Мій сон про город

Ім’я не вказується

Я виросла в сім’ї, де всі були вірними й активними членами Церкви, тому ніколи навіть не думала, що моя дитина відійде від Церкви.

Ми з чоловіком уклали храмовий шлюб і згодом у нас народилося семеро дітей. Ми робили все можливе, щоб виконувати поради пророків. Ми навчали дітей євангелії, ділилися з ними своїми свідченнями, разом ходили на недільні збори, проводили домашні сімейні вечори, щодня молилися вранці й увечері і читали сім’єю Писання. Але попри все це один з наших синів відійшов від Церкви.

У своєму горі я зверталася до Господа за силою і почала краще розуміти значення свободи вибору в нашому житті. І все ж я думала: “Що ще я можу зробити? Звичайно ж, є щось таке, що я можу зробити, аби він знову повернувся до істини”. Я молилася за нашого сина, але відчувала, що цього недостатньо. Звичайно ж, якби у мене було більше віри, може, тоді б він неодмінно змінився?

З такими думками одного вечора я лягла спати. Небесний Батько вирішив відповісти на мої запитання уві сні. То був дуже простий сон, але для мене він був дуже значущим.

Уві сні я стояла посеред свого городу. Я сіяла насіння й поливала, але рослини не росли. Уві сні я наказувала рослинам рости. Я сварилася на них! А потім я почала з себе сміятися. Сама ідея змусити рослини рости, наказуючи їм це робити, була абсурдною.

Потім я прокинулася. Я відразу ж зрозуміла значення сну. Мій син був тією рослиною із зернятка, яку я хотіла змусити рости. Але так само як я не могла змусити рости рослину із зернятка, я не могла змусити мого сина змінитися. Кожна рослина із зерняток на моєму городі має Богом дану здатність зростати, і саме Бог скеровує зростання кожної такої рослини. Так само і мій син має здатність зростати, бо він є духовним сином Небесного Батька. Але якщо він у своєму житті буде зростати і змінюватися, це буде результатом його вибору, поєднаного з силою Бога.

У своєму сні я сіяла насіння, поливала город, виривала бур’ян і якнайкраще дбала про рослини, що проростали із насіння. Будучи матір’ю, я саджаю насіння в житті моїх дітей. За допомогою Небесного Батька я навчаю їх, намагаюся бути для них прикладом, ділюся своїм свідченням з ними, люблю їх і роблю все можливе, щоб бути знаряддям, яке матиме позитивний вплив на їхнє життя. А потім треба чекати. У належний час Головний Садівник допоможе рослинам, що проросли з насіння, вирости.

Зараз Він допомагає мені терпляче чекати. Він сповнює моє серце надією. Він нагадує мені, що я роблю все так, як Він того вимагає від мене. Щодня Він виявляє мені доказ Своєї любові. Він завжди підтримує, коли мені це потрібно.

Тож я буду чекати, молитися і довіряти Його обіцянням та продовжувати садити насіння. І час врожаю настане.

Я наказувала своїм рослинам рости. Я сварилася на них! А потім я почала з себе сміятися.