Алма 61
    Footnotes
    Theme

    Розділ 61

    Пагоран розповідає Моронієві про бунт і повстання проти уряду—Прихильники царя оволодівають Зарагемлею і вступають у союз з Ламанійцями—Пагоран просить військової допомоги проти повстанців. Близько 62 р. до р.х.

    1 Ось тоді сталося, що невдовзі після того як Мороній відправив своє послання головному правителеві, він одержав послання від аПагорана, головного правителя. І ось ті слова, які він отримав у відповідь:

    2 Я, Пагоран, який є головним правителем цієї землі, посилаю ці слова Моронієві, головному полководцеві над військом. Ось, я кажу тобі, Моронію, що я не радію від ваших великих аскорбот, так, це засмучує мою душу.

    3 Але дивися, є такі, які радіють вашим скорботам, так, настільки, що вони підняли повстання проти мене і всіх тих моїх людей, які є априхильниками свободи, так, і тих, хто повстав, надзвичайно багато.

    4 І саме ті, які намагалися забрати в мене місце суду, стали причиною цього великого беззаконня; бо вони використали велику улесливість, і вони відвернули серця багатьох людей, що й буде причиною тяжких скорбот серед нас; вони забрали нашу провізію і залякали наших прихильників свободи так, що ті не прийшли до вас.

    5 І ось, вони гнали мене поперед себе, і я втік на землю Гедеона з такою кількістю людей, яку я зумів зібрати.

    6 І ось, я надіслав проголошення по всій цій частині землі; і ось, вони збираються юрбами до нас щоденно, зі своїм озброєнням, на захист своєї країни і своєї асвободи, і щоб помститися за образи.

    7 І вони прийшли до нас, так що тим, хто підняв повстання проти нас, було кинуто виклик, авжеж, так що вони бояться нас і не наважуються вийти проти нас битися.

    8 Вони заволоділи землею, тобто, містом Зарагемля; вони призначили царя над собою, і він написав листа цареві Ламанійців, у якому вступив у союз з ним; у цьому союзі він погодився захищати місто Зарагемля, захист якого, він думав, надасть можливість Ламанійцям завоювати решту землі, і його буде поставлено царем над цим народом, коли їх буде завойовано Ламанійцями.

    9 І ось, у твоєму посланні ти засуджуєш мене, але це не має значення; я не гніваюся, але радію величі твого серця. Я, Пагоран, не прагну влади, я тільки хочу утримати своє місце суду, щоб зберегти права і волю мого народу. Моя душа непохитно відстоює ту волю, якою Бог зробив нас асвободними.

    10 І ось знайте, ми будемо протистояти злочестивості аж до кровопролиття. Ми не будемо проливати кров Ламанійців, якщо вони залишатимуться на своїй власній землі.

    11 Ми не будемо проливати кров наших братів, якщо вони не будуть повставати в бунті і не піднімуть меча проти нас.

    12 Ми підкорилися б тягареві залежності, якби це було необхідно для справедливості Бога або якщо Він наказав би нам так зробити.

    13 Але знайте, Він не наказував нам підкорятися нашому ворогові, але щоб ми покладали свою адовіру на Нього, і Він визволить нас.

    14 Отже, мій улюблений брате Моронію, протистіймо злу, і якому злу ми не зможемо протистояти нашими словами, так, такому як повстання і розколи, апротистіймо їм нашими мечами, щоб ми могли зберегти нашу свободу, щоб ми могли втішатися великими привілеями нашої церкви і справою нашого Викупителя і нашого Бога.

    15 Тому приходь до мене негайно з кількома своїми людьми, а решту залиш у розпорядженні Легія і Теанкума; дай їм повноваження вести війну в тій частині землі, згідно з аДухом Бога, що є також Духом свободи, Який в них є.

    16 Ось я послав їм дещо з провізії, щоб вони не загинули, поки ти прийдеш до мене.

    17 Збери разом яку тільки зможеш силу по дорозі сюди, і ми виступимо швидко проти тих розкольників з силою нашого Бога, згідно з вірою, що є в нас.

    18 І ми оволодіємо містом Зарагемля, так що зможемо отримати більше їжі, щоб послати Легію і Теанкуму; так, ми виступимо проти них з силою Господа, і ми покладемо край цьому великому беззаконню.

    19 І ось, Моронію, я радію, що отримав твоє послання, бо я був дещо стурбований тим, що ми маємо зробити, чи буде справедливим з нашого боку виступити проти наших братів.

    20 Але ти сказав, якщо вони не покаються, Господь наказав тобі виступити проти них.

    21 Дивися, щоб ти азміцнив Легія і Теанкума в Господеві: накажи їм не боятися, бо Бог визволить їх, так, і також усіх тих, хто твердо стоїть за ту волю, якою Бог створив їх свободними. А тепер я завершую моє послання до мого улюбленого брата Моронія.