2011
Викладання вчення про сім’ю
Березень 2011


Наші домівки, наші сім’ї

Викладання вчення про сім’ю

З матеріалів трансляції для вчителів семінарій та інститутів релігії, що відбулася 4 серпня 2009 р.

Це покоління буде покликано захищати вчення про сім’ю так, як іще ніколи раніше. Але якщо воно не знає вчення, то не зможе захистити його.

Зображення
Julie B. Beck

Коли я зустрічаюся з дорослою молоддю по всьому світу, то запитую: “Чому Перше Президентство так дбає про вас і надає так багато ресурсів?” Ось які відповіді я отримала: “Ми—майбутні провідники”. “Ми потребуємо навчання, щоб бути сильними”. “Заняття в семінарії та інституті зміцнюють наше свідчення”. “Нам потрібно знайомитися з іншими чудовими молодими святими останніх днів”. “Ми є надією на майбутнє”. Рідко можна почути: “Щоб колись стати кращими батьками й матерями”. Їхні відповіді зосереджені на них самих, бо таким є цей період їхнього життя.

Однак батьки, вчителі і провідники молоді повинні викладати підростаючому поколінню вчення про сім’ю. Це важливо, аби допомогти молодим людям сягнути вічного життя (див. Moйсей 1:39). Їм потрібно знати, що теологічне підґрунтя сім’ї основується на Сотворінні, Падінні й Спокуті. Їм необхідно розуміти, що загрожує сім’ї, аби знати, з чим боротися і до чого готуватися. Їм потрібно чітко розуміти, що повнота євангелії здійснюється у храмових обрядах і завітах.

Теологічне підґрунтя сім’ї

У Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів ми маємо теологічне підґрунтя сім’ї, яке основується на Сотворінні, Падінні й Спокуті. Завдяки Сотворінню землі з’явилося місце, де сім’ї могли жити. Бог створив чоловіка та жінку—дві невід’ємні складові сім’ї. Згідно з планом Небесного Батька Адама і Єву було запечатано, і вони утворили вічну сім’ю.

Падіння відкрило шлях до зростання сім’ї. Адам і Єва, як керівники своєї сім’ї, вирішили здобути досвід смертного життя. Завдяки Падінню вони змогли мати синів і дочок.

Спокута дає сім’ї можливість бути запечатаною навіки. Завдяки Спокуті сім’ї можуть вічно розвиватися й удосконалюватися. План щастя, який також називають планом спасіння, був планом, створеним для сімей. Підростаюче покоління має розуміти, що в основі нашої теології знаходиться сім’я.

Коли ми говоримо про якості, без яких неможливо отримати благословення вічного життя, ми маємо на увазі якості, без яких неможливо отримати благословення вічної сім’ї. Таким було вчення Христа, і його було відновлено через пророка Джозефа Сміта. Це записано в Ученні і Завітах 2:1–3:

“Ось, я відкрию вам священство рукою Іллі, перед пришестям великого й жахливого дня Господа.

І він посадить у серця дітей обіцяння, дані батькам, і серця дітей повернуться до їхніх батьків.

Якби це було не так, то всю землю було б повністю спустошено при Його пришесті”.

Мова йде про храмові благословення—храмові обряди і завіти, без яких “всю землю було б повністю спустошено”.

Заяву “Сім’я: Проголошення світові” було написано для того, щоб підкреслити, що сім’я є центральною частиною Творцевого плану1. Без сім’ї не було б плану; не було б причини для життя на землі.

Що загрожує сім’ї

Крім розуміння теологічного підґрунтя сім’ї нам також потрібно зрозуміти, що їй загрожує. Якщо ми цього не зробимо, то не зможемо підготуватися до битви. Все навколо нас свідчить про те, що сім’я стає менш важливою. Кількість шлюбів зменшується, вік укладання шлюбу зростає, а розлучень стає все більше. Збільшується кількість дітей, народжених поза шлюбом. Абортів стає все більше і їх статус узаконюється. Спостерігається зменшення народжуваності. Ми бачимо нерівність у стосунках між чоловіками і жінками. І все ще існують культури, де жорстоке ставлення в сім’ї є нормою. У багатьох випадках кар’єра вважається важливішою за сім’ю.

Багато молодих людей втрачають довіру до інституту сім’ї. Вони все більше й більше віддають перевагу освіті й усе менше уваги приділяють важливості створення вічної сім’ї. Багато з них не розуміють, що утворення сім’ї—це робота, яка ґрунтується на вірі. Для них це процес вибору, схожий на здійснення покупок у магазині. Багато з них не довіряють особистій моральній стійкості, а також моральній стійкості своїх однолітків. Оскільки спокуси є настільки шаленими, багато з них не впевнені, що зможуть успішно дотримуватися завітів.

