Десятина не може почекати

Давид Ерланд Ісаксен, Норвегія

У старшому підлітковому віці, коли я почав проводити час з місіонерами повного дня, то зрозумів, як важливо мати свідчення про ті принципи, яких я невдовзі навчатиму як місіонер. Я вирішив, що один з принципів, який я хочу зрозуміти краще—це десятина.

Багато людей здобувають свідчення про десятину в період фінансових труднощів. Але коли я зростав, у мене всього було більше, ніж достатньо. Якщо у мене й виникали якісь фінансові потреби, то батьки дбали про них. Я був завжди за це вдячний, і хоча знав, що вони сплатять за мою місію, все ж вирішив, що хочу сплатити половину суми самостійно, працюючи вчителем неповний робочий день.

У той самий час я зрозумів, що не сплатив усі 10 відсотків десятини з попередньої зарплати. Я вирішив, що коли отримаю наступну, то сплачу різницю, щоб бути платником повної десятини.

Однак, коли мені заплатили за місяць, сума була меншою, ніж я сподівався. Робота, яку я виконував, за своїм характером не була регулярною, тому зарплата кожного місяця була різною. Я швидко зрозумів, що зарплатні не вистачить, щоб покрити всі мої витрати і надолужити те, що я заборгував Господу в сплаті десятини за минулий місяць.

Я обдумав усі альтернативи, а потім подумав: “Наступного місяця я виплачу всю десятину”. Однак потім пригадався урок про десятину на інституті релігії. Особливо чітко пригадалося те, що Господь каже у Старому Завіті: “Тим Мене випробуйте” (Maлахія 3:10). Я мав нагоду перевірити цей принцип і здобути сильніше свідчення про принцип, якого невдовзі буду навчати інших.

Коли я платив десятину, то мав хороше відчуття від того, що сплатив і те, що заборгував. Але можливість “випробувати” Господа з’явилася наступного дня. Це трапилося набагато раніше і таким надзвичайним чином, що я не міг і сподіватися—мене запросили працювати повний робочий день вихователем у дитсадку. Я міг працювати до самого від’їзду на місію, а грошей, які я заробляв, з лихвою вистачало на те, щоб сплатити половину місіонерських витрат. Це благословення дуже сильно зміцнило моє свідчення про десятину. Те свідчення кожного разу міцнішало, коли я ділився ним упродовж наступних двох років у Німецькій Мюнхенській/Австрійській місії.

Я знаю, що принцип десятини істинний і що Господь дійсно “відчиняє нам отвори небесні” й проливає так багато благословень—“аж надмір” (див. Maлахія 3:10).

Я швидко зрозумів, що зарплатні не вистачить, щоб покрити всі мої витрати і надолужити те, що я заборгував Господу у виплаті десятини за минулий місяць.