Протилежність у всьому

Старійшина Метіас Хелд

Сімдесятник

Щоб мати можливість використовувати нашу свободу волі, нам потрібно мати протилежні варіанти для розгляду.

Нещодавно, їдучи незнайомим для нас містом, я випадково звернув не туди і ми з дружиною виїхали на автостраду, якою довелося їхати багато кілометрів, не маючи можливості розвернутися. Ми отримали люб’язне запрошення відвідати друга у нього вдома і хвилювалися, що тепер прибудемо набагато пізніше, ніж нас там очікували.

Їдучи цією автострадою і знову відчайдушно шукаючи вихід з цієї ситуації, я звинувачував себе в тому, що не приділяв більше уваги навігаційній системі. Той випадок змусив мене замислитися над тим, що іноді у своєму житті ми приймаємо неправильні рішення і маємо смиренно і терпляче жити з цими наслідками, поки не зможемо знову змінити свій курс.

У житті ми постійно робимо вибір. Наш Батько на Небесах дав нам божественний дар свободи вибору саме для того, щоб ми могли навчатися завдяки зробленому нами вибору — правильному, а також і неправильному. Ми виправляємо наслідки свого неправильного вибору, якщо каємося. Саме в цей час і відбувається зростання. План Небесного Батька для всіх нас полягає в тому, щоб ми навчалися, розвивалися та рухалися вперед до вічного життя.

Відтоді як багато років тому моя дружина і я були навчені місіонерами і приєдналися до Церкви, мене завжди вражали глибокі вчення, які Легій у Книзі Мормона передав своєму синові Якову. Він навчав його, що “Господь Бог дозволив людині діяти самостійно”¹ і що “певно є потреба в тому, щоб була протилежність у всьому”². Щоб мати можливість використовувати нашу свободу волі, нам потрібно мати протилежні варіанти для розгляду. У Книзі Мормона нам також нагадано, що ми були “достатньо навчені”³ і що “Дух Христа”⁴ було дано кожному з нас, щоб “знати добро й зло”⁵.

В житті нам постійно доводиться робити важливий вибір. Наприклад:

Вибирати, чи будемо ми дотримуватися Божих заповідей;
Вибирати вірити і розпізнавати чудеса, коли вони трапляються, чи скептично чекати, поки щось трапиться, і лише тоді вибрати повірити;
Вибирати зміцнювати довіру до Бога чи з острахом очікувати на черговий виклик наступного дня.

Так само, як у випадку, коли я неправильно звернув на автостраду, страждання від наслідків наших власних неправильних рішень часто є особливо болючим, бо, крім себе, нам більше немає кого звинувачувати. Однак ми завжди можемо вибрати отримувати втішення завдяки божественному процесу покаяння, зробити неправильне знову правильним, і під час цього засвоїти уроки, що змінюють життя.

Іноді ми також можемо зазнавати протидії і випробувань від того, що не залежить від нас, наприклад:

Моменти, коли ми відчуваємо себе здоровими, і періоди, коли хворіємо;
Часи миру і часи війни;
Години дня і ночі та пори року — літо і зима;
Час роботи, за яким настає час відпочинку.

Хоча ми зазвичай не можемо вибирати між цими типами ситуацій, тому що вони просто такими є, ми все ж вільні вибирати, як реагувати на них. Ми можемо реагувати на них позитивно або песимістично. Ми можемо прагнути навчитися з цього досвіду і звертатися по допомогу та підтримку до нашого Господа, або можемо думати, що ми самі в цьому випробуванні і змушені витерпіти його наодинці. Ми можемо “підлаштувати наші вітрила” до нової реальності або вирішити нічого не змінювати. У темряві ночі ми можемо ввімкнути світло. У холодну зиму ми маємо одягати теплий одяг. Коли хворіємо, то можемо звертатися по медичну допомогу або шукати духовної допомоги. Ми вибираємо, як реагувати на ці обставини.

Підлаштовувати, навчатися, шукати, вибирати — це все дієслова. Пам’ятайте, що ми — ті, хто може діяти, а не бути під дією. Ніколи не забуваймо, що Ісус обіцяв “в[зяти] на Себе муки і хвороби Свого народу…, щоб Він міг… допомогти” нам, коли ми звертаємося до Нього⁶. Ми можемо вибрати будувати свій фундамент на скелі, якою є Ісус Христос, щоб коли вдарить буря, вона “не матиме сили над [нами]”⁷. Він пообіцяв, що хто прийде до Нього, того Він прийме; і благословенні ті, хто приходить до Нього⁸.

