Генеральна конференція
Випробувані, перевірені та вдосконалені
Завантаження
Ця сторінка (MP3)
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Випробувані, перевірені та вдосконалені

Найвеличнішим благословенням, яке прийде, коли ми доведемо, що ми вірні нашим завітам під час наших випробувань, буде зміна нашого характеру.

Мої дорогі брати і сестри, я вдячний за те, що виступаю перед вами сьогодні. Я сподіваюся, що зможу надати підтримку в часи, коли життя здається особливо складним і сповненим невпевненості. Дехто з вас переживає все це зараз. Якщо це не так, то такий час ще прийде.

Це не песимістичний погляд. Це реальність, яка все ж є оптимістичною, бо вона відповідає меті Бога у сотворінні цього світу. Цією метою було надати Його дітям можливість довести, що вони можуть і бажають вибирати правильне, коли стає важко. Коли вони робитимуть так, їхня природа має змінитися і вони можуть стати більш подібними до Нього. Він знав, що це вимагатиме непохитної віри в Нього.

Більшість із того, що я знаю, я навчився у своєї родини. Коли мені було приблизно вісім років, моя мудра мати попросила нас із братом разом з нею вирвати бур’ян у городі, що знаходився за нашим домом. Тепер це здається простим завданням, але ми жили у Нью-Джерсі. Там часто дощило. Ґрунт був твердою глиною. Бур’ян ріс швидше за овочі.

Я пам’ятаю своє незадоволення, коли бадилля від бур’яну залишалося в моїх руках, а коріння туго застрягало у твердому ґрунті. Моя мати і мій брат були набагато проворнішими на своїх грядках. Чим більше я намагався, тим більше я відставав.

“Це так важко!”--- прокричав я.

Замість того, щоб висловити співчуття, моя мати посміхнулася і сказала: “О, Генрі, звичайно ж, це важко. Воно так і має бути. Життя---це випробування”.

У той момент я зрозумів, що її слова були істинними, і вони залишаться такими й у моєму майбутньому.

Причина сповненої любові усмішки моєї матері стала зрозуміла мені пізніше, коли я прочитав, що сказали Небесний Батько і Його Улюблений син про Свою мету сотворіння цього світу та надання духовним дітям можливості смертного життя:

“І в цьому ми випробуємо їх, щоб подивитися, чи робитимуть вони все, що Господь Бог їхній накаже їм;

І тим, хто збереже свій перший стан, буде додано; а ті, хто не збереже першого стану свого, не матимуть слави в одному царстві з тими, хто збереже свій перший стан; а ті, хто збереже свій другий стан, матимуть славу, додану на їхні голови на віки вічні”1.

Ви і я прийняли запрошення бути випробуваними і довести, що ми виберемо дотримуватися заповідей Бога, коли ми вже не будемо у присутності нашого Небесного Батька.

Навіть при такому люблячому запрошенні від Небесного Батька Люцифер вмовив третю частину духовних дітей піти за ним і відмовитися від плану Батька, створеного для нашого зростання та вічного щастя. Сатану було вигнано разом з його послідовниками через непокору. Тепер, у цьому смертному житті, він намагається відвернути від Бога якомога більше людей.

Ті з нас, хто прийняв план, зробили це через нашу віру в Ісуса Христа, Який запропонував стати нашим Спасителем і Викупителем. Тоді ми напевно вірили, що сили добра будуть значно більшими за будь-які наші земні слабкості і будь-які злі сили, які постануть проти нас.

Небесний Батько та Ісус Христос знають і люблять вас. Вони хочуть, щоб ви повернулися до Них і стали подібними до Них. Ваш успіх---це Їхній успіх. Ви відчували Їхню любов, підтверджену Святим Духом, коли читали чи чули ці слова: “Бо ось, це є Моя робота і Моя слава—здійснювати безсмертя і вічне життя людини”2.

