Генеральна конференція
Любіть своїх ворогів
Завантаження
Ця сторінка (MP3)
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Любіть своїх ворогів

Знання, що всі ми є дітьми Бога, дає нам бачення цінності інших людей та спроможність долати упередженість.

Господні вчення вічні й призначені для всіх Божих дітей. У цьому посланні я наведу кілька прикладів, які стосуються Сполучених Штатів, але принципи, яких я навчатиму, можуть застосовуватися будь-де.

Ми живемо в часи злості й ненависті у політичних відносинах та в політиці. Ми відчули це цього літа, коли участь деяких людей у протестах перестала бути мирною, а їхня поведінка стала руйнівною. Ми відчуваємо це у деяких нинішніх кампаніях за здобуття державних посад. На жаль, дещо з цього навіть вилилося у політичні заяви та недобрі відгуки на наших церковних зборах.

При демократичній формі правління у нас завжди будуть різні погляди щодо запропонованих кандидатів та політики. Однак ми, послідовники Христа, повинні утримуватися від злості та ненависті, з якими у багатьох випадках обговорюється або засуджується політичний вибір.

Ось одне з вчень Спасителя, яке, імовірно, добре відоме, але якого рідко дотримуються:

“Ви чули, що сказано: “Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога”.

А Я вам кажу: “Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує” (Матвій 5:43--44).1.

Юдеїв протягом поколінь навчали ненавидіти своїх ворогів, а потім вони й самі зазнали страждань, коли над ними запанували, виявляючи жорстокість, римські окупанти. Проте, Ісус навчав їх: “Любіть своїх ворогів” і “творіть добро тим, хто … вас переслідує!”

Якими революційними є ці вчення щодо особистих стосунків та політичних відносин! Але це й досі є тим, що наказує робити наш Спаситель. У Книзі Мормона ми читаємо: “Бо істинно, істинно Я кажу вам, той, в кому є дух суперечок, не від Мене, але від диявола, який є батьком суперечок, і він підбурює серця людей сперечатися із злістю, один з другим” (3 Нефій 11:29).

Любити наших ворогів і наших супротивників нелегко. “Більшість з нас ще не сягнули такого рівня … любові та прощення,---зазначив Президент Гордон Б. Хінклі й додав:---Для цього потрібна самодисципліна, трохи більша, ніж ми спроможні виявити”2. Але робити це абсолютно необхідно, оскільки любов є складовою двох великих заповідей Спасителя---“люби Господа Бога свого” та “люби свого ближнього, як самого себе” (Матвій 22:37, 39). І робити це абсолютно можливо, бо Він також навчав: “Просіть---і буде вам дано, шукайте---і знайдете” (Матвій 7:7)3.

Як же нам виконувати ці божественні заповіді у світі, де ми також підвладні й людським законам? На щастя, у нас є приклад Самого Спасителя щодо того, як знайти баланс між Його вічними законами і реальністю людських законів. Коли супротивники хотіли заманити Його в пастку, поставивши запитання, чи слід юдеям платити податки Риму, Він вказав на зображення кесаря на їхніх монетах і проголосив: “Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!” (Лука 20:25)4.

Тому ми повинні дотримуватися людських законів (тобто віддавати кесареве кесареві), щоб жити у мирі, підкоряючись цивільній владі, і ми дотримуємося законів Бога, просуваючись до нашого вічного місця призначення. Але як нам робити це---зокрема, як нам навчитися любити наших супротивників і наших ворогів?

Перше, що буде корисним зробити, це дотримуватися вчення Спасителя---не “сперечатися із злістю”. Диявол є батьком суперечок, і це він спокушає людей сперечатися із злістю. Він підбурює до ворожнечі та ненависті у стосунках між людьми та всередині груп. Президент Томас С. Монсон навчав, що гнів---це “знаряддя Сатани”, адже “бути у гніві---це піддаватися впливу Сатани. Ніхто не може зробити нас гнівними. Це наш вибір”5. Злість веде до розділення і ворожнечі. Ми вчимося любити наших супротивників, коли уникаємо злості й ворожого ставлення до тих, з ким маємо розбіжності. Також буде корисним, якщо ми навіть захочемо чогось навчитися від них.