Крім того, у багатьох молодих людей недостатньо розвинені навички спілкування, що стає на заваді для створення вічних сімей. Вони все більш майстерно спілкуються з кимось на відстані 80-ти км, і все менш здатні підтримувати розмову з людьми, що знаходяться з ними в одній кімнаті. Через це їм важко спілкуватися один з одним.

Ми також маємо проблему, про яку читаємо у Посланні до ефесян 6:12: “Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби”. Щодня ведеться публічна політика, спрямована проти сім’ї, а саме визначення сім’ї юридично змінюється по всьому світу. Порнографія досягнула небачених масштабів. Новою цільовою аудиторією для тих, хто створює порнографію, стають молоді жінки. Батьки змальовуються недолугими й недалекими. Послання, спрямовані проти сім’ї, можна побачити повсюди. Молоді люди втрачають відчуття того, що потрібно створювати вічні сім’ї.

Ми бачимо, як це може відбуватися, коли читаємо слова антихриста Коригора: “І так він проповідував їм, відводячи серця багатьох, призводячи їх підняти голови свої у своїй злочестивості, так, ведучи багатьох жінок, а також чоловіків, до вчинення розпусти” (Aлма 30:18). Сатана знає, що ніколи не матиме тіла. Він ніколи не матиме сім’ї. Тому він робить своєю мішенню молодих жінок, які будуть створювати тіла для майбутніх поколінь.

Коригор був Антихристом. Антихрист означає спрямований проти сім’ї. Будь-яке вчення або принцип, які світ адресує нашій молоді і які спрямовані проти сім’ї, також є антихристовими. Це абсолютно очевидно. Якщо наша молодь перестане вірити у праведні традиції своїх батьків, як колись народ, описаний у книзі Мосії 26, якщо молодь не зрозуміє своєї ролі у плані, тоді їх зможуть звести на манівці.

Навчати підростаюче покоління

Що, як ми сподіваємося, це підростаюче покоління зрозуміє і робитиме завдяки отриманим від нас знанням? Відповідь на це запитання так само, як і основоположні складові вчення про сім’ю, містяться в Проголошенні про сім’ю. Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) сказав, що Проголошення стало “декларацією і ще одним підтвердженням норм, учень і практик”, які завжди були в цій Церкві2.

Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994) сказав: “Цей порядок … сімейного управління, де чоловік і жінка укладають завіт з Богом так само, як Адам і Єва, щоб запечататися на вічність, мати нащадків …—це єдиний засіб, за допомогою якого ми одного дня зможемо побачити обличчя Бога і жити”3.

Підростаючому поколінню треба зрозуміти, що заповідь “розмножуйтеся і наповнюйте землю” (Буття 1:28; Мойсей 2:28) залишається в силі. Народження дітей є роботою, що ґрунтується на вірі. Президент Спенсер В. Кімбол (1895–1985) сказав: “Виявом найвищого ступеня егоїзму серед подружніх пар є їхнє небажання мати дітей, якщо вони можуть їх мати”4. Материнство і батьківство—це вічні ролі. Кожен має відповідальність за виконання чоловічої або жіночої половини у цьому плані. І саме в молодості слід підготуватися до виконання цих вічних ролей і обов’язків.

Батьки, вчителі і провідники можуть допомогти молодим людям підготуватися до отримання благословень Авраама. Які це благословення? Авраам розповідає нам про них у книзі Авраам 1:2. Він каже, що хотів “права, в яке мене необхідно було висвятити, аби надавати їх; … бути тим, хто володіє великим знанням, … бути батьком багатьох народів, князем миру, і бажаючи отримати настанови, і дотримуватися заповідей Бога, я став правочинним спадкоємцем, Первосвящеником, що мав право, яке належить батькам”.

Де Авраам отримав ці благословення? Ці благословення отримують лише ті, чий шлюб укладено і запечатано в храмі. Чоловік не може стати “батьком багатьох народів”, якщо його не запечатано в храмі до дружини. Подібним же чином Авраам не міг мати права, що належить батькам, не маючи дружини з правами, що належать матерям.

Історії про Авраама та Сарру, Ісака та Ревеку знаходяться у книзі Буття. У Авраама і Сарри був лише один син Ісак. Якщо Авраам мав стати “батьком багатьох народів”, то наскільки важливою була дружина Ісака—Ревека? Вона була настільки важливою, що він послав свого слугу за сотні миль, щоб знайти праведну молоду жінку—таку, яка буде дотримуватися завітів, таку, яка розуміє, що означає утворити вічну сім’ю.

У книзі Буття 24:60, Ревека отримує благословення бути матір’ю “тисячі десятків тисяч”. Де ми отримуємо подібні благословення? У храмі.

Історія Ісака і Ревеки—це приклад чоловіка, який мав ключі, й жінки, яка мала вплив. Разом вони працювали над здійсненням своїх благословень. Їхня історія має надзвичайне значення. Благословення дому Ізраїлевого залежали від чоловіка та жінки, які розуміли своє місце в плані та свої обов’язки стосовно утворення вічної сім’ї, народження дітей та їхнього навчання.

