Класика євангелії
Закон посту
Закон посту є досконалим законом, і ми не можемо навіть наблизитися до досконалості, поки не приймемо рішення зробити цей закон невід’ємною частиною свого життя.
Закон, яким найбільше нехтують, але який найбільше потрібний цьому неспокійному поколінню в сучасному світі, що рухається прискореним темпом і сповнений безладу,—це закон посту. З давніх-давен піст і молитва вважалися майже нероздільно пов’язаними. Покоління Адама постилося й молилося, як і Мойсей на горі Синай ([див.] Повторення Закону 9:9–11). …
… Після візиту Спасителя … до Західної півкулі людям було наказано продовжувати “піст і молитву, часто збира[тися] разом, щоб молитися і чути слово Господа” (4 Нефій 1:12). І люди настільки досконало й щиро виконували Його заповіді, що “не було суперечок серед усього народу, по всій землі; але могутніми були чудеса, що творили учні Ісуса” (4 Нефій 1:13). Як було б чудово, якби й зараз було так!
Молитва і піст у наш час
Його закон було ще раз підтверджено в наші дні, бо через сучасного пророка … Він сказав: “Я даю вам заповідь, щоб ви продовжували молитися й поститися від цього часу і надалі” [УЗ 88:76]. Потім у наступному ж вірші Він згадує євангельське вчення, яке є головним плодом посту й молитви. Ось слова Господа:
“Я даю вам заповідь, щоб ви навчали один одного ученню царства.
Навчайте старанно і Моя благодать буде з вами, щоб вас було навчено досконаліше в теорії, у принципі, у вченні, у законі євангелії, в усьому, що стосується царства Бога і що вам доцільно зрозуміти” (УЗ 88:77–78).
Жоден чоловік і жодна жінка не зможуть навчати духовним речам, якщо їх не буде скеровувати Дух, бо “Дух буде дано вам молитвою віри; і якщо ви не отримаєте Духа, ви не будете навчати.
І все це ви маєте пильнувати, щоб виконувати, як Я наказав вам щодо вашого вчення, доки не буде дано повноту Моїх Писань.
І коли ви будете підносити свої голоси за Втішителем, ви будете говорити і пророкувати так, як Мені здається кращим;
Бо ось, Утішитель знає все і несе свідчення про Батька і про Сина” (УЗ 42:14–17).
Обіцяння для кожного вчителя
О, якби кожен учитель зміг осягнути це обіцяння і був гідний обіцяного супроводу Духа, обіцяного всім, хто залучений навчати істині.
Найкращий приклад викладання через Духа показали сини Мосії. У Книзі Мормона розповідається про те, як вони “зміцніли у пізнанні істини; бо вони були чоловіками з твердим розумінням, і вони вивчали писання старанно, щоб вони могли знати слово Бога.
Але це ще не все; вони багато віддавалися молитві і посту; тому вони мали дух пророцтва і дух одкровення, і коли вони вчили, вони вчили з силою і владою від Бога” (Aлма 17:2–3).
Чи є у цій Церкві провідник священства або допоміжної організації, який би не віддав усього, щоб оволодіти такою силою і таким обіцянням? Понад усе пам’ятайте ось що: за словами Алми, вони багато віддавалися посту і молитві. Як бачите, певні благословення здійснюються лише тоді, коли ми дотримуємося певного закону. Господь дуже чітко про це сказав через пророка Джозефа Сміта, проголосивши: “Бо всі, хто бажають мати благословення з Моїх рук, мають дотримуватися закону, який було призначено для цього благословення, і умов його, як було встановлено ще до заснування світу” (УЗ 132:5).
Господь дуже чітко проголосив Своє ставлення, і, на мою думку, надто багато батьків-святих останніх днів у наш час позбавляють себе і своїх дітей одного з найприємніших духовних переживань, які Батько дав їм відчути.