Серед інших способів розвитку здатності любити інших є простий метод, описаний у старому мюзиклі. Коли ми намагаємося зрозуміти людей, які належать до іншої культури, і спілкуватися з ними, нам слід спробувати з ними познайомитися. У безлічі випадків підозріле чи навіть вороже ставлення до незнайомців поступається місцем дружбі або навіть любові, коли завдяки особистим контактам виникають розуміння і взаємоповага6.

Прагнення осягнути силу любові ще більше допоможе навчитися любити наших супротивників і наших ворогів. Ось три з багатьох пророчих вчень щодо цього.

Пророк Джозеф Сміт навчав: “Є стара приказка, що любов породжує любов. Випромінюймо ж любов---виявляймо нашу доброту до всього людства”7.

Президент Говард В. Хантер навчав: “Світ, в якому ми живемо, значно б виграв, якби чоловіки і жінки повсюди виявляли чисту любов Христа, яка є доброю, лагідною й невибагливою. В ній немає заздрощів чи гордощів. … Вона … нічого не прагне в обмін для себе. … У ній немає місця для нетерпимості, ненависті чи жорстокості. … Вона закликає різних людей жити разом у християнській любові, якими б не були їхні релігійні переконання, раса, національність, матеріальне становище, освіта чи культура”8.

А Президент Рассел М. Нельсон закликав нас “розширити коло тих, кого ми любимо, щоб охопити ним усе людство”9.

Аби любити наших ворогів, важливо віддавати кесареве кесареві, дотримуючись законів наших різних країн. Хоча вчення Ісуса були революційними, Він не навчав, що слід робити революцію чи порушувати закон. Він навчав кращого способу. У сучасному одкровенні говориться про те ж саме:

“Нехай жодна людина не порушує закони землі, бо той, хто виконує закони Бога, не має потреби порушувати закони землі.

Отже, підкоряйтеся владам, які є” (Учення і Завіти 58:21--22).

І у нашому уложенні віри, написаному пророком Джозефом Смітом після того, як перші святі зазнали сильних переслідувань з боку влади штату Міссурі, проголошується: “Ми віримо в підлеглість монархам, президентам, правителям і урядовцям, дотримуючись закону, шануючи і підтримуючи його” (Уложення віри 1:12).

Це не означає, що ми погоджуємося з усім, що робиться силою закону. Це означає, що ми дотримуємося чинного законодавства та використовуємо мирні засоби, щоб його змінити. Це також означає, що ми мирно приймаємо результати виборів. Ми не будемо брати участь у насильницьких діях, якими загрожують люди, розчаровані їх результатами10. У демократичному суспільстві у нас завжди є можливість і обов’язок жити мирно до наступних виборів.

Учення Спасителя---любити наших ворогів, основане на тому факті, що всі смертні люди є улюбленими дітьми Бога. Цей вічний принцип і деякі фундаментальні принципи закону були піддані випробуванню під час недавніх протестів у багатьох американських містах.

З одного боку дехто, здається, забув, що Першою поправкою до конституції Сполучених Штатів гарантуються “права народу мирно збиратися і звертатися до уряду з проханням усунути якусь кривду”. Це дозволений спосіб підвищення поінформованості та свідомості суспільства і зосередження уваги на несправедливості у змісті або застосуванні законів. І несправедливість існувала. У діях з боку держави та в особистому ставленні у нас був расизм та пов’язана з ним кривда. У своїй переконливій статті преподобна Тереза А. Діар з Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення (НАСПКН) нагадала нам, що “расизм процвітає там, де є ненависть, утиски, змова, пасивність, байдужість та мовчання”11. Ми, громадяни і члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, повинні докладати більших зусиль, щоб допомогти викорінити расизм.

