Ми почали молитися

Мігель Тронкосо, Санта-Крус, Аргентина

Одного разу в неділю в нашому колі повідомили чудову новину: у вівторок, увечері перед нашим колом буде виступати старійшина Карлос Х. Амадо, сімдесятник. Ми з сім’єю дуже зраділи, однак я переживав, чи ми зможемо потрапити на вечір.

Я викладаю в старших класах середньої школи, і у вечір вівторка в мене був урок. На жаль, мені рідко давали відгули. Не знаючи, що робити, але рішучо налаштовані почути виступ старійшини Амадо, ми з сім’єю почали молитися, сподіваючись, що Господь відкриє нам шлях.

За день до конференції я відчув спонукання поговорити з директором про те, щоб мені дозволили піти з роботи на 20 хвилин раніше. Тоді ми з сім’єю могли б встигнути на збори. Я прийшов до неї в кабінет, і перш ніж встиг сказати слово, вона запитала, чи не буду я заперечувати, якщо мій урок у вівторок почнеться на дві години раніше, ніж завжди. Це означало, що мій урок закінчиться на дві години раніше.

Яким це було для нас благословенням! Ми приїхали на збори задовго до початку й відчували Духа в присутності Господнього учня. Наш п’ятирічний син навіть обнявся й трохи поговорив зі старійшиною Амадо перед початком зборів. Разом з усіма присутніми ми насолоджувалися сильним Духом. Крім того, вся наша сім’я здобула свідчення, що Небесний Батько знає наші бажання і чує наші молитви.