Дякуй Богу!
З виступу на жовтневій генеральній конференції 2007 р.
Те, що діти Божі забувають про Нього, було проблемою від початку світу. Подумайте про часи Мойсея, коли Бог посилав манну і чудесним та видимим чином вів і захищав Своїх дітей. Але пророк застерігав народ: “Тільки стережися, … щоб не забув ти тих речей, що бачили очі твої” (Повторення закону 4:9).
Подумайте, як ви можете розпізнавати й зберігати в пам’яті Божу доброту. Це зміцнить наше свідчення. Ви пам’ятаєте ту пісню, яку ми іноді співаємо: “Дякуй Богу за усе що є, Щиро дякуй Богу за життя своє” (“Дякуй Богу”, Гімни, № 145).
Коли наші діти були ще дуже малими, я почав записувати по кілька рядків щодня про те, що відбувалося протягом дня. Я ніколи не пропускав жодного дня, яким би втомленим я не був, або як рано мені не треба було починати наступний день. Перш ніж писати, я обдумував таке питання: “Чи бачив я сьогодні руку Божу в нашому житті, житті своїх дітей чи нашої сім’ї?” Коли я пригадував події дня, я бачив доказ того, що робив Бог для когось із нас, а я, заклопотаний, не помічав цього. Я розумів, коли намагаюся пригадувати, то дозволяю Богові показати мені, що саме Він зробив.
Святий Дух допомагає нам бачити, що Бог зробив для нас. Я свідчу, що Бог любить нас і благословляє більше, ніж більшість із нас це може зрозуміти. Я знаю, що це істина, і коли я Його пам’ятаю, то відчуваю радість.