Залучення

Залучати кожного

Трейсі Браунінг

Член генерального правління Товариства допомоги

Що ми можемо зробити, аби деяким людям було легше подолати хвилювання і відчуття самотності, коли вони наближаються до дверей каплиці?

young man

Оскільки ми є послідовниками Христа, більшість з нас приймає рішення в буквальному розумінні “стояти на святих місцях” кожного тижня, відвідуючи недільні збори (Учення і Завіти 45:32). Ми приходимо, щоб відчути Духа і побути разом, а для багатьох це ще й можливість поспілкуватися з іншими, відчути свою потрібність і належність. Усі ми сподіваємося, що ми “вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога” (Eфесянам 2:19).

Однак дехто, наближаючись до дверей каплиці, може відчувати безпорадність, тривогу або самотність. Досвід цих людей, сімейний стан або обставини можуть не відповідати придуманому ними “ідеалу”. Це часто спонукає їх почуватися так, ніби вони стоять зовні, зазираючи всередину, незважаючи на те, що такий “iдеал” є далеким від реалій життя будь-кого з нас.

Наші обставини не впливають на нашу цінність в очах Бога, і в багатьох випадках ці менш ніж ідеальні обставини спонукають нас зростати й навчатися. Але є багато людей, які, живучи за таких обставин, вважають, щоб їм важко вписатися в загал або знайти повне порозуміння. Що ми можемо робити, аби усунути перешкоди, які заважають іншим людям відчувати свою належність до нас, хоча і в нас самих можуть виникати подібні почуття?

mother and son

Фотографія матері й сина від Getty Images

Заклик залучати кожного

Створювати атмосферу, в якій кожен відчуває себе бажаним---це складова дотримання наших завітів. Під час хрищення ми обіцяємо, що не допустимо, аби хтось страждав на самоті, і що ми будемо з ними сумувати, втішати їх та нести їхні тягарі (див. Мосія 18:8--10).

Створювати атмосферу належності---це характерна риса нашої Церкви. Ми маємо залучати кожного до поклоніння Богові так само, як Спаситель запрошує кожного скуштувати від Його спасіння (див. 2 Нефій 26:24--28, 33; 3 Нефій 18:22--23).

Створювати атмосферу належності дуже важливо, якщо ми хочемо стати такими, як Спаситель. Любити інших та розширювати своє коло, включаючи тих, хто не такий, як ми,---це складова процесу вдосконалення (див. Матвій 5:43--47).

Зрештою, щоб Він назвав нас Своїми, нам потрібно досягнути єдності одне з одним (див. Учення і Завіти 38:27).

mother and daughter

Він розуміє будь-які труднощі

Любов Бога до Його дітей є не вибірковою, а навпаки---всеохоплюючою. Він запрошує всіх “прийти до Нього і скуштувати від Його доброти; і Він ні від кого не відмовиться, хто прийде до Нього” (2 Нефій 26:33).

Він знає і любить:

• Сестру, яка нещодавно розлучилася і якій боляче слухати обговорення, присвячені шлюбу.

• Молоду людину, яка має багато запитань і шукає відповідей.

• Сестру, яка страждає від занепокоєння, відчуває глибоку самотність і страх.

• Молодого чорношкірого брата, який почуває себе незатишно під час уроку, на якому обговорюється неправильне розуміння питання раси та священства.

• Сестру, яка ще не у шлюбі і якій здається, що через це вона меншовартісна.

• Матір з дитиною-інвалідом, яка переживає, що мимовільні рухи її дитини відволікають інших.

• Брата з потягом до осіб своєї статі, який думає про те, щоб залишити Церкву, оскільки йому важко зрозуміти, що чекає на нього в майбутньому.

• Сестру, яка робить перші несміливі кроки на шляху повернення до активності в Церкві і яка боїться осуду з боку інших людей.

Немає обставин, немає ситуацій, немає людей, про які чи яких би Він забув. “Він пам’ятає; … і всі є однаковими для Бога” (2 Нефій 26:33), бо як і Його учні в давнину, ми всі “Христові” (Maрк 9:41; див. також Moсія 5:7).

Що ми можемо робити?

Що ми можемо робити, щоб зав’язати стосунки і не звертати увагу на слабкості, водночас звертаючи її на сильні риси?

Ми можемо почати з того, щоб поміркувати над такими питаннями:

• Як я можу докладати більших зусиль, щоб допомагати людям і знайомитися з тими, кого я не знаю у своєму приході чи філії?

• З яким запрошенням я можу звернутися до людини, якій, можливо, потрібен друг?

• Як я можу бути прикладом людини, яка залучає інших людей і любить їх?

• Кого я можу розшукати і щиро запитати, як ідуть справи?

• Що спадає мені на думку, коли я молюся про натхнення, щоб знати, як комусь допомогти?

Є так багато всього, чого можна навчитися від інших, коли ми ближче з ними знайомимося.

У наступні місяці ми будемо ділитися історіями сестер та братів, до яких не відразу прийшло відчуття залученості. Ми сподіваємося, що ці історії надихнуть кожного з нас ретельніше дотримуватися двох великих заповідей Бога: любити Його і любити всіх Його дітей.