Є ще один принцип, який є особливо важливим. Легій сказав, що “є потреба в… протилежн[ості] у всьому”⁹. Це означає, що протилежності не існують окремо одна від одної. Вони навіть можуть доповнювати одна одну. Ми не могли б відчути радість, якби колись не відчували також і горе. Буває, що відчуття голоду допомагає нам бути особливо вдячними за те, що у нас вистачає грошей, щоб поїсти знову. Ми не могли б розпізнати істину, якби то тут, то там не бачили брехні.

Ці протилежності наче дві сторони однієї монети. Завжди існують обидві сторони. Чарльз Дікенс навів приклад цієї ідеї, коли написав, що “це були найкращі часи, це були найгірші часи”¹⁰.

Дозвольте мені навести приклад з нашого власного життя. Одруження, створення сім’ї та народження дітей були для нас моментами найбільшої радості, яку ми будь-коли відчували у своєму житті, але також і моментами найглибшого болю, страждання та смутку, коли щось траплялося з кимось із нас. Нескінченні радість і блаженство від перебування з нашими дітьми іноді також супроводжувалися повторюваними періодами хвороб, госпіталізації та безсонних ночей, сповнених страждань, а також пошуку полегшення в молитвах і благословеннях священства. Цей протилежний досвід навчив нас, що ми ніколи не самотні у хвилини страждань, і він також показав нам, як багато ми можемо витерпіти з Господньою допомогою. Все це дивовижним чином допомогло нам сформуватися і було того варте. Хіба ж не для цього ми прийшли сюди?

Деякі цікаві приклади ми також знаходимо у Писаннях:

Легій навчав свого сина Якова, що бідування, яких він зазнав у пустині, допомогли йому пізнати велич Бога і що Бог освятить його скорботи йому на користь”¹¹.
Під час жорстокого ув’язнення Джозефа Сміта у тюрмі в Ліберті Господь сказав йому, що все це додасть йому досвіду і буде йому на благо¹².
Зрештою, безмежна жертва Ісуса Христа була, безумовно, найбільшим прикладом перенесених болю і страждань, які будь-коли були бачені, але вона також принесла чудові благословення Його Спокути всім Божим дітям.

Де є сонячне світло, має бути і тінь. Повені можуть спричинити руйнування, але вода зазвичай приносить і життя. Сльози суму часто перетворюються на сльози полегшення та щастя. Почуття смутку, коли нас залишають близькі люди, згодом компенсується радістю нової зустрічі. У часи війни та руйнування багато маленьких виявів доброти і любові також стається для тих, хто має очі, щоб бачити, і вуха, щоб слухати¹³.

Сьогодні для нашого світу часто характерні страх і тривога — страх того, що може принести нам майбутнє. Але Ісус навчав нас довіряти і звертатися до Нього в кожній думці; не вагатися, не боятися¹⁴.

Докладаймо ж постійно дуже свідомі зусилля, щоб побачити обидві сторони кожної монети, яка дається нам у житті. І хоч іноді ці обидві сторони не зразу є видимими для нас, усе ж ми можемо знати й довіряти, що вони завжди є.

Ми можемо бути впевнені, що наші труднощі, смуток, страждання і біль не визначають нас; скоріше те, як ми справляємося з ними, допоможе нам зростати і наближатися до Бога. Наш настрій та вибір визначають нас більше, ніж наші випробування.

Коли ви здорові, цінуйте це і будьте вдячні за це кожну мить. Коли ви хворі, намагайтеся терпеливо навчитися чогось із цього і знайте, що ситуація може знову змінитися згідно з Божою волею. Коли ви у смутку, повірте, що щастя вже за рогом; часто ми просто ще не можемо його побачити. Свідомо зміщуйте свою увагу та направляйте свої думки на позитивні сторони труднощів, адже вони, безсумнівно, завжди є! Ніколи не забувайте бути вдячними. Прийміть рішення вірити. Прийміть рішення мати віру в Ісуса Христа. Прийміть рішення завжди довіряти Богу. Прийміть рішення “мислити целестіально”, як Президент Рассел М. Нельсон нещодавно навчав нас!¹⁵

Завжди пам’ятаймо про чудовий план нашого Небесного Батька для нас. Він любить нас і послав Свого Улюбленого Сина, щоб допомогти у наших труднощах і відчинити для нас двері, щоб повернутися до Нього. Ісус Христос живе і стоїть тут кожну хвилину, очікуючи, що ми виберемо звернутися до Нього, щоб отримати допомогу, силу і спасіння. Про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.