Упевненість у завітах завдяки Ісусу Христу
Коли ми входимо в дім Господа, ми починаємо священну подорож, щоб навчитися ставати учнями Христа у вищий і святіший спосіб.
Мої дорогі брати і сестри, я молюся, щоб нас було духовно оновлено завдяки натхненним виступам від наших провідників у ці вихідні, і щоб ми могли радіти тому, що мені подобається називати “впевненістю у завітах завдяки Ісусу Христу”. Ця впевненість є спокійною, але надійною гарантією отримання благословень, які Бог обіцяє тим, хто дотримується своїх завітів. Існує величезна потреба у цій впевненості посеред складних обставин нашого часу.
Будівництво нових домів Господа по всьому світу під натхненним керівництвом нашого дорогого пророка, Президента Рассела М. Нельсона викликає велику радість серед членів Церкви і служить важливим символом розширення Царства Божого.
Роздумуючи над вражаючим досвідом освячення храму у Фезер-Рівер в Каліфорнії в жовтні минулого року, я замислився над тим, чи ми, перебуваючи в захопленні від появи нових храмів у наших містах і громадах, не нехтуємо святішим призначенням священних завітів, які укладаються в храмі.
На фасаді кожного храму викарбуване урочисте твердження: “Святиня для Господа”1. Ці натхненні слова є чітким запрошенням, що, коли ми входимо в дім Господа, ми починаємо священну подорож, щоб навчитися ставати учнями Христа у вищий і святіший спосіб. Укладаючи завіти у святості перед Богом і зобов’язуючись наслідувати Спасителя, ми отримуємо силу змінити наші серця, оновити наш дух і поглибити наші стосунки з Ним. Це прагнення приносить освячення в наші душі і формує священний зв’язок з Богом та Ісусом Христом, Які обіцяють, що ми зможемо успадкувати дар вічного життя2. Результатом цієї священної подорожі є те, що ми отримуємо святішу і вищу впевненість для нашого повсякденного життя у наших завітах, укладених завдяки Ісусу Христу.
Така впевненість є вершиною нашого божественного зв’язку з Богом і може допомогти нам збільшити нашу відданість і вдячність за Ісуса Христа та Його спокутну жертву. Вона посилює нашу здатність любити інших і служити їм, а також зміцнює наші душі, щоб ми могли жити в нечестивому світі, який стає все більш темним і бентежним. Вона дає нам силу подолати насіння сумніву і відчаю, страху і розчарування, душевного болю і безнадії, які ворог намагається загнати глибоко в наші серця, особливо тоді, коли життя важке, випробування довгі, а обставини складні. Біблійний вірш пропонує слушну пораду для кожного з нас, коли ми підставляємо обличчя жорсткому вітру сьогоднішніх життєвих викликів: “Тож не відкидайте відваги своєї”3.
Дорогі брати і сестри, ті, хто здобуває справжню впевненість у завітах, укладених у домі Господа через Ісуса Христа, володіють однією з найпотужніших сил, до якої ми можемо отримати доступ у цьому житті.
Вивчаючи цього року Книгу Мормона за посібником За Мною йдіть, ми були свідками того, як Нефій чудово продемонстрував силу цього типу впевненості у завітах своєю вірністю, коли зіткнувся з невдачами і викликами, щоб, як наказав Господь, отримати пластини. Нефій, незважаючи на те, що страх і брак віри Ламана і Лемуїла дуже його засмучували, залишався впевненим, що Господь надасть їм пластини. Він сказав своїм братам: “Як Господь живий і як ми живі, то не підемо ми до батька нашого в пустиню, доки не виконаємо те, що наказав нам Господь”4. Завдяки своїй впевненості в обіцяннях Господа Нефій зміг виконати те, що йому було заповідано5. Пізніше у своєму видінні Нефій побачив вплив такої впевненості і написав: “Я, Нефій, побачив, як сила Агнця Божого сходила на святих церкви Агнця, і на завітний народ Господа… і були вони озброєні праведністю і силою Бога у великій славі”6.
Я на власні очі бачив, як просякнуті любов’ю обіцяння і сила Господа наповнюють життя Божих дітей, зміцнюючи їх перед обличчям життєвих обставин. Недавно моя дружина прийшла додому після служіння в храмі і розповіла мені, як глибоко вона була зворушена тим, що пережила там. Увійшовши в дім Господа, вона побачила чоловіка в інвалідному візку, який пересувався дуже повільно, і жінку, яка з великими труднощами йшла, спираючись на ціпок, — вони обидва мужньо прийшли поклонятися Господу у Його домі. Коли моя дружина увійшла в кімнату для початкових обрядів, вона побачила милу сестру без однієї руки і лише з частиною другої руки, яка красиво і целестіально виконувала будь-які завдання.
Обговорюючи з дружиною ці враження, ми дійшли висновку, що тільки чиста і щира віра у вічні обітниці, які Бог дає через святі завіти, укладені з Ним у Його домі, могла змусити цих чудових учнів Христа покинути свої домівки того морозного дня, незважаючи на їхні особисті життєві обставини.
Мої дорогі друзі, якщо є щось, що ми можемо мати — і що ми можемо передати нашим дітям і онукам, що допоможе кожному з нас у майбутніх випробуваннях, — то це впевненість у завітах, укладених завдяки Ісусу Христу. Отримання такого божественного дару допоможе їм жити так, як Господь обіцяв Своїм вірним послідовникам: “Мої учні стоятимуть на святих місцях, і їх не зрушити”7.
