Генеральна конференція
Намір Бога — привести вас додому
Квітнева генеральна конференція 2024 р.


Намір Бога — привести вас додому

Усе у плані Батька для Його улюблених дітей призначено для того, аби привести додому кожного.

Я хочу висловити вдячність за те, що ви молилися про мене, коли я тільки починав адаптуватися до покликання, наданого через Президента Нельсона, служити апостолом Господа Ісуса Христа. Ймовірно, ви можете добре собі уявити, яке глибоке смирення я відчув; це був час величезного потрясіння та серйозної самооцінки. Однак це справді велика честь — служити Спасителю у будь-якому покликанні, і разом з вами ділитися доброю новиною Його євангелії надії.

Крім того, кажуть, що за кожним новопокликаним апостолом стоїть здивована теща. Я не знаю, чи дійсно хтось таке казав, але в моєму випадку це дуже вірогідно. І я гадаю, той факт, що моя теща більше не з нами, аж ніяк не применшує її здивування.

Кілька місяців тому, коли ми з дружиною, виконуючи різні церковні доручення, відвідували іншу країну, якось рано-вранці я прокинувся і ще сонним визирнув у вікно нашого готелю. Я побачив, що внизу на жвавій вулиці встановили дорожнє загородження і поруч з ним поставили поліцейського, щоб той завертав машини, коли ті під’їздили до цієї загорожі. Спершу тією дорогою проїхало мало машин, і їх завернули. Але минав час, потік посилювався, і з машин почала утворюватися черга.

Дивлячись з вікна вниз, я бачив, що поліцейському, як мені здалося, подобалося мати владу перекривати потік машин і завертати людей. Дійсно, виглядало так, наче його хода ставала більш пружною, ніби він був готовий танцювати щоразу, коли до загородження під’їжджала машина. Якщо водій засмучувався через загородження, поліцейський не виявляв співчуття чи бажання допомогти. Він просто продовжував невпинно хитати головою і вказувати у протилежному напрямку.

Мої друзі, такі як і я учні на дорозі земного життя, прекрасний план Батька, навіть Його “неймовірний” план1, створено для того, аби привести вас додому, а не для того, щоб не допускати вас туди2. Ніхто не будував загородження і не ставив когось біля нього, аби завертати вас і відсилати геть. Якраз саме навпаки. Бог безупинно вишукує вас. Він хоче, аби всі Його діти зробили вибір — повернутися до Нього3, і Він використовує усі можливі способи, аби привести вас назад.

Наш люблячий Батько наглядав за Сотворінням цієї Землі, основною метою якого було надати нам із вами можливість проходити у смертному житті випробовування і вдосконалюватись, нагоду скористатися нашою, даною нам Богом, свободою морального вибору, щоб вибирати Його4, навчатися і зростати, помилятися, каятися, любити Бога і наших ближніх і одного дня повернутися додому до Нього.

Він послав Свого дорогоцінного Улюбленого Сина у цей занепалий світ, щоб Той пережив усе, що переживають люди, був взірцем для наслідування решті Його дітей, а також здійснив Спокуту і Викуплення. Величний спокутний дар Христа усуває всі перепони — фізичну і духовну смерть — які відділяють нас від нашої вічної домівки.

Усе у плані Батька для Його улюблених дітей призначено для того, аби привести додому кожного.

Якими ж словами посланці Бога, Його пророки, називають цей план у Писаннях часів Відновлення? Вони називають його планом викуплення5, планом милості6, великим планом щастя7 і планом спасіння для всіх людей “через кров Мого Єдинонародженого”8.

Мета Батькового величного плану щастя — ваше щастя, прямо тут, прямо зараз та у вічностях. Цей план є не для того, щоб завадити вашому щастю і натомість викликати у вас тривожність і страх.

