Алма 19
    Footnotes
    Theme

    Розділ 19

    Ламоній отримує світло вічного життя і бачить Викупителя—Його домочадці впадають у транс і багато хто з них бачить ангелів—Аммона збережено дивовижно—Він христить багатьох і встановлює церкву серед них. Близько 90 р. до р.х.

    1 І сталося, що після двох днів і двох ночей вони вже збиралися взяти його тіло і покласти його в гробницю, яку вони зробили з метою поховання своїх мертвих.

    2 Тоді цариця почула про славу Аммона, отже, вона послала за ним і побажала, щоб він прийшов до неї.

    3 І сталося, що Аммон зробив, як йому наказали, і прийшов до цариці, і захотів дізнатися, що саме вона хоче, щоб він зробив.

    4 І вона сказала йому: Слуги мого чоловіка відкрили мені, що ти є апророк святого Бога, і що ти маєш силу творити могутні діяння в імʼя Його;

    5 Отже, якщо це так, я б хотіла, щоб ти зайшов і подивився на мого чоловіка, бо він уже лежить на своєму ліжкові протягом двох днів і двох ночей; і дехто каже, що він не мертвий, але інші кажуть, що він мертвий, і що він смердить, і що його треба покласти в гробницю; але щодо мене, мені він не смердить.

    6 Тож це було те, чого хотів Аммон, бо він знав, що цар Ламоній був під впливом Бога; він знав, що темну азавісу зневіри було скинуто геть з його свідомості, і бсвітло, що освітлювало його розум, яке було світлом слави Бога, яке було дивовижним світлом Його благодаті,—так, це світло вливало таку радість у його душу, хмара темряви розвіялася, і що світло вічного життя запалало в його душі, так, він знав, що це подолало його природне тіло, і його було віднесено у Богові,—

    7 Отже, те, чого побажала від нього цариця, було єдиним його бажанням. Отже, він увійшов, щоб побачити царя, так, як цариця хотіла від нього; і він побачив царя, і він знав, що той не був мертвим.

    8 І він сказав цариці: Він не мертвий, але він спить у Богові, і завтра він встане знову; тому не ховайте його.

    9 І Аммон сказав їй: Чи ти віриш цьому? І вона сказала йому: Я не маю більше доказів, крім твого слова і слова наших слуг; проте я вірю, що це має статися, згідно з тим, що ти сказав.

    10 І Аммон сказав їй: Благословенна ти через твою надзвичайну авіру; я кажу тобі, жінко, не було ще досі такої великої віри серед усього народу Нефійців.

    11 І сталося, що вона стежила за ліжком свого чоловіка, з тих пір аж до часу наступного дня, в який, як призначив Аммон, він повинен встати.

    12 І сталося, що він устав, відповідно до слів Аммона; і коли він устав, він простяг руку свою до жінки і сказав: Благословенне буде імʼя Бога, і благословенна будеш ти.

    13 Бо так вірно, як те, що ти живеш, ось, я бачив мого Викупителя; і Він прийде, і буде анароджений від бжінки, і Він викупить усе людство, яке вірить в Його імʼя. Тож коли він сказав ці слова, його серце переповнилося, і він знову знепритомнів від радості; і цариця також знепритомніла, будучи знесилена Духом.

    14 Тоді Аммон, побачивши, що Дух Господа пролився згідно з його амолитвами на Ламанійців, його братів, які були причиною таких великих оплакувань серед Нефійців, тобто серед усіх людей Бога, через їхні беззаконня і їхні бтрадиції, він упав на коліна і почав виливати свою душу в молитві і дякуванні Богові за те, що Він зробив для його братів; і він також був пересилений врадістю; і таким чином вони всі троє знепритомніли і гвпали на землю.

    15 Тоді, коли слуги царя побачили, що вони впали, вони також почали волати до Бога, бо страх Господа зійшов на них також, бо то були саме авони, хто стояв перед царем і свідчив йому про велику силу Аммона.

    16 І сталося, що вони зверталися до імені Господа з усією силою, аж до того, що впали всі на землю, крім однієї з ламанійських жінок, чиє імʼя було Авіш, її було навернено до Господа багато років тому внаслідок чудесного видіння її батька—

    17 Таким чином, будучи наверненою до Господа, і ніколи не відкриваючи цього, тому, коли вона побачила, що всі слуги Ламонія впали на землю, і також її господиня, цариця, і цар, і Аммон лежав розпростертий на землі, вона знала, що то була сила Бога; і, вважаючи, що то є можливість зробити відомим для людей те, що трапилося серед них, що бачення цієї картини азмусить їх повірити у силу Бога, тому вона побігла від хати до хати, сповіщаючи людям про це.