З іншого боку, меншість серед учасників та прибічників цих протестів і незаконних дій, які сталися внаслідок них, здається, забули, що конституцією захищені ті протести, які є мирними. Протестувальники не мають права руйнувати, псувати чи красти власність або перешкоджати законній діяльності державних правоохоронних органів. У конституції та законах немає закликів до революції чи анархії. Усі ми---поліція, протестувальники, прибічники та спостерігачі---повинні розуміти межі наших прав і важливість нашого обов’язку не виходити за межі чинного законодавства. Авраам Лінкольн був правий, коли сказав: “Ніяку кривду неможливо усунути самосудом”12. Усунення кривди натовпами є незаконним. Це анархія---стан, коли немає дієздатної влади і немає законної поліції, що призводить до порушення, а не захисту прав людей.

Однією з причин того, чому недавні протести у Сполучених Штатах були шокуючими для стількох багатьох людей, було те, що ворожнеча та беззаконня, яких зазнають люди з різних етнічних груп в інших країнах, не повинні існувати у Сполучених Штатах. Ця країна повинна краще викорінювати расизм не лише у ставленні до чорношкірих американців, які найбільше були на видноті під час недавніх протестів, але й також до латиноамериканців, азіатів та інших груп. Цій країні в минулому не дуже вдавалось боротися з расизмом, і ми повинні досягти більшого.

Сполучені Штати були засновані іммігрантами різних національностей та з різних етнічних груп. Об’єднавча мета цієї країни полягала не у запровадженні якоїсь конкретної релігії чи збереженні назавжди будь-якої з різноманітних культур чи племінних стосунків, що були у країнах, звідки вони походили. Покоління засновників Сполучених Штатів прагнуло бути об’єднаним новою конституцією і законами. Не можна сказати, що документи, які об’єднують нас, або актуальне на той час розуміння їхнього значення були досконалими. Історія перших двох століть існування Сполучених Штатів показала необхідність внесення багатьох уточнень, наприклад, щодо права голосу для жінок та, особливо, заборони рабства, включно з прийняттям законів, щоб гарантувати, що ті, хто були поневолені, матимуть усі види свободи.

Двоє науковців з Єльського університету недавно нагадали нам:

“Якими б не були недоліки нашої країни, Сполучені Штати унікально підготовлені, щоб об’єднувати багатонаціональне і розділене суспільство. …

Нашим громадянам не потрібно вибирати між національною ідентичністю та мультикультуралізмом. Американцям може бути притаманне і те, й інше. Але найголовнішим є конституційний патріотизм. Нас має і надалі об’єднувати конституція, якими б не були наші ідеологічні розбіжності”13.

Багато років тому міністр закордонних справ Великобританії під час дебатів у Палаті громад дав таку пораду: “У нас немає ні вічних союзників, ні постійних ворогів. Вічними і постійними є наші інтереси, і наш обов’язок---дбати лише про них”14.

Це слушна мирська причина, щоб дбати про “вічні й постійні” інтереси у політичних питаннях. Додамо, що за доктриною Господньої Церкви ми маємо скеровуватися іншим вічним інтересом—вченнями нашого Спасителя, Який надихнув людей на написання конституції Сполучених Штатів і основоположних законів багатьох країн. Вірність встановленому закону, а не тимчасовим “союзникам”---це найкращий спосіб любити наших супротивників і наших ворогів, коли ми прагнемо єдності у розмаїтті.

Завдяки знанню про те, що всі ми є дітьми Бога, ми маємо божественне бачення цінності всіх інших людей та бажання і спроможність подолати упередженість та расизм. За багато років, які я прожив у різних місцевостях цієї країни, Господь навчив мене, що це є можливим дотримуватися законів цієї країни та прагнути їх покращити і також любити наших супротивників та наших ворогів. Хоча це й нелегко, це є можливим за допомогою нашого Господа, Ісуса Христа. Він дав цю заповідь любити, і Він обіцяє Свою допомогу, коли ми стараємося її виконувати. Я свідчу, що наш Небесний Батько та Його Син, Ісус Христос, люблять нас і допомагатимуть нам. В ім’я Ісуса Христа, амінь.