Генеральна конференція
Вишуканий дар Сина
Жовтнева генеральна конференція 2020 р.


Вишуканий дар Сина

Завдяки Ісусу Христу ми можемо уникнути страждань, на які заслуговуємо внаслідок своїх аморальних дій, і витерпіти незаслужені страждання через нещастя під час смертного життя.

Читаючи минулого літа Книгу Мормона для уроку за програмою За Мною йдіть, я був вражений розповіддю Алми про те, що коли він повністю усвідомив всі свої гріхи, не було “нічого такого гострого і такого гіркого, якими були [його] муки” 1 . Зізнаюся, що слова про гострий біль привернули мою увагу зокрема через те, що того тижня я страждав від ниркової кольки, спричиненої семиміліметровим каменем. Ніколи ще жодна людина не відчувала щось настільки “велике”, коли назовні виходило щось настільки “мале і просте” 2 .

Стиль мови Алми також привернув мою увагу, оскільки в Книзі Мормона англійською мовою слово exquisite (гострий) зазвичай використовується, щоб описати речі виняткової краси або незрівнянної величі. Наприклад, Джозеф Сміт зазначив, що мантія ангела Моронія була “exquisite whiteness--білосніжна”, “біліша за все земне, досі [ним] бачене” 3 . Проте слово exquisite (гострий) також може вказувати на найвищий ступінь ще й чогось поганого. Тому, у словах Алми та в найкращих словниках гострий біль пов’язується з тим, коли “катують”, “виснажують” та “мучать” “надмірно” 4 .

Образність слів Алми відображає факт, який змушує отямитися,---що колись ми повинні відчути повною мірою нестерпну вину за кожен скоєний нами гріх. Цього вимагає справедливість, і Сам Бог не може це змінити 5 . Коли Алма згадав “усі” свої гріхи---особливо ті, що знищили віру інших людей, його біль по суті був непереборним і думка про відповідальність за них перед Богом сповнила його “невимовним жахом”. Він прагнув “зник[нути] і душею, і тілом” 6 .

Однак, за словами Алми, для нього все почало змінюватися у ту мить, коли його “розум схопився” за пророцтво про “пришестя якогось Ісуса Христа, … щоб спокутувати гріхи світу”, і він “заволав у серці своєму: О Ісусе, Ти, Сину Божий, змилуйся наді мною”. Разом з цією єдиною думкою і цим єдиним благанням душу Алми “сповнила радість, така ж надзвичайна, якою була [і його] мука” 7 .

Ми ніколи не повинні забувати, що остаточна мета покаяння---це зробити так, щоб певне страждання обернулося на справжнє щастя. Завдяки Його “безпосередній великодушності” 8 , як тільки ми приходимо до Христа, виявляючи віру в Нього та по-справжньому змінюючи своє серце, гнітючий тягар наших гріхів починає переходити з наших спин на Його спину. Це можливо лише тому, що Він, Хто не мав гріха, вистраждав “безкінечною та невимовною мукою” за кожен окремий гріх у всесвіті Його творінь, за всі Свої творіння, страждаючи настільки сильно, що кров виступила з кожної Його пори 9 . Таким чином, на основі безпосереднього, особистого досвіду Спаситель у сучасних Писаннях попереджає нас, що ми не уявляємо, наскільки “винятковими” будуть наші “страждання”, якщо ми не покаємося. Але з безмірною милістю Він також уточнює, що “Я, Бог, вистраждав це за всіх, щоб їм не страждати, якщо покаються” 10 . Саме покаяння дозволить нам “скуштувати” ту надзвичайну радість, яку відчував Алма 11 . “О, як осягнути Ісусові милості” хоча б стосовно цього вчення? 12 . Проте, на диво, Христос пропонує навіть більше.

Іноді гострий біль виникає не через гріх, а через ненавмисні помилки, вчинки інших людей або сили, які не піддаються нашому контролю. У ці моменти ви можете благати, як це робив праведний автор Псалмів:

“Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,

… І тривога мене обгорнула.

… Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!” 13

Медична наука, консультації фахівців чи юридичне усунення помилки можуть допомогти полегшити такі страждання. Але зверніть увагу, що всі добрі дари, зокрема і ці, походять від Спасителя 14 . Якими б не були причини завданих нам найгірших образ і душевного болю, основне джерело допомоги залишається тим самим---це Ісус Христос. Лише Він має всю силу і цілющий бальзам, щоб виправити кожну помилку, усунути кожну несправедливість, змінити на краще кожну недосконалість, зцілити кожну рану і принести кожне запізніле благословення. Як і свідки в давнину, я свідчу, що “ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим” 15 , але люблячого Викупителя, Який зійшов зі Свого престолу вгорі й пішов, “зносячи муки, і страждання, і спокуси всякого роду …, щоб Він міг знати, … як допомогти Своєму народові” 16 .

Стосовно будь-кого сьогодні, чий біль настільки сильний або настільки унікальний, що ви відчуваєте, що ніхто інший не в змозі цілковито осягнути його, скажу, що, можливо, ви маєте рацію. Можливо, немає такого члена сім’ї, друга чи провідника священства,---яким би чуйним кожен з них не був і якими б добрими намірами не керувався,---хто точно знає, що ви відчуваєте, або має саме ті слова, які допоможуть вам зцілитись. Але знайте: є Той, Хто досконало розуміє, через що ви проходите, Хто “могутніший за всіх на світі” 17 і Хто “може зробити значно більш над усе, чого [ви] просите або [про що] думаєте” 18 . Процес буде відбуватися у Його спосіб і за Його розкладом, але Христос завжди готовий зцілити кожну частинку і кожний аспект ваших страждань.

Дозволивши Йому це зробити, ви зрозумієте, що ваші страждання не були марними. Говорячи про багатьох найвеличніших героїв у Біблії та їхні скорботи, апостол Павло сказав, що “Бог … передбачив щось краще для них через їхні страждання, бо без страждань вони не змогли б стати досконалими” 19 . Ви бачите, що щастя притаманне самій природі Бога, і воно є метою нашого існування на землі 20 , але ми не можемо стати досконалими істотами, сповненими божественної радості, не отримавши досвіду, коли нас випробовують, інколи до самого нашого єства. За словами Павла, Сам Спаситель став навічно “досконалим [або довершеним] через страждання” 21 . Тож остерігайтеся нашіптувань Сатани, що якби ви були досконалішою людиною, то уникнули б таких випробувань.

Ви також повинні не піддаватися подібній омані, ніби те, що вам доводиться страждати, якимось чином означає, що ви знаходитеся поза колом обраних Богом, які, здається, плавно переходять з одного благословенного стану в інший. Натомість побачте себе такими, якими вас безсумнівно бачив Іван Богослов у своєму дивовижному видінні про останні дні. Бо Іван бачив “натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, [який] стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, … і взивали вони гучним голосом, кажучи: “Спасіння нашому Богові” 22 .

І коли запитали: “Оці, що зодягнені в білу одежу,---хто вони й звідкіля поприходили?” Іван отримав відповідь: “Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця” 23 .

Брати і сестри, страждання в праведності допомагає підготувати вас до того, щоб бути обранцями Бога, а не відокремити вас від них. І, завдяки цьому, їхні обіцяння стають вашими обіцяннями. Як проголошує Іван, ви “голоду й спраги терпіти не буд[ете] уже, і не буде палити [вас] сонце, ані спека яка. Бо Агнець, що серед престолу, буде [вас] пасти, і водитиме [вас] до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей [ваших] зітре!” 24 .

“І не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде” 25 .

Я свідчу вам, що завдяки приголомшливій великодушності Ісуса Христа та Його нескінченній Спокуті ми можемо уникнути страждань, на які ми заслуговуємо внаслідок своїх аморальних дій, і витерпіти незаслужені страждання через нещастя під час смертного життя. Завдяки Його скеруванню, вашою божественною долею стане отримання незрівнянно чудової і невимовної радості---радості, настільки сильної та унікальної для вас, що “попіл”, який покриває вас, перетвориться на неперевершену красу понад “все земне” 26 . Щоб ви могли відчути це щастя зараз і були сповненими ним навіки, я закликаю вас зробити те, що зробив Алма---дозвольте своєму розуму міцно схопитися за вишуканий дар Божого Сина, явлений через Його євангелію у цій, Його істинній та живій Церкві. В ім’я Ісуса Христа, амінь.