Мета Батькового плану викуплення — це, насправді, ваше викуплення, ваш порятунок, уможливлений стражданнями і смертю Ісуса Христа9, ваше визволення з полону гріха і смерті. Цей план є не для того, щоб залишити вас такими, як ви є.

Мета Батькового плану милості — явити вам милість, коли ви повертаєтеся до Нього і шануєте ваш завіт вірності Йому. Цей план є не для того, щоб позбавити вас милості і спричинити біль і страждання.

Мета Батькового плану спасіння — це дійсно ваше спасіння у целестіальному царстві слави, якщо ви отримуєте “свідчення про Ісуса”10 і віддаєте всю свою душу Йому11. Цей план є не для того, щоб не допускати вас у те царство.

Чи це означає, що ми можемо жити так, як нам заманеться? Що спосіб, у який ми вирішуємо скористатися нашою свободою волі, не має значення? Що ми можемо або виконувати заповіді Бога, або не виконувати? Звісно ж, ні. Дійсно, під час земного священнослужіння Ісуса одним з Його найбільш постійних закликів і прохань до нас, безперечно, було — змінитися, покаятися і прийти до Нього12. Фундаментальною складовою всіх Його вчень щодо дотримання вищих норм моральної поведінки13 є заклик до особистого розвитку, набуття трансформуючої віри в Христа, могутньої зміни серця14.

Бог хоче, щоб ми радикально позбулися того, що спонукає нас діяти егоїстично і гордовито, подолали в собі тілесну людину15, щоб ми “і[шли і] більше не гріши[ли]”16.

Якщо ми віримо, що мета Батькового всеосяжного плану — це спасти нас, викупити нас, виявити до нас милість, і в такий спосіб зробити нас щасливими, то якою є мета Сина, через Якого цей величний план здійснюється?

Син так каже нам про Себе: “Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене”17.

Воля Ісуса — це милостива воля Батька! Він хоче уможливити для всіх до одного дітей Свого Батька досягнення кінцевої мети цього плану — вічного життя з Ними. Нікому не відмовлено у цьому божественному потенціалі.

Якщо ви схильні непокоїтися, що ніколи не будете відповідати вимогам, або, що з любов’ю здійснена нескінченна Спокута Христа милосердно застосовується до всіх інших, окрім вас, тоді ви зрозуміли неправильно. Нескінченна означає нескінченна. Нескінченна покриває вас і тих, кого ви любите18.

Нефій так пояснює цю прекрасну істину: “Він не робить нічого, крім того, що на благо світові; бо Він так любить світ, що навіть віддав Своє власне життя, щоб привернути всіх людей до Себе. Отже, Він нікому не заповідав, що вони не зможуть скуштувати від Його спасіння”19.

Спаситель, Добрий Пастир, шукає Своїх загублених овець, аж поки не знайде їх20. Він “не хоче, щоб хто[сь із них] загинув”21.

“Моя рука милості простерта до вас, і хто прийде, того Я прийму”22.

“Чи маєте хворих серед вас? Приведіть їх сюди. Чи маєте ви кривих, або сліпих, або кульгавих, або скалічених, або прокажених, або сухоруких, або глухих, або яких інших стражденних? Приведіть їх сюди, і Я зцілю їх, бо Я маю співчуття до вас”23.

Він не прогнав жінку, яка страждала від кровотечі; Він не відсахнувся від прокаженого; Він не відвернувся від жінки, схопленої в перелюбі; Він не відмовився від тих, хто каявся, яким би не був їхній гріх. І Він не відмовиться від вас або ваших близьких, коли ви прийдете до Нього зі скрушеним серцем та упокореним духом. Це не Його намір чи задум, не Його план, мета, бажання чи сподівання.

Ні, Він не ставить загорожі чи перепони, Він їх прибирає. Він не недопускає вас; Він запрошує вас увійти24. Усе Його священнослужіння було дієвим проголошенням про цей намір.

