Алма 28
Завантаження
Уся книга (PDF)
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Розділ 28

Ламанійців розгромлено у жахливій битві—Десятки тисяч вбито—Злочестиві приречені на нескінченне горе; праведні досягають щастя, яке ніколи не скінчиться. Близько 77–76 рр. до р.х.

1 І ось сталося, що після того як люди Аммона поселилися на землі аЄршона, і церкву також було встановлено на землі Єршона, і військо Нефійців було поставлено навколо землі Єршона, так, по всіх межах навколо землі Зарагемлі; знайте, військо Ламанійців переслідувало їхніх братів у пустині.

2 І так сталася величезна битва; так, саме така, якої ще ніколи не знали серед усіх людей на землі від тих пір, як Легій залишив Єрусалим; так, і десятки тисяч Ламанійців було вбито і розсіяно повсюди.

3 Так, і також було величезне кровопролиття серед людей Нефія; проте Ламанійців було авигнано і розсіяно, і народ Нефія повернувся знову на свою землю.

4 І ось тоді настав час, коли було чути великий плач і голосіння по всій землі, серед усіх людей Нефія—

5 Так, волання вдів, які оплакують своїх чоловіків, а також батьків, які оплакують своїх синів, і дочка брата, так, і брат батька; і таким чином плач було чути серед усіх їх, оплакування своїх рідних, яких було вбито.

6 І ось тоді справді був сумний день; так, час похмурості, і час великого апосту і молитви.

7 І так закінчився пʼятнадцятий рік правління суддів над народом Нефія;

8 І це розповідь про Аммона і його братів, про їхні мандрівки на землі Нефія, їхні страждання на цій землі, їхні печалі, і їхні скорботи, і їхні анезбагненні радощі, і щирий прийом і безпеку братів на землі Єршона. І тепер нехай Господь, Викупитель усіх людей, благословить їхні душі назавжди.

9 І це є розповідь про війни і суперечки між Нефійцями, а також про війни між Нефійцями і Ламанійцями; і пʼятнадцятий рік правління суддів закінчився.

10 І від першого року до пʼятнадцятого сталося знищення багатьох тисяч життів; так, цей час приніс жахливе видовище кровопролиття.

11 І тіла багатьох тисяч лежать глибоко в землі, в той час коли тіла багатьох тисяч арозсипаються в купах на лиці землі; так, і багато тисяч боплакують втрату своїх рідних, бо вони мають причину боятися, згідно з обіцяннями Господа, що вони будуть приречені на нескінченне горе.

12 У той час, коли багато тисяч дійсно оплакують втрату своїх рідних, усе ж таки вони втішаються і радіють надією, і навіть знають, згідно з аобіцяннями Господа, що вони встануть, щоб жити праворуч від Бога, в щасті, яке ніколи не скінчиться.

13 І так ми бачимо, яка велика анерівність людини через гріх і провину, і силу диявола, яка приходить через підступні бплани, які він вигадав, щоб піймати в пастку серця людей.

14 І так ми бачимо великий заклик до людей старанно трудитися на авиноградниках Господа; і так ми бачимо велику причину сумувати, і також радіти—сум через смерть і знищення серед людей, а радість через бсвітло Христа, що веде до життя.