У Бога є сила зробити наш шлях легшим. Він годував манною дітей Ізраїля під час їхньої подорожі до обіцяної землі. Господь під час Свого земного служіння зцілював хворих, воскрешав померлих і заспокоював море. А після Свого воскресіння Він відчинив “в’язням … в’язницю”3.

Однак і пророк Джозеф Сміт, один з найвеличніших Його пророків, страждав у в’язниці та отримав урок, з якого ми теж маємо користь і який нам потрібен під час випробувань нашої віри, які відбуваються знову і знову: “І якщо тебе буде кинуто в яму чи в руки вбивць, і вирок смерті буде винесено тобі; якщо тебе буде скинуто в глибину; і якщо великі хвилі, що здіймаються, вчинятимуть змову проти тебе; якщо шалені вітри стануть твоїми ворогами; якщо небеса збиратимуть чорноту, і всі елементи зʼєднаються, аби заступити шлях; і над усе, якщо самі щелепи пекла широко розкриють свою пащу на тебе, знай, сину Мій, що все це додасть тобі досвіду і буде тобі на благо”4.

Ви, можливо, небезпідставно запитуєте: чому люблячий і всесильний Бог дозволяє, щоб наші земні випробування були настільки важкими? Це тому, що Він знає, що ми мусимо зростати в духовній чистоті та силі, щоб мати змогу навіки жити в Його присутності сім’ями. Аби уможливити це, Небесний Батько дав нам Спасителя і силу самим вибирати через віру дотримуватися Його заповідей і каятися, а отже повернутися до Нього.

Ключовим моментом Батькового плану щастя є те, що ми стаємо все більше схожими на Його Улюбленого Сина, Ісуса Христа. У будь-якому разі приклад Спасителя---це наш найкращий путівник. Його не було позбавлено необхідності довести Свою праведність. Він страждав за всіх дітей Небесного Батька, сплативши ціну за всі наші гріхи. Він відчував страждання всіх, хто вже прийшов і хто прийде у це земне життя.

Коли ви замислюєтеся, скільки болю ви можете гідно витерпіти, згадайте про Нього. Він переніс те, через що ви страждаєте, щоб знати, як піднести вас. Він, можливо, не забере ваш тягар, але Він надасть вам сили, заспокоєння і надію. Він знає, як це зробити. Він випив гірку чашу. Він переніс страждання всіх.

Вас підтримує і заспокоює люблячий Спаситель, Який знає, як допомогти вам у будь-яких випробуваннях, з якими ви стикаєтеся. Aлма навчав:

“І Він піде, зносячи муки, і страждання, і спокуси всякого роду; і це для того, щоб слово могло виповнитися, яке каже, що Він візьме на Себе муки і хвороби Свого народу.

І Він прийме смерть, щоб скинути пута смерті, які звʼязують Його народ; і Він візьме на Себе їхні недуги, щоб Його нутро сповнилося милості, будучи у плоті, щоб Він міг знати, будучи у плоті, як допомогти Своєму народові в його недугах”5.

Один із способів Його допомоги вам,---це запросити вас завжди пам’ятати Його і прийти до Нього. Він заохочував нас:

“Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,---і Я вас заспокою.

Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм”6.

Шлях, по якому ми можемо прийти до Нього,---це бенкетувати Його словами, виявляти віру у покаяння, вирішити охриститися і бути конфірмованими Його вповноваженим служителем, а потім дотримуватися своїх завітів з Богом. Він послав Святого Духа бути вашим напарником, утішителем і провідником.

Якщо ви живете гідно дару Святого Духа, Господь може направити вас до безпеки, навіть коли ви не можете бачити шляху, як це зробити. Для мене Він найчастіше показує наступний крок або два, які я маю зробити. Дуже рідко Він дає мені якийсь натяк на далеке майбутнє, але навіть ті нечисленні проблиски направляють мій вибір у тому, що я маю робити у щоденному житті.

Господь пояснив:

“Ви не можете побачити своїми природними очима, на теперішній час, план вашого Бога стосовно того, що відбуватиметься віднині, і слави, яка піде слідом за великою знегодою.

