Алма 3
Завантаження
Уся книга (PDF)
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Розділ 3

Амлісійці позначили себе згідно з пророковим словом—Ламанійців було проклято за їхній бунт—Люди накликають свої власні прокляття на самих себе—Нефійці перемагають ще одне ламанійське військо. Близько 87–86 рр. до р.х.

1 І сталося, що Нефійці, яких не було авбито зброєю війни, після того як поховали тих, кого було вбито,—тож число вбитих не було зчислене через величину їхнього числа—після того як вони закінчили поховання своїх мертвих, вони всі повернулися до своїх земель, і до своїх домів, і до своїх жінок, і до своїх дітей.

2 Тож багато жінок і дітей загинуло від меча, і також багато їхніх отар і їхніх стад; і також багато їхніх ланів зерна було знищено, бо їх було витоптано полчищами людей.

3 І ось багато Ламанійців і Амлісійців, яких було вбито на березі ріки Сидон, було скинуто у аводи Сидону; і знайте, їхні кості в глибинах бморя, і їх багато.

4 І аАмлісійці відрізнялися від Нефійців, бо вони бпозначили себе червоним на своїх лобах у такий самий спосіб, що й Ламанійці; проте вони не стригли свої голови, як Ламанійці.

5 Тож голови Ламанійців були стрижені; і вони були аголими, за винятком підперезаних шкірою стегон, і також їхнього озброєння, яким вони були підперезані, і їхніх луків, і їхніх стріл, і їхнього каміння, і їхніх пращ, і так далі.

6 І шкіра Ламанійців була темною, згідно з відзнакою, яку було зроблено на їхніх батьках, яка лягла апрокляттям на них через їхню провину і їхній бунт проти своїх братів, серед яких були Нефій, Яків, і Йосип, і Сам, які були справедливими і святими людьми.

7 А їхні брати намагалися знищити їх, тому вони були прокляті; і Господь Бог поставив авідзнаку на них, так, на Ламані й Лемуїлі, і також на синах Ізмаїла, і Ізмаїльтянових жінках.

8 І це було зроблено, щоб їхнє сімʼя можна було відрізнити від сімені їхніх братів, щоб таким чином Господь Бог міг зберегти Свій народ, щоб вони могли не азмішуватися і не вірувати в неправильні бтрадиції, які б привели до їхнього знищення.

9 І сталося, що хто б не змішував своє сімʼя з сіменем Ламанійців, накликав те саме прокляття на своє сімʼя.

10 Отже, хто б не дозволив собі бути відведеним Ламанійцями геть, називався тим самим іменем, і відзнака накладалася на нього.

11 І сталося, що ті, хто не вірили атрадиціям Ламанійців, але вірили тим літописам, які було принесено з землі Єрусалима, і також традиціям їхніх батьків, які були правильними, хто вірили заповідям Бога і дотримувалися їх, називалися Нефійцями, або людьми Нефія, з того часу і надалі—

12 І це саме вони вели літописи, які є аістинними, про свій народ, і також про народ Ламанійців.

13 Тепер ми повернемося знову до Амлісійців, бо вони також мали авідзнаку, поставлену на них; так, вони поставили відзнаку на собі, так, а саме відзнаку червоним на своїх лобах.

14 Так слово Бога виповнилося, бо такими були слова, які Він сказав Нефієві: Дивись, Ламанійців Я прокляв, і Я поставлю відзнаку на них, щоб вони і їхнє сімʼя відрізнялися від тебе і твого сімені, з цього часу надалі і назавжди, якщо вони не покаються у своїй злочестивості і не азвернуться до Мене, щоб Я змилостивився над ними.

15 І знову: Я поставлю відзнаку на тому, хто змішує своє сімʼя з своїми братами, щоб вони могли бути проклятими також.

16 І знову: Я поставлю відзнаку на тому, хто бореться проти тебе і твого сімені.

17 І знову Я кажу, той, хто відійде від тебе, не буде більше називатися твоїм сіменем; і Я благословлю тебе, і того, хто назветься твоїм сіменем, відтепер і назавжди; і такими були обіцяння Господа Нефієві і його сімені.

18 Тож Амлісійці не знали, що вони виконують слова Бога, коли почали робити позначки собі на своїх лобах; проте вони виступили з відкритим абунтом проти Бога; тому було необхідно, щоб прокляття впало на них.

19 Тож я б хотів, щоб ви побачили, що вони накликали на себе апрокляття; і саме так кожна людина, яка проклята, накликає на себе свій власний осуд.

20 Тож сталося, що не так багато днів пройшло після битви, яку вчинили на землі Зарагемлі Ламанійці й Амлісійці, як друге військо Ламанійців напало на народ Нефія, в тому асамому місці, де перше військо зустрілося з Амлісійцями.

21 І сталося, що було послано військо вигнати їх з їхньої землі.

22 Тепер Алма сам, будучи апораненим, не пішов на битву, на цей раз проти Ламанійців;

23 Але він послав численне військо проти них; і вони піднялися і повбивали багатьох Ламанійців, і вигнали решту з них геть за межі їхньої землі.

24 І тоді вони повернулися знову і почали встановлювати мир на цій землі, і деякий час їхні вороги більше не тривожили їх.

25 Тож усе це відбувалося, так, усі ці війни і суперечки почалися і закінчилися пʼятого року правління суддів.

26 І протягом одного року тисячі і десятки тисяч душ було відправлено у вічний світ, щоб вони могли пожинати свої авинагороди згідно з своїми діяннями, чи то були вони добрими, чи то були вони поганими, пожинати вічне щастя або вічне нещастя, залежно від духа, якого вони бажали слухатися, чи то був добрий дух, чи поганий.

27 Бо кожна людина отримує аплату від того, кого вона бажає бслухатися, і це згідно з словами духа пророцтва; тому нехай це буде згідно з істиною. І так закінчився пʼятий рік правління суддів.