2011
Домашнє і візитне вчителювання: праця любові
Березень 2011


Домашнє і візитне вчителювання: праця любові

Ви ще незнайомі з домашнім чи візитним вчителюванням? Обдумайте такі дев’ять пропозицій.

“Я знаю, що вже кінець місяця, і мені так шкода, що не було можливості обговорити “Послання візитного вчителювання”,—каже візитна сестра Джулі Б. Бек. Але, промовляючи ці слова, вона виходить з дому генерального президента Товариства допомоги з кошиком білизни для прасування, яку вона пізніше принесе сестрі Бек. “Чи можна зарахувати це як візит?”—нерішуче запитує вона сестру Бек.

Коли сестра Бек переказує цей випадок, на її очі навертаються сльози і вона запитує: “Як могла ця мила подруга і віддана візитна вчителька подумати, що вона не відвідала мене і не виявила уваги? То був не перший раз, коли вона заходила того місяця й допомагала мені в чомусь. Як вона могла не усвідомлювати, що постійно служила мені й благословляла мою сім’ю? Її турбота й піклування є суттю візитного вчителювання. Звичайно ж, вона могла доповісти, що відвідала мене!”

Як ми бачимо на прикладі сестри Бек, натхненне візитне й домашнє вчителювання—це не просто формальний візит, і воно ніколи не закінчується. Суть домашнього і візитного вчителювання—піклуватися про людей, а не просто здійснювати процес. І коли все виконується правильно, то головне—це турбота, а не цифри. Мета домашніх і візитних учителів—здійснювати піклування і служити одне одному, як робив це Спаситель. Ось кілька ідей, що допоможуть вам:

  • Дізнайтеся, хто ваші підопічні й хто ваш напарник. Провідники священства чи Товариства допомоги вашого приходу або філії нададуть вам імена й контактну інформацію стосовно кожної сім’ї або людини, яких ви маєте відвідувати. Познайомтеся з напарником і з людьми, яких ви відвідуєте, й почніть розвивати стосунки.

  • Відвідуйте. Якщо це можливо, зустрічайтеся з людиною у неї вдома. Якщо це неможливо, ви можете зустрітися з людиною біля її роботи, разом прогулятися чи зібратися до або після недільних зборів. Навчайте й надихайте одне одного. Мабуть, почніть з “Послання Першого Президентства” або “Послання візитного вчителювання”. Діліться своїм свідченням. Розповідайте про своє життя. Розвивайте любов дружнім і турботливим ставленням до інших. Щиро слухайте. Не розголошуйте інформацію, яку вам довіряють. Продовжуйте бути другом, бо з часом вам довірятимуть більше.

  • Моліться з людьми і за людей, яких ви навчаєте. Можливо, буде доречно запитати в кінці зустрічі: “Ми можемо з вами помолитися?” Голова сімейства має обрати, хто промовить молитву. Упродовж днів і тижнів між візитами продовжуйте молитися за тих, кого ви відвідуєте як домашні й візитні вчителі. Просіть, щоб Небесний Батько допоміг вам знати, що їм потрібно і як їх любити.

  • Служіть. Спостерігайте й передбачайте виникнення потреб. Наприклад, якщо сестра, яку ви відвідуєте, готується до екзамену, то, можливо, ви можете приготувати для неї обід у якийсь із днів, щоб у неї було більше часу для навчання. Якщо брат, якого ви відвідуєте як домашній учитель, шукає роботу, познайомте його з людьми, які зможуть йому допомоги.

  • Ставте суттєві запитання. Запитання можуть давати нам можливість втішати, ділитися доречними для даної ситуації євангельськими принципами і служити. Ви можете запитати: “Що вас турбує чи непокоїть?” “Які у вас є запитання стосовно євангелії?” Або запитуйте конкретно: “Чи ми можемо допомогти вам по господарству?” “Чи підвезти вас до магазину або до лікаря?” Запитання часто є більш результативними, ніж просто фраза: “Телефонуйте нам, якщо виникне потреба”.

  • Прагніть натхнення. Дух допоможе вам знати, як допомогти тим, кого ви відвідуєте. Ви можете відчути спонукання, яку тему обговорити чи яку допомогу запропонувати. Коли ви краще познайомитеся з підопічними, то зможете заохочувати їх отримувати подальші обряди й укладати євангельські завіти або продовжувати бути причасниками всіх благословень, які пропонує євангелія.

  • Надавайте правильну інформацію. Звітуйте про матеріальне й духовне благополуччя тих, кого ви відвідуєте, про служіння, яке здійснюєте, і про будь-які потреби. Розповідайте про свої занепокоєння безпосередньо президенту Товариства допомоги чи президенту кворуму.

  • Узгоджено дійте зі своєю напарницею. При потребі домовляйтеся з напарницею, хто буде зв’язуватися з підопічними і піклуватиметься про них. Ви можете по черзі відвідувати їх, служити й повідомляти про благополуччя своїх підопічних.

  • Пам’ятайте про важливі події. Не забувайте про важливі події в житті тих, кого навчаєте, наприклад, про дні народження і навіть повсякденні справи, які можуть мати для них важливе значення.

Фотоілюстрації Роберта Кейсі, Крейга Дімонда, Джона Люка і Джеррі Гарнса

Фотоілюстрації Крейга Дімонда, Метью Рійєра, Денні Солети, Уелдена С. Андерсена і Джеррі Гарнса; фотографія сестри Олред Busath Photography