Яром 1
    Footnotes

    Книга Ярома

    Розділ 1

    Нефійці додержуються закону Мойсея, чекають на пришестя Христа і процвітають на землі—Багато пророків докладають зусиль, щоб утримувати людей на шляху істини. Близько 399–361 рр. до р.х.

    1 Ось знайте, я, Яром, пишу декілька слів згідно з заповіддю мого батька Еноша, щоб наш ародовід міг бути збереженим.

    2 І оскільки аці пластини бмалі, а ці речі впишуться з тим наміром, щоб бути на користь нашим братам гЛаманійцям, отже, є необхідність у тому, щоб я писав коротко; але я не писатиму ні про моє пророкування, ні про мої одкровення. Бо хіба я можу написати більше, ніж мої батьки написали? Бо хіба вони не відкрили план спасіння? Я кажу вам: Так; і це задовольняє мене.

    3 Знайте, що необхідно багато зробити серед цього народу через закамʼянілість їхніх сердець, і глухоту їхніх вух, і сліпоту їхнього розуму, і атвердість їхніх ший; однак Бог надзвичайно милосердний до них, і ще не бзмів їх геть з лиця землі.

    4 І багато є серед нас тих, хто мав багато аодкровень, бо вони не всі твердошиї. І ті, хто не твердошиїй і має віру, мають бспілкування з Духом Святим, Який ясно показує дітям людським згідно з їхньою вірою.

    5 І ось бачите, двісті років пройшло, і народ Нефія став сильним на цій землі. Вони пильнували за тим, щоб адотримуватися закону Мойсея і залишати бсуботній день священним для Господа. І вони не вбогохульствували; вони також не гблюзнили. І закони цієї землі були надзвичайно суворі.

    6 І їх було розсіяно по великій частині лиця землі, і Ламанійців також. І було їх набагато більше, ніж тих, хто був з Нефійців; і вони любили авбивство і пили кров тварин.

    7 І сталося, що вони багато разів приходили проти нас, Нефійців, битися. Але наші ацарі і наші провідники були міцними людьми у вірі в Господа; і вони навчали людей шляхам Господа; отже, ми протистояли Ламанійцям і вигнали їх геть з бнаших земель, і почали укріплювати наші міста, та інші місця нашого успадкування.

    8 І нас збільшувалося надзвичайно, і поширювалося на лиці землі, і ми збагатилися надзвичайно золотом, і сріблом, і коштовними речами, і витонченими виробами з дерева, будинками, механізмами, а також залізом і міддю, і латунню і сталлю, роблячи всілякі інструменти різних видів, щоб обробляти землю, і азброю для війни—так, гостроконечну стрілу, і сагайдак, і дротик, і спис, і всі пристосування для війни.

    9 І були ми таким чином підготовлені до зустрічі з Ламанійцями, щоб вони не перемогли нас. Але слово Господа було підтверджене, те, що Він сказав нашим батькам, кажучи таке: Якщо будете виконувати Мої заповіді, досягнете успіху на цій землі.

    10 І сталося, що пророки Господа погрожували народові Нефія, згідно з словом Бога, що якщо вони не дотримуватимуться заповідей, а впадуть у провину, то їх буде азнищено з лиця землі.

    11 Отже, пророки, і священики, і вчителі працювали старанно, з довготерпінням закликаючи людей до старанності; навчаючи азаконові Мойсея і меті, для якої він був даний; переконуючи їх бчекати на Месію, і вірити, що Він прийде, вначе Він вже є. І в такий спосіб вони навчали їх.

    12 І сталося, що роблячи так, вони зберегли їх від азнищення з лиця землі; бо вони бкололи їхні серця словом, постійно спонукаючи їх до покаяння.

    13 І сталося, що двісті і тридцять і вісім років пройшло—у війнах, і суперечках, і розбраті, протягом більшості часу.

    14 І я, Яром, не пишу більше, бо пластини малі. Але знайте, мої браття, ви можете звернутися до аінших пластин Нефія; бо ось, на них літописи наших воєн вигравіювані, згідно з записами царів або тих, кому вони наказали записувати.

    15 І я передаю ці пластини в руки мого сина Омнія, щоб вони могли зберігатися за азаповідями моїх батьків.