    18 І вони почали збиратися разом у домі царя. І прийшла велика кількість людей, і на свій подив вони побачили царя, і царицю, і їхніх слуг розпростертими на землі, і вони всі лежали там, наче вони були мертвими; і вони також побачили Аммона, а він, ось, був Нефійцем.

    19 І тоді люди почали ремствувати між собою; дехто казав, що таке велике зло зійшло на них, тобто на царя і його дім, тому що він дозволив, аби Нефієць азалишився на цій землі.

    20 Але інші докоряли їм, кажучи: Цар навів це зло на свій дім, тому що він убивав своїх слуг, в яких отари було розігнано біля авод Себуса.

    21 І їм також докоряли ті люди, які стояли поблизу вод Себуса і арозганяли отари, які належали цареві, бо вони сердилися на Аммона через кількість їхніх братів, яких він убив поблизу вод Себуса, захищаючи отари царя.

    22 Тоді один з них, чийого брата було авбито мечем Аммона, будучи надзвичайно сердитим на Аммона, витяг свого меча і пішов уперед, щоб дати йому впасти на Аммона, щоб убити його; і тільки він підняв меча, щоб ударити його, ось, він упав мертвим.

    23 Тож ми бачимо, що Аммона не можна було вбити, бо аГосподь сказав Мосії, його батькові: Я збережу його, і йому буде відповідно з твоєю вірою—отже, Мосія бдовірив його Господеві.

    24 І сталося, що коли безліч народу побачила, що цей чоловік упав мертвим, той, хто підняв меча, щоб убити Аммона, страх зійшов на них на всіх, і вони не наважувалися піднімати свої руки, щоб торкнутися його або когось з тих, хто впав; і вони почали дивуватися знову між собою, що може бути причиною такої великої сили, або що все це може означати.

    25 І сталося, що багато було серед них таких, які говорили, що Аммон—то є аВеликий Дух, а інші казали, що його послано Великим Духом;

    26 Але інші докоряли їм усім, кажучи, що він є потворою, яку було послано Нефійцями, щоб мучити їх.

    27 І було декілька таких, які казали, що Аммона було послано Великим Духом, щоб завдавати страждань їм через їхні беззаконня; і що саме Великий Дух завжди приходив до Нефійців, який завжди визволяв їх з їхніх рук; і вони казали, що саме цей Великий Дух знищив так багато їхніх братів, Ламанійців.

    28 І таким чином суперечка стала надзвичайно гострою серед них. І доки вони так сперечалися, прийшла ажінка-служниця, яка зробила так, що безліч людей зібралося разом, і коли вона побачила суперечку, яка відбувалася між безліччю людей, вона надзвичайно опечалилася, аж до сліз.

    29 І сталося, що вона пішла і взяла царицю за руку, щоб можна було підняти її з землі; і як тільки вона торкнулася її руки, та піднялася і стала на ноги, і заволала гучним голосом, кажучи: О благословенний Ісусе, Який врятував мене від ажахливого пекла! О благословенний Боже, бзмилуйся над цим народом!

    30 І коли вона сказала це, вона зчепила руки, будучи сповненою радості, промовляючи багато слів, які не були зрозумілими; і коли вона зробила це, вона взяла царя, Ламонія, за руку, і ось він піднявся і став на ноги.

    31 І він негайно, побачивши суперечки поміж свого народу, вийшов і почав докоряти їм, і навчати їх асловам, які він почув з вуст Аммона; і всі ті, хто чув його слова, вірили, і були навернуті до Господа.

    32 Але багато було серед них, хто не хотів чути його слів; тому вони пішли собі своєю дорогою.

    33 І сталося, що коли Аммон піднявся, він також служив їм, і те саме робили всі слуги Ламонія; і вони всі проголосили народові те саме—що їхні серця було азмінено; що вони не мають більше бажання чинити бзло.

    34 І ось, багато хто проголосив народові, що вони бачили аангелів і розмовляли з ними; і так вони сказали їм те, що від Бога, і про Його праведність.

    35 І сталося, що було багато таких, які повірили їхнім словам; і всі ті, які повірили, були ахрищені; і вони стали праведним народом, і вони встановили церкву поміж себе.

    36 І таким чином праця Господа почалася серед Ламанійців; так Господь пролив Свій Дух на них; і ми бачимо, що Його рука простерта до авсіх людей, які покаються і повірять в Його імʼя.