У наш час ми маємо відповідальність виховати “Ісака” та “Ревеку” у своєму домі і у класі. Кожен юнак і кожна дівчина мають розуміти свою роль у цьому величному партнерстві—що кожен з них є “Ісаком” чи “Ревекою”. Тоді вони чітко знатимуть, що мають робити.

Живіть так, щоб мати надію на вічне життя

Батьки, вчителі й провідники: живіть у своєму домі, в сім’ї, у шлюбі так, щоб молодь могла розвинути в собі надію на вічне життя, спостерігаючи за вами. Живіть і навчайте цьому з такою ясністю, щоб те, чого ви навчаєте, пробилося крізь весь галас, який вони чують, і проникло в їхнє серце, зворушивши його.

У своєму домі взірцево дотримуйтеся основоположних учень, щоб добре усвідомлювати свої ролі та обов’язки в сім’ї. Вашим критерієм є точність, а не досконалість. Якщо у вас є цілі й ви точно знаєте, як досягнути їх у своєму домі, то молодь навчатиметься від вас. Діти навчаться від вас молитися, вивчати разом Писання, проводити домашні сімейні вечори, проводити час за обіднім столом і з повагою висловлюватися про свого шлюбного партнера. Потім, спираючись на ваш приклад, підростаюче покоління здобуде велику надію.

Я це знаю

Ми готуємо свою молодь до храму й до вічних сімей. Є багато загроз, які можуть послаблювати їхнє бажання утворити вічну сім’ю. Наше завдання—навчати молодих людей, щоб вони не мали хибних уявлень. Ми повинні дуже чітко визначати основоположні вчення, що містяться в заяві “Сім’я: Проголошення світові”.

Це покоління буде мати покликання захищати вчення про сім’ю, як іще ніколи раніше. Якщо вони не знають вчення, то не зможуть захистити. Молодь має розуміти роль храмів і священства.

Президент Кімбол сказав:

“Багато соціальних обмежень, які в минулому допомагали зміцнювати і підтримувати сім’ю, зараз слабшають і зникають. Прийде час, коли лише ті, хто вірять у сім’ю глибоко і сильно, зможуть зберегти свої сім’ї серед зла, що збирається навколо нас. …

… Є люди, які даватимуть визначення сім’ї у настільки нетрадиційний спосіб, що, якщо вірити їхнім словам, її й не існує. …

Разом з усіма, брати і сестри, ми не повинні обманюватися хибними аргументами, немов сім’я якимось чином пов’язана з конкретною фазою розвитку морального суспільства. Ми вільні протистояти тим силам, які применшують значущість сім’ї і збільшують значущість егоїстичного індивідуалізму. Ми знаємо, що сім’я має бути вічною”5.

Євангелія Ісуса Христа є істинною. Її було відновлено пророком Джозефом Смітом. Ми маємо повноту євангелії у наш час. Ми є синами й доньками небесних батьків, які послали нас сюди, щоби ми набули земного досвіду, який підготує нас до благословення вічної сім’ї. Я свідчу вам про нашого Спасителя Ісуса Христа, що через Його Спокуту ми можемо стати досконалими і рівноправними у виконанні обов’язків у наших земних сім’ях і що завдяки Його Спокуті ми маємо обіцяння вічного життя у сім’ях.

Посилання

  1. Див. “Сім’я: Проголошення світові”, Ліягона, лист. 2010, с. 129.

  2. Гордон Б. Хінклі, “Stand Strong against the Wiles of the World”, Ensign, Nov. 1995, 100.

  3. Eзра Тефт Бенсон, “What I Hope You Will Teach Your Children about the Temple”, Ensign, Aug. 1985, 6.

  4. Спенсер В. Кімбол, “Fortify Your Homes against Evil,” Ensign, May 1979, 6.

  5. Спенсер В. Кімбол, “Families Can Be Eternal,” Ensign, Nov. 1980, 4.

Фотоілюстрація Стіва Бандерсона; фотографія сестри Бек © Busath Photography

Зліва: фрагмент картини Всесвіт, художник Сідні Кінг; фрагмент картини Адам і Єва залишають Едемський сад, художник Джозеф Бріклі; фрагмент картини Не Моя, а Твоя нехай станеться воля, художник Гаррі Андерсон, з люб’язного дозволу Pacific Press Publishing Association, Inc.; фотоілюстрації ВЕСТОНА С. Колтона і КРЕЙГА ДІМОНДА

Зліва: фотоілюстрація КРІСТІНИ СМІТ; справа: фотографія храму в Наву, Іллінойс і фотоілюстрація Джона Люка © IRI; фотографія ніг © Getty Images