Будьте готові… і будьте ж сильні віднині
Трагедії ніколи не панують там, де торжествує особиста праведність.
Чи не було такого з вами, коли в розмові вас примушували замовкнути, а вашу точку зору перекручували чи принижували? Саме це сталося зі мною майже 25 років тому, і розчарування від тієї незавершеної розмови залишилося й донині.
Мене запросили, як президента місії, з іншими представниками Церкви, зустрітися з мером одного міста нашої місії. Він тепло привітав нас у своєму офісі. У розмові ми торкнулись викликів сьогодення. Зрештою він запитав, чому Церква здійснює місіонерську роботу в його місті.
Це не було несподіванкою. За кілька тижнів до цього я мав натхнення відчути, як він поставить це питання, і якою має бути моя відповідь. Я сказав: “Євангелія Ісуса Христа дає відповіді і рішення на всі проблеми світу, включаючи й ті, що постали перед людьми вашого міста. Ось чому ми тут”.
Я щиро очікував, що мер бажатиме дізнатись більше. Натомість, його настрій змінився. Скептицизм, а згодом пихатість запанували на його обличчі. Він емоційно висловився про мій наївний підхід до проблем світу і обірвав зустріч. Жодних пояснень не було дозволено.
Сьогодні я спробую завершити ту розмову. Сподіваюсь, той добрий мер слухає, бо наступне є дуже важливим для занепокоєного світу.
Страшні катастрофи останніх років приводять нас до тями. Вони стають все частішими і сильнішими. Масштабність сил природи жахлива, напади на людей з кривавою бійнею безжалісні; неконтрольовані пристрасті ведуть до розпусти, злочинів і руйнації сімей, що набули майже колосального розмаху. Цунамі в південній Азії та урагани в США жахають втратами, наша увага прикута до цих найсвіжіших катастроф. Серця і руки з усього світу допомагають сильно постраждалим. На короткий час розбіжності поступаються місцем співчуттю й любові.
Ми в боргу перед тими, хто, постраждавши від лих, нагадують нам, що всі ходять під Богом. Вдова в таборі біженців, в муках від жорстокого вбивства її синів, ридає зі словами “Я повинна не втратити віру”. Потерпілі, вражені люттю “Катрини”, розсилають благання “Моліться за нас”1.
Причини таких катастроф, здається, обговорюються безкінечно. Коментатори, політики, науковці та інші висловлюють свої погляди щодо причин.
Господь Ісус Христос сказав стосовно відновлення Його євангелії:
“Отже, я, Господь, знаючи про лихо, яке прийде на жителів землі, покликав мого слугу Джозефа Сміта молодшого і говорив до нього з небес, і дав йому заповіді…
Досліджуйте ці заповіді, бо вони істинні й вірні, і пророцтва та обіцяння, які в них, буде всі здійснено”2.
Давайте розглянемо навіщо відбуваються такі катастрофи, якою є їх мета. На щастя, тут немає потреби в дискусіях, бо ми маємо повноту Христової євангелії, на яку можемо покладатися. Досліджуйте слова пророків у Книзі Мормона і Біблії; прочитайте вчення Ісуса Христа в 24-му розділі Матвія3; вивчайте Господні одкровення останніх днів в Ученнях і Завітах4. З них ми пізнаємо цілі Господа щодо цього.
Катастрофи є формою лиха, а лихо є необхідною частиною плану Небесного Батька заради щастя Його дітей.
Якщо наші серця праві перед Богом, лихо навчить нас, допоможе подолати нашу тілесну природу і підживить божественну іскру в нас. Якби не лихо, ми не знали б як “обирати найкращу частку”5. Лихо допомагає нам бачити де необхідно покаятися, підкорити інстинкти плоті, обрати праведність і насолоджуватись “спокоєм у свідомості”6.
Чим тісніше ми будемо припадати до праведності, тим більше насолоджуватимемось дбайливим захистом Спасителя. Він—Творець і Господь всесвіту. Він заспокоїть вітри й хвилі7. Його вчення і Спокута зцілять душу, що кається. Він—Месія і Визволитель, і завдяки Йому кожен з нас може управляти своїм внутрішнім миром, навіть коли трагедії оточують нас. Прислухайтеся до цих істин:
“І Месія прийде в повноті часу, щоб спокутувати дітей людських від падіння. І через те, що вони спокуті від падіння, вони стали вільними назавжди, можуть відрізняти добро від зла; діяти самостійно, а не бути під впливом, за винятком покарання згідно з законом у той великий і останній день, згідно з заповідями, даними Богом.
Отже, люди вільні, коли вони в плоті; і все необхідне для людини надається їм. І вони вільні вибрати волю і вічне життя через великого Посередника для всіх людей, або вибрати неволю і смерть, що чекають на вас у полоні та під владою диявола; бо [диявол] прагне всіх людей зробити так само нещасними, як сам”8.
