Алма 1
    Footnotes
    Theme

    Книга Алми
    Сина Алми

    Розповідь Алми, який був сином Алми, першого і головного судді над народом Нефієвим, а також первосвящеником над церквою. Розповідь про правління суддів, і про війни і суперечки серед людей, а також розповідь про війну між Нефійцями і Ламанійцями, згідно з літописом Алми, першого і головного судді.

    Розділ 1

    Негор навчає лжевченням, встановлює церкву, запроваджує орудування священиків і вбиває Гедеона—Негора страчено за його злочини—Орудування священиків і переслідування поширюються серед народу—Священики утримують себе самі, люди піклуються про бідних, і Церква процвітає. Близько 91–88 рр. до р.х.

    1 Ось сталося, що в перший рік правління суддів над народом Нефія, з цього часу і надалі, після того як цар Мосія апройшов дорогою всього земного, провадив добру війну, йдучи з піднятою головою перед Богом, не залишив нікого царювати на своєму місці; проте він запровадив бзакони, і їх було визнано людьми; тому вони повинні були твердо додержуватися законів, які він установив.

    2 І сталося, що в перший рік правління Алми в суді привели до нього одного ачоловіка судити, чоловіка, який був кремезним і відзначався своєю великою силою.

    3 І він ходив поміж людьми, проповідуючи їм те, що він аназивав словом Бога, бнападаючи на церкву; проголошуючи людям, що кожний священик і вчитель повинен користуватися вприхильністю людей; і що вони гне повинні працювати власноруч, але що вони повинні бути на утриманні у людей.

    4 І він також свідчив людям, що все людство буде врятовано в останній день, і що їм не треба ні лякатися, ані тремтіти, але що вони повинні підняти голови і звеселитися; бо Господь створив усіх людей, і також викупив усіх людей; і, в кінці, всі люди будуть мати вічне життя.

    5 І сталося, що він навчав цьому так багато, що багато хто повірив його словам, тобто так багато, що вони почали утримувати його і давати йому гроші.

    6 І він почав заноситися у гордовитості свого серця, і носити дуже коштовний одяг, так, і навіть почав установлювати ацеркву згідно з своїм проповідуванням.

    7 І сталося, коли він ішов, щоб проповідувати тим, хто повірив його слову, він зустрів чоловіка, який належав до церкви Бога, так, саме одного з їхніх учителів; і він почав сперечатися з ним різко, що він може відвести людей від церкви; але чоловік протистояв йому, переконуючи його асловами Бога.

    8 Тож імʼя цього чоловіка було аГедеон; і саме він був знаряддям у руках Бога у визволенні народу Лімгія від залежності.

    9 Ось, через те що Гедеон протистояв йому словами Бога, він розгнівався на Гедеона, і вихопив свого меча, і почав вражати його. А Гедеон, будучи похилого віку, отже, він не зміг протистояти його ударам, тому його було авбито мечем.

    10 А чоловіка, який вбив його, було схоплено людьми з церкви і приведено до Алми, щоб його асудили за злочин, який він вчинив.

    11 І сталося, що він стояв перед Алмою і виправдовувався з великою зухвалістю.

    12 Але Алма сказав йому: Дивись, уперше аорудування священиків було запроваджено серед цього народу. І дивись, ти винен не тільки в орудуванні священиків, але й у тім, що намагався проводити його в життя мечем; а якщо орудування священиків буде запроваджено серед цього народу, це доведе їх до повного знищення.

    13 І ти пролив кров праведної людини, так, людини, яка вчинила багато добра серед цього народу; і якщо ми пощадимо тебе, його кров ляже на нас для апомсти.

    14 Тому тебе азасуджено на смерть згідно з законом, який було дано нам Мосією, нашим останнім царем; і його було визнано цим народом; тому цей народ мусить твердо додержуватися цього закону.

    15 І сталося, що вони схопили його; а його імʼя було аНегор; і вони привели його на вершину гори Мантій, і там його примусили, або, краще, він визнав між небесами і землею, що те, чого він навчав людей, суперечило слову Бога; і там він прийняв ганебну бсмерть.

    16 Проте це не поклало край поширенню орудування священиків на цій землі; бо було багато тих, хто полюбляв суєтні речі цього світу, і вони пішли проповідувати лжевчення; і це вони робили заради абагатства і шани.