Щомісячний день посту
Крім того, що ми час від часу постимося з певною метою, очікується, що кожен член цієї Церкви пропустить два [послідовні] прийоми їжі в неділю посту і свідчень. …
Авторитетні фахівці у сфері медицини кажуть, що якщо ми час від часу постимося, це приносить користь нашому організму. Таке благословення є першим і, мабуть, найменш важливим. По-друге, ми передаємо єпископу гроші, зекономлені на їжі, у вигляді пожертвування від посту для надання допомоги бідним і нужденним. І, по-третє, ми отримуємо особливі духовні благословення, які не зможемо отримати жодним іншим чином. Це—освячення наших душ, яке і в наш час є таким самим, як і 2000 років тому для душ вибраних людей. Ось коротка цитата з Книги Мормона: “Проте, вони постилися і молилися часто, і ставали все сильнішими і сильнішими в своїй покірливості, і все стійкішими і стійкішими у вірі в Христа, до того, що наповнило їхні душі радістю і втіхою, авжеж, аж до очищення й освячення їхніх сердець, освячення, яке приходить через те, що вони віддають свої серця Богові” (Геламан 3:35). Чи хотіли б ви, щоб так сталося і з вами? І, як ви знаєте, це можливо!
Чи звернули ви увагу на те, що, як було сказано, ті, хто так чинять, мають душі, сповнені “радістю і втіхою”? Бачите, світ, головним чином, вважає, що піст—це коли людина покриває себе веретищем і посипає попелом, має похмурий вигляд і заслуговує на співчутливі слова. На противагу, Господь наставляє:
“А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. По-правді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
А ти, коли постишся, намасти свою голову, і лице своє вмий,
щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві Своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно” (Maтвій 6:16–18).
Благословення від посту
А зараз ми обговоримо найважливішу частину цього великого закону. Поки що ми обговорювали благословення, які проливаються на нас. Проте справжню радість ми відчуваємо, коли благословляємо бідних і нужденних. Бо саме цей прекрасний вчинок наслідування прикладу Христа є виявом “чистої й непорочної побожності”, про яку казав Яків [див. Якова 1:27]. Чи можете ви назвати кращу й досконалішу християнську якість, ніж “чиста й непорочна побожність”? Я—ні.
Господь, звертаючись через Мойсея, зауважив вустами Мойсея:
“Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх в одній із брам твоїх у Краї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого,
бо конче відкриєш свою руку йому” (Повторення Закону 15:7–8).
Потім Він продовжує, даючи обіцяння тому, хто дає: “Господь, Бог твій, у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя” (Повторення Закону 15:10). Він закінчує так: “Тому я наказую тобі, говорячи: “Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм” (Повторення Закону 15:11). …
Закон, що вдосконалює
Так, закон посту є досконалим законом, і ми не можемо навіть наблизитися до досконалості, поки не приймемо рішення зробити його невід’ємною частиною свого життя. Ви самі вирішуєте, коли починати і коли закінчувати піст, але як було б чудово, якби його кульмінаційною точкою і духовною вершиною для вас стали збори посту і свідчень?
Ви також самі вирішуєте, скільки віддати єпископу у вигляді пожертвування від посту, але яку радість приносить усвідомлення, що ви сплачуєте Господу добровільно й акуратно.
Послух приносить задоволення
… Чи помічали ви, яке велике задоволення виникає всередині вас, коли ви слухняно виконуєте бажання Небесного Батька? Ніщо не може зрівнятися з тим миром у свідомості, який ми отримуємо як нагороду за послух істині.
Світ потребує самодисципліни. Піст і молитва допомагають досягнути її. Брак самодисципліни є хворобою нашого покоління. Піст і молитва допомагають виховувати цю чесноту.
Майбутнє світу залежить від того, наскільки швидко сім’ї знову стануть згуртованими. Піст і молитва допоможуть досягнути цього. Кожна людина має більшу потребу в божественному проводі. Немає кращого способу досягнути цього. Нам усім доводиться долати вплив супротивника. Але з постом і молитвою ми недосяжні для його впливу. …
… Я приєднуюся до свідчення Алми, проголошеного ним у давнину:
“Знайте, я свідчу вам, що я знаю, що те, про що я говорив, істина. І звідки, на вашу думку, я знаю про точність цього?
Слухайте, я кажу вам, це стало відомим мені через Святого Духа Божого. Знайте, я постився і молився багато днів, щоб знати це самому. І ось, я знаю сам, що це істина; бо Господь Бог зробив так, що це явилося мені через Його Святого Духа” (Алма 5:45–46).
Фрагмент картини Навернення Алми молодшого і синів Мосії, художник Девід Лінн, з люб’язного дозволу Музею церковної історії; фотоілюстрація Метью Рійєра
Зліва зверху: фотоілюстрації Джеррі Гарнса і Майкла Сендберга; справа: фотоілюстрація Стіва Бандерсона