Слід пам’ятати, що диявол є руйнівник.
Вірно, що в цьому житті ми вільні настільки, наскільки дозволяють обставини. Ми можемо бути нездатні зупинити війну в далеких країнах, чи слабкою рукою приборкати бурю, чи бігти легко, коли тіло скуте хворобою, що прогресує. Але не це зрештою контролює наш внутрішній світ. Контролюємо ми!
Пророк Джозеф Сміт проголосив: “Щастя є метою і задумом нашого існування; і стане його результатом, якщо ми прямуватимемо шляхом, що веде до нього; і цим шляхом є доброчесність, праведність, вірність, святість і дотримання всіх заповідей Бога”9.
Отже, вельмишановний мере, євангелія Ісуса Христа дійсно дає відповіді на всі проблеми світу, саме так, бо вона несе рішення проблем кожної живої душі.
Щоразу зазнаючи лиха, кожен з нас має належне святе зобов’язання стати кращим. Ми маємо спитати себе: “Що в своєму житті я маю змінити, щоб не відчувати тягар покарання?”
У Писаннях Господь пояснює, чого Він очікує від нас, коли зазнаємо таких кар. Він говорить: “Підпережіть чресла свої і будьте підготовленими. Ось, царство ваше, і ворог не подолає”10.
Церкві і її членам заповідано бути самостійними і незалежними11. Підготовка починається з віри, яка дозволяє бути напоготові під час мінливостей долі. Ми вбачаємо в земному житті підготовчу подорож. Віра в Господа і Його євангелію перемагає страх і породжує духовність.
Духовність зростає, коли ми “молимося, і … ходимо в праведності перед Господом”12. Вона “полягає у свідомій перемозі над собою та у спілкуванні з Безмежним”13.
Віра, духовність та послушність роблять людей підготовленими і самостійними. Через дотримання завіту десятини нас захищено від нужденності і сили руйнівника-диявола. Через дотримання посту і щедрих пожертв, на молитви надходить відповідь і сімейна вірність зростає. Подібні благословення приходять, коли ми дотримуємося поради пророків і живемо відповідно до статків, уникаємо зайвих боргів і маємо річний запас необхідного для своєї сім’ї. Це не завжди може бути легким, але давайте ж “діяти якнайкраще”14 і наші запаси не підведуть—буде “досить і навіть більше”15.
І знов Господь каже: “Тож, будьте сильними відтепер; не бійтеся, бо царство є вашим”16.
Сила й спроможність приходять від праведного життя. Людина неправедна, якщо є святою в неділю і ледарем решту тижня. Неконтрольовані пристрасті згубні, вони спричиняють “зневагу … до того, що є святим”17. Президент Бригам Янг навчав: “Гріх, притаманний всьому потомству Адама і Єви, полягає в тому, що вони, знаючи як зробити, не роблять як слід”18.
Євангелія Ісуса Христа є шляхом до праведності. Трагедії ніколи не панують там, де торжествує особиста праведність. Тому, прислухаймось до поради апостола Павла:
“Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнемось у зброю світла.
Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п’янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах,
але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!”19
Наш обов’язок, як святих останніх днів, підготувати себе, цю землю і її мешканців до Другого пришестя Господа Ісуса Христа. Підготовленість і зміцненість, як вчить євангелія, принесе щастя в цьому житті і потім, і уможливить цю “велику місію Тисячоліття”.
Наш улюблений Президент Хінклі закликає: “Зараз, дорогі брати та сестри, настав час трохи підрости, підвести очі і сягнути розумом більш повного усвідомлення великої тисячолітньої місії цієї Церкви Ісуса Христа Святих Останніх днів. Зараз настав час бути сильними. Настав час просуватися вперед, не вагаючись, добре розуміючи значення, обсяг та важливість нашої місії. Настав час чинити правильно, незважаючи на можливі наслідки. Настав час постійно дотримуватися заповідей. Настав час виявляти свою доброту і любов до тих, хто страждає, хто в біді, хто блукає в пітьмі. Настав час бути дбайливими і порядними, чемними та привітними одне до одного в усіх наших стосунках. Іншими словами, бути більш подібними до Христа”20.
Цей заклик Господнього пророка вказує нам шлях крізь ці неспокійні часи. Наші серця співчувають всім, хто страждає. Хай же Батько Небесний, у Своїй безкінечній милості, полегшить ваші тягарі і сповнить життя миром, що “вищий від усякого розуму”21. Ви не самітні. Наша любов, віра і молитви приєднуються до ваших. Просуваймось ж у праведності і все буде гаразд.
В ім’я Ісуса Христа, амінь.