Генеральна конференція
Вишуканий дар Сина
Завантаження
Ця сторінка (MP3)
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Вишуканий дар Сина

Завдяки Ісусу Христу ми можемо уникнути страждань, на які заслуговуємо внаслідок своїх аморальних дій, і витерпіти незаслужені страждання через нещастя під час смертного життя.

Читаючи минулого літа Книгу Мормона для уроку за програмою За Мною йдіть, я був вражений розповіддю Алми про те, що коли він повністю усвідомив всі свої гріхи, не було “нічого такого гострого і такого гіркого, якими були [його] муки”1. Зізнаюся, що слова про гострий біль привернули мою увагу зокрема через те, що того тижня я страждав від ниркової кольки, спричиненої семиміліметровим каменем. Ніколи ще жодна людина не відчувала щось настільки “велике”, коли назовні виходило щось настільки “мале і просте”2.

Стиль мови Алми також привернув мою увагу, оскільки в Книзі Мормона англійською мовою слово exquisite (гострий) зазвичай використовується, щоб описати речі виняткової краси або незрівнянної величі. Наприклад, Джозеф Сміт зазначив, що мантія ангела Моронія була “exquisite whiteness--білосніжна”, “біліша за все земне, досі [ним] бачене”3. Проте слово exquisite (гострий) також може вказувати на найвищий ступінь ще й чогось поганого. Тому, у словах Алми та в найкращих словниках гострий біль пов’язується з тим, коли “катують”, “виснажують” та “мучать” “надмірно”4.

Образність слів Алми відображає факт, який змушує отямитися,---що колись ми повинні відчути повною мірою нестерпну вину за кожен скоєний нами гріх. Цього вимагає справедливість, і Сам Бог не може це змінити5. Коли Алма згадав “усі” свої гріхи---особливо ті, що знищили віру інших людей, його біль по суті був непереборним і думка про відповідальність за них перед Богом сповнила його “невимовним жахом”. Він прагнув “зник[нути] і душею, і тілом”6.

Однак, за словами Алми, для нього все почало змінюватися у ту мить, коли його “розум схопився” за пророцтво про “пришестя якогось Ісуса Христа, … щоб спокутувати гріхи світу”, і він “заволав у серці своєму: О Ісусе, Ти, Сину Божий, змилуйся наді мною”. Разом з цією єдиною думкою і цим єдиним благанням душу Алми “сповнила радість, така ж надзвичайна, якою була [і його] мука”7.

Ми ніколи не повинні забувати, що остаточна мета покаяння---це зробити так, щоб певне страждання обернулося на справжнє щастя. Завдяки Його “безпосередній великодушності”8, як тільки ми приходимо до Христа, виявляючи віру в Нього та по-справжньому змінюючи своє серце, гнітючий тягар наших гріхів починає переходити з наших спин на Його спину. Це можливо лише тому, що Він, Хто не мав гріха, вистраждав “безкінечною та невимовною мукою” за кожен окремий гріх у всесвіті Його творінь, за всі Свої творіння, страждаючи настільки сильно, що кров виступила з кожної Його пори9. Таким чином, на основі безпосереднього, особистого досвіду Спаситель у сучасних Писаннях попереджає нас, що ми не уявляємо, наскільки “винятковими” будуть наші “страждання”, якщо ми не покаємося. Але з безмірною милістю Він також уточнює, що “Я, Бог, вистраждав це за всіх, щоб їм не страждати, якщо покаються”10. Саме покаяння дозволить нам “скуштувати” ту надзвичайну радість, яку відчував Алма11. “О, як осягнути Ісусові милості” хоча б стосовно цього вчення?12. Проте, на диво, Христос пропонує навіть більше.

Іноді гострий біль виникає не через гріх, а через ненавмисні помилки, вчинки інших людей або сили, які не піддаються нашому контролю. У ці моменти ви можете благати, як це робив праведний автор Псалмів:

“Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,

… І тривога мене обгорнула.

… Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!”13

Медична наука, консультації фахівців чи юридичне усунення помилки можуть допомогти полегшити такі страждання. Але зверніть увагу, що всі добрі дари, зокрема і ці, походять від Спасителя14. Якими б не були причини завданих нам найгірших образ і душевного болю, основне джерело допомоги залишається тим самим---це Ісус Христос. Лише Він має всю силу і цілющий бальзам, щоб виправити кожну помилку, усунути кожну несправедливість, змінити на краще кожну недосконалість, зцілити кожну рану і принести кожне запізніле благословення. Як і свідки в давнину, я свідчу, що “ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим”15, але люблячого Викупителя, Який зійшов зі Свого престолу вгорі й пішов, “зносячи муки, і страждання, і спокуси всякого роду …, щоб Він міг знати, … як допомогти Своєму народові”16.

Стосовно будь-кого сьогодні, чий біль настільки сильний або настільки унікальний, що ви відчуваєте, що ніхто інший не в змозі цілковито осягнути його, скажу, що, можливо, ви маєте рацію. Можливо, немає такого члена сім’ї, друга чи провідника священства,---яким би чуйним кожен з них не був і якими б добрими намірами не керувався,---хто точно знає, що ви відчуваєте, або має саме ті слова, які допоможуть вам зцілитись. Але знайте: є Той, Хто досконало розуміє, через що ви проходите, Хто “могутніший за всіх на світі”17 і Хто “може зробити значно більш над усе, чого [ви] просите або [про що] думаєте”18. Процес буде відбуватися у Його спосіб і за Його розкладом, але Христос завжди готовий зцілити кожну частинку і кожний аспект ваших страждань.

Дозволивши Йому це зробити, ви зрозумієте, що ваші страждання не були марними. Говорячи про багатьох найвеличніших героїв у Біблії та їхні скорботи, апостол Павло сказав, що “Бог … передбачив щось краще для них через їхні страждання, бо без страждань вони не змогли б стати досконалими”19. Ви бачите, що щастя притаманне самій природі Бога, і воно є метою нашого існування на землі20, але ми не можемо стати досконалими істотами, сповненими божественної радості, не отримавши досвіду, коли нас випробовують, інколи до самого нашого єства. За словами Павла, Сам Спаситель став навічно “досконалим [або довершеним] через страждання”21. Тож остерігайтеся нашіптувань Сатани, що якби ви були досконалішою людиною, то уникнули б таких випробувань.

Ви також повинні не піддаватися подібній омані, ніби те, що вам доводиться страждати, якимось чином означає, що ви знаходитеся поза колом обраних Богом, які, здається, плавно переходять з одного благословенного стану в інший. Натомість побачте себе такими, якими вас безсумнівно бачив Іван Богослов у своєму дивовижному видінні про останні дні. Бо Іван бачив “натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, [який] стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, … і взивали вони гучним голосом, кажучи: “Спасіння нашому Богові”22.

І коли запитали: “Оці, що зодягнені в білу одежу,---хто вони й звідкіля поприходили?” Іван отримав відповідь: “Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця”23.

Брати і сестри, страждання в праведності допомагає підготувати вас до того, щоб бути обранцями Бога, а не відокремити вас від них. І, завдяки цьому, їхні обіцяння стають вашими обіцяннями. Як проголошує Іван, ви “голоду й спраги терпіти не буд[ете] уже, і не буде палити [вас] сонце, ані спека яка. Бо Агнець, що серед престолу, буде [вас] пасти, і водитиме [вас] до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей [ваших] зітре!”24.

“І не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде”25.

Я свідчу вам, що завдяки приголомшливій великодушності Ісуса Христа та Його нескінченній Спокуті ми можемо уникнути страждань, на які ми заслуговуємо внаслідок своїх аморальних дій, і витерпіти незаслужені страждання через нещастя під час смертного життя. Завдяки Його скеруванню, вашою божественною долею стане отримання незрівнянно чудової і невимовної радості---радості, настільки сильної та унікальної для вас, що “попіл”, який покриває вас, перетвориться на неперевершену красу понад “все земне”26. Щоб ви могли відчути це щастя зараз і були сповненими ним навіки, я закликаю вас зробити те, що зробив Алма---дозвольте своєму розуму міцно схопитися за вишуканий дар Божого Сина, явлений через Його євангелію у цій, Його істинній та живій Церкві. В ім’я Ісуса Христа, амінь.