Як отримати таку впевненість завдяки Ісусу Христу? Її здобувають шляхом смирення, зосередженості нашого життя на Спасителі, дотримання принципів євангелії Ісуса Христа, прийняття обрядів спасіння і піднесення, а також шанування завітів, які ми укладаємо з Богом у Його святому домі.
У своєму завершальному слові на жовтневій генеральній конференції 2019 року наш дорогий пророк нагадав нам про важливий крок у досягненні впевненості у завітах: “Особиста гідність увійти в дім Господа вимагає значної особистої духовної підготовки… Особиста гідність вимагає повного навернення розуму й серця, щоб бути більш схожими на Господа, бути чесними громадянами, бути кращим прикладом і бути святішою людиною”8. Тому, якщо ми змінимо нашу підготовку до входження до храму, це вплине на наш досвід у храмі, який змінить наше життя поза храмом. “Тоді зміцніє твоя впевненість у присутності Бога; і вчення священства зрошатиме тобі душу, як роса з неба”9.
Один мій знайомий єпископ називає старший клас в Початковому товаристві не класом “Початкового товариства”, а класом “храмової підготовки”. У січні єпископ запрошує учнів класу та їхніх вчителів до свого кабінету, де вони обговорюють, як проведуть цілий рік, готуючись увійти в храм. Єпископ присвячує час тому, щоб ознайомити дітей із запитаннями для храмової співбесіди, які потім обговорюються під час уроків Початкового товариства. Він запрошує дітей готуватися, щоб через рік, коли вони прийдуть до кабінету єпископа, вони були впевненими, впевненими у завітах, готовими отримати храмову рекомендацію і увійти в дім Господа. Цього року до єпископа прийшли чотири дівчинки, які були настільки радісні, підготовлені і впевнені перед відвідуванням храму, що захотіли, аби єпископ роздрукував їхні рекомендації в Новорічну ніч через хвилину після опівночі.
Підготовка потрібна не лише тим, хто збирається до храму вперше. Ми всі повинні постійно готуватися до входження в дім Господа. Я знаю один кіл, який прийняв девіз “Зосередження на домівці, підтримка Церквою і курс на храм”. Курс10 означає шлях, але також означає рішуче, віддане і впевнене дотримування певного напрямку. Тож курс на храм веде нас до Спасителя, даючи належне скерування і стабільність, одночасно гарантуючи, що ми матимемо впевненість у завітах завдяки Ісусу Христу. Тому нам усім слід намагатися зміцнити свою відданість курсу — плануючи зустрічі з Господом в Його святому домі, як би близько чи далеко храм не знаходився11.
Наш дорогий пророк, Президент Рассел М. Нельсон, нагадує нам про ці ключові принципи: “Храм відіграє надзвичайно важливу роль у зміцненні нашої віри та духовної стійкості, оскільки все у храмі зосереджено на Спасителі та Його вченні. Усе, чого люди навчаються в храмі через отримання настанов і через Духа, збільшує наше розуміння Ісуса Христа. Його необхідні обряди поєднують нас із Ним через священні завіти священства. Отже, якщо ми дотримуємося наших завітів, Він наділяє нас Своєю зцілюючою, зміцнюючою силою. І, о як же нам знадобиться Його сила у дні, що попереду”12.
Спаситель бажає, щоб ми були підготовленими і розуміли з великою ясністю, як саме діяти, коли ми укладаємо завіти з нашим Небесним Батьком у Його ім’я. Він хоче, щоб ми були готові до наших привілеїв і даних нам обіцянь та обов’язків; щоб ми були готові отримати духовне розуміння та пробудження, якого потребуємо в цьому житті. Я знаю, що коли Господь бачить бодай іскру бажання чи проблиск праведних зусиль у нашій готовності зосередити своє життя на Ньому, а також на обрядах і завітах, які ми укладаємо в Його домі, Він благословляє нас у Свій досконалий спосіб — чудесами та лагідними милостями, яких ми потребуємо.
Дім Господа — це те місце, де нас може бути змінено у вищі й святіші способи. Тож, коли ми виходимо з храму, змінені завдяки нашій надії на обіцяння завітів, озброєні силою згори, ми беремо храм із собою в наші домівки та життя. Я запевняю вас, що, маючи дух Господнього дому в собі, ми повністю змінюємося.
Завдяки храму ми також знаємо: якщо ми хочемо, щоб Дух Господа без обмежень проявлявся у нашому житті, ми просто не можемо і не повинні мати ні до кого недобрих почуттів. Якщо ми надаватимемо місце в наших серцях або розумі недобрим почуттям або думкам, це призведе до недобрих слів і дій, чи то в соціальних мережах, чи в наших домівках, через що Дух Господа відійде від наших сердець. Тож не відкидайте відваги своєї, натомість нехай зміцніє ваша впевненість.
Триваюче та прискорене будівництво храмів продовжуватиме хвилювати, надихати та благословляти нас. Але важливіше те, що ми можемо змінити свою підготовку до відвідування храму, тим самим змінивши досвід, який ми отримуємо у храмі, і в результаті змінивши своє життя поза храмом. Нехай ці зміни наповнять нас упевненістю у наших святих завітах, укладених завдяки Ісусу Христу. Бог живий, Ісус є нашим Спасителем, і це Його відновлена Церква на землі. Я благоговійно кажу це у священне ім’я нашого Господа Ісуса Христа, амінь.