Стовпи і промені
Ми також можемо мати свій власний стовп світла — промінь за променем.
Моє послання звернене до тих, хто переживає за своє свідчення, оскільки не отримав надзвичайного духовного досвіду. Я молюся, щоб знайти для вас слова заспокоєння і впевненості.
Відновлення євангелії Ісуса Христа почалося зі спалаху світла й істини! Хлопчик-підліток на півночі штату Нью-Йорк, із зовсім звичайним ім’ям і прізвищем — Джозеф Сміт, йде до гаю, щоб помолитися. Він непокоїться про свою душу і своє становище перед Богом. Він прагне прощення своїх гріхів. І він розгублений, не розуміючи, до якої церкви приєднатися. Йому потрібні ясність і спокій — йому потрібні світло і знання1.
Коли Джозеф стає на коліна, щоб помолитися і “вилити бажання [свого] серця Богові”, його огортає суцільна темрява. Щось зле, гнітюче і цілком реальне намагається зупинити його — зв’язати йому язик, щоб він не міг говорити. Сили темряви настільки посилюються, що Джозефу здається, наче він зараз помре. Але він, “зібравши всі свої сили, [кличе] Бога, щоб Він звільнив [його] від цієї ворожої сили, яка скувала [його]”. І потім, “тієї миті, коли [він] був уже ладен впасти у відчай і скоритися знищенню”, коли він не знав, чи зможе ще триматися, славетне сяйво наповнює гай, розсіюючи темряву і ворога його душі2.
І на нього поступово спускається “стовп світла”, яскравішого за сонце. З’являється одна особа, а потім ще одна3. Їхні “блиск і славу… неможливо описати”. Перша особа, наш Небесний Батько, називає його ім’я, “вказуючи на іншого — [Джозефе!] Це Мій Улюблений Син, слухай Його!”4
І з того нестримного спалаху світла та істини почалося Відновлення. Після цього поллється справжній потік божественних одкровень і благословень: нові Писання, відновлені ключі священства, апостоли і пророки, обряди і завіти, а також відновлення істинної і живої Господньої Церкви, яка одного дня наповнить землю світлом і свідченням про Ісуса Христа і Його відновлену євангелію.
Усе це й багато іншого почалося з відчайдушної молитви хлопчика та стовпа світла.
У нас теж є потреби, які ми відчайдушно хочемо задовольнити. Нам також потрібна свобода від духовного сум’яття і мирської темряви. Нам також слід довідуватися самим5. Це одна з причин, чому Президент Рассел М. Нельсон запросив нас “зануритися у славетне світло Відновлення”6.
Одна з найбільших істин Відновлення полягає в тому, що небеса відкриті — що ми також можемо отримувати світло і знання з висоти. Я свідчу, що це так.
Але нам слід остерігатися духовної пастки. Інколи вірні члени Церкви занепадають духом і навіть відходять від Церкви, тому що не мали надзвичайного духовного досвіду, тому що самі не побачили стовп світла. Президент Спенсер В. Кімболл застерігав: “Очікуючи видовищ, людина може не бути повністю пильною до постійного потоку послань через одкровення”7.
Так само говорив і Президент Джозеф Ф. Сміт: “Господь не являв мені чудес [у моєму юному віці], а натомість являв істину, рядок за рядком, [приписання за приписанням], трохи тут і трохи там”8.
Для Господа це типова модель, брати і сестри. Замість того щоб посилати нам стовп світла, Господь посилає нам промінь світла, а потім ще і ще один.
Ті промені світла безперервно ллються на нас. Писання навчають, що Ісус Христос є “світло і життя світу”9, що Його “Дух просвітляє кожну людину в усьому світі”10 і що Його світло “заповн[ює] неосяжність простору”, да[ючи] “життя всьому”11. Світло Христа буквально оточує нас повсюди.
Якщо ми отримали дар Святого Духа і намагаємося виявляти віру, каятися і шанувати свої завіти, тоді ми гідні отримувати ці божественні промені постійно. Як влучно сказав старійшина Девід А. Беднар, ми “живемо в одкровенні”12.
Та все ж, усі ми різні. Немає двох людей, які відчувають світло й істину Бога абсолютно однаково. Поміркуйте трохи про те, як ви відчуваєте світло і Дух Господа.
Можливо, ви відчували ці спалахи світла і свідчення як “мир, [промовлений вашому] розуму” стосовно того, що непокоїло вас13.
Або як враження — спокійний тихий голос, який увійшов у “ваш розум і ваше серце”14 і спонукав вас зробити щось добре, наприклад, комусь допомогти.
Можливо, ви були на уроці в церкві або в молодіжному таборі і відчули сильне бажання йти за Ісусом Христом і залишатися вірними15. Можливо, ви навіть підвелися і поділилися свідченням, яке, як ви сподівалися, було істинним, а потім відчули, що це так і було.
Або, може, ви молилися і відчули радісне запевнення, що Бог любить вас16.
