На допомогу батькам
Що я дізналася про батьківство завдяки підмітанню
Автор живе в штаті Юта, США.
Думаючи про те, як мої діти виконують хатню роботу, я отримала відповідь на свою молитву.
Ілюстрація Девіда Гріна
Одного ранку я прокинулася, почуваючись приголомшеною. Мої батьківські обов’язки здавалися мені важкими, і я надто добре усвідомлювала свої слабкості. Я бачила велику різницю між тим, як уявляла собі виховання дітей, і як насправді з цим справляюся.
Я стала на коліна і розповіла Небесному Батькові, як сильно я Його люблю. Я сказала Йому, як сильно люблю дітей, якими Він благословив нашу сім’ю. І я почала розповідати Йому, як намагаюся бути хорошою матір’ю, але відчуваю, що мені це не дуже добре вдається. Під час молитви я думала про те, наскільки кращими були б мої діти, якби їхнім вихованням займався Сам Бог.
Потім у моїх думках з’явився образ. Я побачила, як мої діти підмітають підлогу на кухні. Це одне з багатьох завдань, яке вони виконують, щоб допомагати сім’ї. Іноді, спостерігаючи за тим, як вони це роблять, я знічуюся, бо вони все ще навчаються і в багатьох місцях підлога залишається непідметеною. Але я доручаю їм цю роботу, як і багато інших щоденних хатніх справ, бо дивлюся в перспективу. Я знаю, що, незважаючи на всі свої недосконалі зусилля, вони будуть навчатися і зростати. Згодом вони навчаться робити це так само швидко і вправно, як і я. Бачення того, що вони стануть відповідальними і незалежними, приносить мені більше задоволення, ніж якби я все виконувала сама. Я виховую дітей не для того, щоб вони досягнули певного успіху в найближчому майбутньому. Я намагаюся допомогти їм бути успішними у далекій перспективі.
Я міркувала, чи подібне ставлення притаманне й нашим небесним батькам. Небесний Батько знає, що ми не можемо бути досконалими батьками. Дещо з того, що ми робимо, мабуть, змушує Його знічуватися, але Він допускає це, оскільки знає, що ми навчаємося і зростаємо. Він бачить все у найвіддаленішій перспективі. Він бачить той день, коли ми станемо такими батьками, як Він---спроможними любити беззастережно, навчати ефективно і формувати досконало. Якщо ми робимо щось незграбно, Він знає, що ми розвиваємо такі якості, як терпіння і милосердя. І тому, у Своїй мудрості, Він дає нам можливість працювати й помилятися, а потім робити нову спробу.
Як би мені хотілося вже бути досконалою матір’ю! Подібно до того, як це описував Джозеф Сміт, я часто відчуваю, що припускаюся багатьох “безрозсудливих помилок” (Джозеф Сміт---Історія 1:28). Але мене втішає знання, що Бог розуміє моє серце, тобто Він знає, що я готова навчатися. Я відчуваю радість, коли мої діти запитують: “Як я можу зробити це краще?” і виявляють бажання вдосконалюватися. Принаймні я можу так само ставитися до Небесного Батька.
Поки всі ці думки кружляли в моїй голові, мене знов на якусь мить охопив розпач. “А якщо мої помилки у вихованні погано вплинуть на дітей?--- запитувала я.--- Я не хочу стримувати їхній розвиток, навіть якщо у процесі їхнього виховання я перетворюся на чудову людину”.
І знову в моїх думках постала картина, як діти прибирають. Після того як моя дочка старанно намагається вимити підлогу, а потім поспіхом біжить гратися чи виконати ще одне завдання, я зазвичай домиваю решту липких плям, що залишилися на підлозі. І я думаю про безмежну милість і силу Ісуса Христа, Чия Спокута рятує кожного від неприємних ситуацій у житті. Його благодать залагоджує мої недоліки у вихованні дітей, так само, як Його благодать залагоджує болісні моменти, від яких страждають діти через мої недоліки. У спосіб, який ніхто з нас не може збагнути, Його Спокута може зцілювати всіх від цього.
Мене дуже втішає особисте одкровення, яке я отримала того дня. Я відчувала, як Дух навчає, що моїх найкращих зусиль, якщо я співпрацюю з Господом, достатньо. Я знаю, що Небесний Батько буде й надалі впливати на життя моїх дітей, аби крок за кроком досконало робити те, що я виконую так недосконало. З Його допомогою мої діти одного дня можуть стати такими яскравими особистостями, ніби їх виховував Сам Небесний Батько. Крім того, згідно з Його планом, я також буду змінюватися у цьому процесі---освячуватися і формуватися, щоб стати більше схожою на Нього. О, яка ж велика мудрість нашого Бога!