Бо за великою знегодою приходять благословення”7.

Найвеличнішим благословенням, яке прийде, коли ми доведемо, що ми вірні нашим завітам під час наших випробувань, буде зміна нашого характеру. Коли ми вибираємо дотримуватися наших завітів, сила Ісуса Христа і благословення Його Спокути можуть змінювати нас. Наші серця можуть пом’якшитися і стати більш здатними любити, прощати і запрошувати інших прийти до Спасителя. Наша впевненість у Господі зростає. Наші страхи зменшуються.

Однак, навіть з такими благословеннями, обіцяними завдяки стражданням, ми з мудрістю не шукаємо страждань. У нашому земному досвіді у нас буде багато можливостей бути перевіреними і пройти достатньо важкі випробування, щоб стати більше подібними до Спасителя і нашого Небесного Батька.

Крім того, нам треба помічати випробування інших і намагатися допомагати їм. Це особливо складно робити, коли ми самі проходимо через важкі випробування. Однак ми дізнаємося, що коли ми несемо чийсь тягар, навіть трохи, наші спини зміцнюються і ми бачимо світло у темряві.

У цьому Господь є прикладом для нас. На Голгофському хресті, вже страждаючи від болю такого сильного, що Він би помер, якби не був Народженим Сином Бога, Він подивився на Своїх катів і сказав Своєму Батькові: “Відпусти їм,---бо не знають, що чинять вони!”8 Страждаючи за всіх, хто коли-небудь жив чи буде жити, Він подивився з хреста на Івана та на Свою скорботну матір і служив їй в її випробуванні:

“Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: “Оце, жоно, твій син!”

Потім каже до учня: “Оце мати твоя!” І з тієї години той учень узяв її до себе”9.

У ті найсвященніші дні Своїми діями Він добровільно віддав Своє життя за кожного з нас, даючи нам не лише допомогу в цьому житті, але й вічне життя у часи, що настануть.

Я бачив людей, які досягали великих висот, залишаючись вірними у важких випробуваннях. По всій Церкві ви знайдете сьогодні такі приклади. Через свої випробування люди стають на коліна. Через свою вірність у випробуваннях і свої зусилля вони стають більше подібними до Спасителя і нашого Небесного Батька.

Я засвоїв ще один урок від своєї матері. Будучи дівчинкою, вона захворіла на дифтерію, від якої ледь не померла. Пізніше у неї був менінгіт спинного мозку. Її батько помер молодим, отже моя мати і її брати допомагали доглядати свою матір.

Все своє життя вона відчувала наслідки важких хвороб. В останні 10 років життя їй зробили кілька операцій. Але у всіх цих випробуваннях вона довела свою вірність Господу, навіть коли була прикута до ліжка. Єдиною картиною на стіні в її спальній кімнаті було зображення Спасителя. У свої передсмертні хвилини вона сказала мені наостанок: “Генрі, у тебе такий голос, наче ти захворів. Ти маєш піклуватися про себе”.

На її похоронах останнім промовцем був старійшина Спенсер В. Кімбол. Після того, як він сказав щось про її випробування і вірність, він по суті сказав наступне: “Дехто з вас можуть замислюватися над тим, чому Мілдред мала страждати так багато і так довго. Я вам скажу чому. Це тому що Господь хотів удосконалити її трошки більше”.

Я висловлюю мою вдячність за багатьох вірних членів Церкви Ісуса Христа, які несуть тягарі з непохитною вірою та які допомагають іншим нести їхні тягарі у той час, коли Господь намагається вдосконалити їх самих трошки більше. Я також висловлюю любов тим та своє захоплення тими, хто доглядає інших людей, та провідникам по всьому світу, які служать іншим, поки вони та їхні сім’ї проходять через процес такого вдосконалення.

Я свідчу, що ми---діти Небесного Батька, Який любить нас. Я відчуваю любов Президента Рассела М. Нельсона до всіх нас. Він---Господній пророк у світі сьогодні. Я про це свідчу у священне ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.