Можливо, ви чули, як хтось свідчив про Ісуса Христа, і це торкнулося вашого серця і сповнило вас надією17.
Можливо, ви читали Книгу Мормона і якийсь вірш зворушив вашу душу, ніби Бог помістив його туди саме для вас — і потім ви усвідомлюєте, що так воно і є18.
Можливо, ви відчували любов Бога до інших, коли служили їм19.
Або, можливо, вам важко відчувати Духа в певні моменти через депресію чи тривожність, але у вас є цінний дар і віра озиратися назад і розпізнавати виявлені вам у минулому “лагідні милості Господа”20.
Моя думка полягає в тому, що є багато способів отримати небесні промені свідчення. Звичайно ж, я назвав лише деякі з них. Вони можуть і не бути вражаючими, але всі вони є частиною нашого свідчення.
Брати і сестри, я не бачив стовпа світла, але, як і ви, я відчував багато божественних променів. Упродовж років я намагався цінувати такі уроки. Завдяки цьому я помітив, що здатен розпізнавати і пам’ятати все більше таких променів. Ось кілька прикладів з мого власного життя. Можливо, для когось вони не будуть дуже вражаючими, але вони дорогоцінні для мене.
Пам’ятаю, як одного разу підлітком я бешкетував на христильній службі. Перед самим початком зборів я відчув, як Дух спонукає мене сісти й бути благоговійним. Я сів і мовчав до кінця зборів.
Готуючись до місії, я боявся, що моє свідчення не було достатньо сильним. Ніхто у моїй сім’ї ніколи не служив на місії, тож я не знав, чи впораюся. Пам’ятаю, як відчайдушно я навчався і молився, щоб отримати більш певне свідчення про Ісуса Христа. Потім одного дня, коли я благав Небесного Батька, у мене з’явилося сильне відчуття світла і тепла. І я знав це. Просто знав.
Минули роки, і я пам’ятаю, як одного разу вночі мене пробудило відчуття “чистого розуму” і мені було сказано, що мене покличуть служити у кворумі старійшин21. І через два тижні мене покликали.
Я пам’ятаю одну генеральну конференцію, на якій член Кворуму Дванадцятьох Апостолів, якого я особливо любив, промовив саме ті слова свідчення, які я сказав другові, сподіваючись, що він їх почує.
Пам’ятаю, як ми з сотнями братів стояли на колінах і молилися за дорогого друга, у якого зупинилося серце і який лежав у маленькій, віддаленій лікарні непритомний під апаратом штучного дихання. Коли ми об’єднали наші серця, благаючи зберегти його життя, він прокинувся і витягнув зі свого горла апарат штучного дихання. Сьогодні він служить президентом колу.
І я пам’ятаю, як прокинувся з сильними духовними відчуттями після яскравого сну про дорогого друга і наставника, який пішов з життя надто рано, залишивши величезну діру в моєму житті. Він радісно усміхався. Я знав, що з ним усе добре.
Це кілька моїх променів. У вас є ваші власні історії — власні сповнені світла спалахи свідчення. Коли ми помічаємо, пам’ятаємо і збираємо ці промені разом в одне22, починає відбуватися щось чудове і могутнє. “Світло припадає до світла” — “істина охоплює істину”23. Реальність і сила одного променя свідчення підсилюється іншим і поєднується з ним, а потім з іще одним, і іще одним. Рядок за рядком, приписання за приписанням, тут промінь і там промінь — по одній маленькій, дорогоцінній духовній миті за раз — так в нас формується основа сповненого світлом духовного досвіду. Можливо, жоден промінь сам по собі не є достатньо сильним або достатньо яскравим, щоб скласти повноцінне свідчення, але разом вони можуть стати світлом, яке не може здолати темрява сумнівів.
“О, тоді хіба це не є істинним? — питає Алма. — Я кажу вам: Так, тому що це світло”24.
“Те, що від Бога, є світлом; і той, хто сприймає світло і залишається в Богові, сприймає більше світла; і те світло яскравішає і яскравішає аж до дня досконалого”25.
Брати і сестри, це означає, що з часом і завдяки “великій старанності”26 ми також зможемо мати свій власний стовп світла — промінь за променем. І посеред того стовпа ми також упізнаємо люблячого Небесного Батька, Який покличе нас на ім’я і вкаже на нашого Спасителя Ісуса Христа, запрошуючи: “Слухай Його!”
Я свідчу про Ісуса Христа, про те, що Він є світлом і життям для всього світу, а також особисто для вашого і мого світу.
Я свідчу, що Він є істинним і живим Сином істинного і живого Бога, і що Він стоїть на чолі цієї істинної і живої Церкви, яка скеровується Його істинними пророками і апостолами, які живуть зараз.
Розпізнаваймо і приймаймо Його славетне світло, а тоді обираймо Його, а не темряву світу — завжди і повсякчас! В ім’я Ісуса Христа, амінь.