    17 Проте вони не наважувалися абрехати, щоб те не стало відомим, бо боялися закону, тому що брехунів карали; отже, вони удавали, що проповідують згідно з своїми віруваннями; а закон не мав сили над будь-якою людиною за бїї вірування.

    18 І вони не наважувалися акрасти, бо боялися закону, тому що таких карали; а також не наважувалися вони ні грабувати, ані вбивати, бо того, хто бвбивав, карали на всмерть.

    19 Але сталося, що всі, хто не належав до церкви Бога, почали утискувати тих, хто належав до церкви Бога і взяв на себе імʼя Христа.

    20 Так, вони утискували їх, і завдавали їм болю всілякими словами, і це через їхню покору; тому що вони не були гордими у своїх власних очах, і тому що вони ділилися словом Бога один з одним, без агрошей і без оплати.

    21 Тож був суворий закон серед людей в церкві, що не повинно бути жодної людини, яка належала до церкви і яка б постала і аутискувала тих, хто не належав до церкви, і що не повинно бути ніякого переслідування серед них.

    22 Проте було багато серед них тих, хто став гордовитим і почав сперечатися гаряче з своїми супротивниками, аж до бійки; так, вони били один одного кулаками.

    23 Тож було це другого року правління Алми, і це було причиною багатьох страждань у церкві; так, це було причиною багатьох випробувань для церкви.

    24 Бо серця багатьох закамʼяніли, і їхні імена було авикреслено, щоб не памʼятали їх більше серед народу Бога. І також багато хто бвідійшов від них.

    25 Тож було це великим випробуванням для тих, хто стояв міцно у своїй вірі; проте вони були стійкими і непохитними у виконанні заповідей Бога, і вони зносили з атерпінням переслідування, яке звалилося на них.

    26 І коли священики лишали свою апрацю, щоб передавати слово Бога людям, люди також лишали свою працю, щоб слухати слово Бога. І після того як священик передавав їм слово Бога, вони всі поверталися знову старанно до свого труда; і священик не ставив себе вище за своїх слухачів, бо проповідник не був кращим за слухача, і також учитель не був ні в чому кращим за учня; і таким чином вони всі були рівні, і вони всі трудилися, кожна людина бзгідно з своїми силами.

    27 І вони авділяли від свого майна, кожна людина залежно від того, що вона мала, ббідним, і нужденним, і хворим, і стражденним; і вони не носили коштовного одягу, і все ж вони були охайні й миловидні.

    28 І таким чином вони встановили справи церкви; і таким чином вони знову мали тривалий мир, незважаючи на всі переслідування.

    29 І ось, через стійкість церкви вони стали надзвичайно абагатими, маючи безліч усього, в чому тільки вони мали потребу—безліч отар і стад, і відгодованих кожного виду, а також безліч зерна, і золота, і срібла, і коштовностей, і безліч бшовку, і тонкотканого полотна, і всілякої гарної простої тканини.

    30 І ось, за своїх обставин апроцвітання, вони не проганяли нікого, хто був би броздягненим, або був би голодним, або був би спраглим, або був би хворим, або не був би нагодованим; і вони не прикипіли серцями до багатств; тому вони були щедрими до всіх, до старих і молодих, до залежних і вільних, до чоловіків і жінок, чи то не з церкви або з церкви, не беручи до вуваги особистості, а тільки тих, хто у нужді.

    31 І так вони процвітали і ставали набагато заможнішими, ніж ті, хто не належав до їхньої церкви.

    32 Бо ті, хто не належав до їхньої церкви, віддалися чаклунству, й аідолопоклонству або блінощам, і вбазіканню, і гзаздрощам, і розбратові; носили коштовний одяг; дзаносилися в гордості своїх власних очей; переслідували, брехали, крали, грабували, чинили розпусту, і вбивство, і всіляку злочестивість; проте закон застосовувався до всіх тих, хто порушив його, наскільки це було можливо.

    33 І сталося, що таким чином застосовуючи закон до них, коли кожна людина каралася за те, що вона вчинила, вони стали спокійнішими, і не наважувалися чинити ніяку злочестивість, яка могла стати відома; отже, було більше спокою серед народу Нефія аж до пʼятого року правління суддів.