Крім того, звичайно ж, є Його спокутна жертва, яку нам важче осягнути, бо це перевищує нашу земну здатність розуміти. Але, і це важливе “але”, ми дійсно розуміємо, можемо осягнути, святу, спасительну мету Його спокутної жертви.

Коли Ісус помер на хресті, завіса храму розірвалася навпіл, символізуючи те, що повернення до присутності Батька стало можливим для всіх, хто звертатиметься до Нього, довірятиме Йому, покладе на Ісуса свої тягарі та, перебуваючи в узах завіту, візьме на себе Його ярмо25.

Інакше кажучи, план Батька полягає не в тому, щоб встановлювати загородження. Його мета ніколи не була і не буде такою. Чи є те, що нам слід робити, заповіді, яких слід дотримуватись, риси нашого характеру, які слід змінити? Так. Але з Його милістю, це є здійсненним для нас, і не є недосяжним.

Це і є добра новина! Я невимовно вдячний за ці прості істини. Задум Батька, Його план, Його мета, Його намір, Його бажання і Його сподівання — усе це є для того, щоб зцілити вас, дати вам мир, привести вас і тих, кого ви любите, додому. Про це я свідчу, в ім’я Ісуса Христа, Його Сина, амінь.

Посилання

  1. Рассел М. Нельсон, “Мисліть целестіально!”, Ліягона, лист. 2023, сс. 117, 118.

  2. Див. 2 Нефій 26:25, 27.

  3. Загальний довідник: Служіння в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, 1.1, “Євангельська бібліотека”.

  4. Див. Moйсей 7:33.

  5. Див. Яків 6:8; Алма 12:30.

  6. Див. Алма 42:15.

  7. Див. Алма 42:8, 16.

  8. Мойсей 6:62.

  9. Див. Учення і Завіти 45:4.

  10. Учення і Завіти 76:50–70.

  11. Див. Омній 1:26.

  12. Див. Матвій 4:17.

  13. Див. Maтвій 5–7. Наприклад, у Maтвій 5:43–44 Спаситель навчав Своїх учнів, що недостатньо “люби[ти] свого ближнього і ненавид[іти] свого ворога”. Щоб іти за Ним, їм також потрібно було “люб[ити своїх] ворогів”.

  14. Див. Moсія 5:2. Щоб милість Ісуса Христа змогла почати діяти у нашому житті, нам потрібно повернутися до Нього. Алма молодший навчає, що цей славетний “план викуплення не міг бути виконаний, якби не умови покаяння… бо якби не ці умови, милість не мала б впливу” (Aлма 42:13).

  15. Див. Мосія 3:19.

  16. Іван 8:11.

  17. Іван 6:38.

  18. Див. Russell M. Nelson, “The Atonement”, Ensign, Nov. 1996, 35: “Його Спокута — нескінченна, без кінця. Її нескінченність також полягала в тому, що все людство буде спасенне від нескінченної смерті. Вона була нескінченною, виходячи з Його неосяжних страждань. Вона була нескінченною в часі, поклавши кінець попередньому прообразу жертвоприношення тварин. Вона була нескінченною за масштабом, бо мала здійснитися один раз для всього людства. А милість Спокути розповсюджується не лише на незліченну кількість людей, але й на незліченну кількість створених Ним світів. Вона була нескінченною, перевершуючи будь-яке людське сприйняття виміру або смертне розуміння”.

  19. 2 Нефій 26:24.

  20. Див. Лука 15:4.

  21. 2 Петра 3:9; див. також Учення і Завіти 18:11–12.

  22. 3 Нефій 9:14.

  23. 3 Нефій 17:7; див. також вірш 6.

  24. У Своїх вченнях, зазначаючи, що деякі люди не успадкують царства небесного, Ісус Христос пояснює, що так станеться не тому, що таким є Його бажання щодо них, але це буде результатом їхнього власного вибору (див. Maтвій 7:13–14, 21–25).

  25. Див. Maтвій 27:50–51; Євреям 9:6–12.