Ви вірите у Книгу Мормона?
Сонола Оладапо Соломон, Лагос, Нігерія
Приблизно в той час, коли я приєднався до Церкви, я втратив роботу через економічний спад у Нігерії. Мені здавалося, що світ навколо мене валиться, однак я довіряв Богові—молився і постився, щоб Він допоміг мені знайти іншу роботу.
Десь за місяць я прийшов на співбесіду в одну нігерійську будівельну компанію, що розвивалася швидкими темпами. Співбесіду проводили троє людей: генеральний директор, головний менеджер і радник. Я легко відповів на звичні для співбесіди запитання, але потім радник, пастир місцевої церкви, несподівано приголомшив мене запитанням: “Ви християнин, мусульманин чи традиціоналіст”,—запитав він.
Сяючи, я відповів: “Я християнин”.
“Яка назва вашої церкви?”—продовжував він.
Я сказав: “Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів”.
“Що?! Ота церква?—закричав він.—Ви ж не хочете сказати, що ви ходите до тієї церкви, де все, що вони роблять, покрито таємницею?” Поглянувши прямо мені в очі, він заявив: “Скажіть, що це неправда”.
“Це правда”,—швидко відповів я. А потім додав: “Наші збори не проводяться таємно і не покриті таємницею. Ви можете прийти на наші збори наступної неділі й побачити це на власні очі”.
“Я не прийду на такі збори”,—відповів він. Помітивши, що співбесіда пішла в іншому напрямку, генеральний директор прикликав радника до порядку й подякував мені за те, що я прийшов.
Через три дні мене попросили знову прийти на другу співбесіду. Там знову були генеральний директор, головний менеджер і радник. Після того як ми поговорили про закупівлю й постачання товарів, радник запитав: “Ви мормон?”
“Так”,—відповів я.
“Ви вірите у Книгу Мормона?”
“Цілком і повністю! Я в неї вірю”,—відповів я.
“Чи ви вірите, що Джозеф Сміт бачив Бога Батька і Його Сина Ісуса Христа, коли він був 14-річним хлопчиком?”
“Так,—відповів я.—Я знаю, що це істина”.
У кінці співбесіди мені сказали, скільки балів набрали кандидати, які вже пройшли співбесіду. Минуло ще кілька тижнів, і, на мій подив, мені подзвонив головний менеджер. Вона сказала, що я успішно пройшов дві співбесіди і мене запрошують прийти і підписати трудовий договір.
Коли я думаю про цей випадок, то вдячний, що не зрікся ні Церкви, ні своєї віри. Бог відповів на молитви і благословив мене роботою. Я знаю, що коли ми залишаємося непохитними, Він щедро нас винагороджує.
“Ви ж не хочете сказати, що ходите до тієї церкви?” —запитав мене радник.