Навчитися чути й розуміти Духа
Найважливішим з того, що ми можемо робити—це навчитися дослухатися до спонукань Святого Духа й діяти відповідно до них.
Мій батько виріс у невеличкому містечку Монтіселло, шт. Юта. Коли йому було сім років, один з його повсякденних обов’язків полягав у тому, щоб приганяти з пасовиська корів, що належали сім’ї. Одним з його скарбів був перочинний ніж, який він завжди носив із собою. Одного разу, їдучи конем, щоб загнати корів, батько засунув руку в кишеню і на свій жах зрозумів, що десь по дорозі загубив ніж. Він дуже засмутився, але вірив тому, чого навчили батько й мати: Бог чує наші молитви й відповідає на них.
Батько зупинив коня і зістрибнув на землю. Він став на коліна й попросив Небесного Батька допомогти в пошуках перочинного ножа. Він знову сів на коня, розвернувся й поїхав дорогою назад. Через якийсь час кінь зупинився. Батько зліз з коня і занурив руку глибоко в придорожній порох. Там, у пилюці, він знайшов свій дорогоцінний перочинний ніж. Він знав, що Господь почув його молитву й відповів на неї.
Оскільки мій батько навчився дослухатися до підказок Духа й діяти відповідно, то мав благословення часто бачити у своєму житті руку Господа. Він спостерігав багато чудес. Та все ж, коли він збирав свою сім’ю, щоб навчати євангелії, то часто розповідав про той випадок на курній дорозі в Монтіселло, коли Господь почув молитву семирічного хлопчика з ластовинням на обличчі й відповів на неї.
Пізніше він розповідав нам, що зрозумів ще дещо завдяки тому випадку, що стався з ним у дитинстві. З іскоркою в очах він казав: “Я зрозумів, що Бог може розмовляти з кіньми!”
Той випадок, що стався з моїм батьком у дитинстві, справив на нього тривале враження, тому що став початком його особистої духовної освіти. Саме тоді батько зрозумів, що Бог чує його молитви. Саме тоді він почав, кажучи словами пророка Джозефа Сміта, розуміти Дух Божий1.
Дар Святого Духа
Спаситель обіцяв Своїм апостолам, що після того, як піде від них, вони будуть насолоджуватися даром Святого Духа. Він сказав: “Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в ім’я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив” (Іван 14:26). Це обіцяння виповнилося в день П’ятдесятниці.
Члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів удостоєні того самого дару. Після хрищення ми отримуємо дар Святого Духа покладанням рук тих, хто має повноваження виконувати обряди євангелії. Цей дар, якщо ми гідні його, дає нам право мати постійним напарником третього члена Божества.
Супровід Святого Духа—одне з найбільших благословень, яке ми можемо мати в земному житті. Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі (1915–1985), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав:
“Людина повинна більш за все у цьому світі прагнути проводу Святого Духа. Немає нічого більш важливого за напарництво Святого Духа. …
Жодна ціна не буде надто високою, жодна праця надто виснажливою, жодна боротьба надто суворою, жодна жертва надто великою, якщо дар Святого Духа—це все, що ми отримаємо і чим будемо насолоджуватися”2.
Пророк Джозеф Сміт навчав, що Дух Божий можна розуміти, і що “розуміючи його, ви можете розвиватися в принципі одкровення, доки не станете досконалими в Христі Ісусі”3.
Найважливішим з того, що ми можемо робити—це розуміти Дух Божий, тобто навчатися чути підказки Духа і діяти відповідно. Якщо ми прагнемо і гідні цього, Господь навчить нас принципу одкровення.
Навчатися слухати і діяти
Щоб розуміти Дух Божий, ми повинні навчитися слухати серцем. Президент Бойд К. Пекер, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Дух промовляє тихим-тихим голосом, таким голосом, який швидше відчувають, ніж чують. Це—духовний голос, який приходить у розум як думка, вкладена в серце”4.
Президент Пекер також учив: “Натхнення легше отримати у спокійній обстановці. Писання рясніють такими словами, як тихий, спокійний, мирний, Утішитель: “ Вгамуйтеся та знайте, що Бог Я”. (Псалми 45 (46):11; (курсив додано)). І обіцяння: “Ти отримаєш Мого Духа, Святого Духа, саме Втішителя, Який вчитиме тебе мирним речам царства” (УЗ 36:2; (курсив додано))”.
Президент Пекер додав: “Хоча ми й можемо створювати умови для такого спілкування, ми ніколи не можемо змусити до нього! Якщо ми спробуємо, то можемо обманутися”5.
Надзвичайно важливою для процесу навчання є наша відповідальність діяти відповідно до отриманих духовних спонукань без найменших зволікань. Президент Томас С. Монсон сказав: “Ми спостерігаємо. Ми чекаємо. Ми дослухаємося до тихого спокійного голосу. Коли він промовляє, мудрі чоловіки і жінки дослухаються до нього. Не слід баритися з виконанням спонукань Духа”6.
Навчання чути і розуміти Духа відбувається поступово і вимагає часу. Спаситель вказав: “Той, хто сприймає світло і залишається в Богові, сприймає більше світла; і те світло яскравішає і яскравішає аж до дня досконалого” (УЗ 50:24). “Тому, хто сприймає, Я дам більше” (2 Нефій 28:30).
Так само як Христос “не отримав від повноти спочатку, але отримував благодать за благодаттю” (УЗ 93:12), так само й ми, якщо дотримуємося Його заповідей, то будемо отримувати “благодать за благодаттю” (УЗ 93:20; див. також Іван 1:16) і “рядок за рядком, приписання за приписанням” (2 Нефій 28:30). Часто процес нашого навчання відбувається поступово, і знання сходять на нас, як роса з небес (див. УЗ 121:45; 128:19).
Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що “не існує простої формули чи прийому, які б негайно дозволили [нам] набути здатності йти за голосом Духа”. Натомість “наш Батько очікує, що [ми] буд [емо] навчатися, як отримати божественну допомогу, виявляючи віру в Нього і в Його Сина, Ісуса Христа”.
Далі старійшина Скотт каже: “Те, що спочатку може здаватися страхаючим завданням, з часом стане набагато легше виконувати, бо ви постійно будете намагатися розпізнавати почуття, які викликаються підказками Духа, і дотримуватися їх. Ваша впевненість у скеруванні, яке ви отримуєте від Святого Духа, також буде збільшуватися” і “ваша довіра до вражень, які ви відчуваєте, може стати набагато певнішою за вашу довіру до того, що ви бачите або чуєте”7.
Під час навчального процесу Господь допоможе нам бачити результати наших вчинків, скерованих отриманими спонуканнями Духа, як в особистому житті, так і в житті інших людей. Цей досвід зміцнить нашу віру й дасть більше сміливості діяти в майбутньому.
Треба докласти значних зусиль, щоб навчитися чути й розуміти Духа. Але Господь пообіцяв, що вірні отримають “одкровення за одкровенням, знання за знанням, щоб [вони могли ] знати таємниці і мирні речі—те, що приносить радість, те, що приносить життя вічне” (УЗ 42:61).
Ілюстрації Грега Ньюболда
Портрет Бригама Янга, художник Ден Веггеланд, з люб’язного дозволу Музею історії Церкви