Зосереджена на домівці Церква далеко від дому
Як я зможу допомагати своїм дітям зміцнюватися в євангелії, якщо буду далеко від дому?
Фотографію надано автором; інші зображення від Getty Images
Коли під час генеральної конференції 2018 року Президент Рассел М. Нельсон описував зосереджену на домівці Церкву і коли у 2019 році було оголошено про Програму для дітей і молоді, наша сім’я дуже цьому раділа.
Втім з наближенням 2020 року перед нами постали суттєві труднощі. У січні я мав вирушити в шестимісячне відрядження для проходження військової служби в іншому місці. Я знав, що ми з дружиною маємо священний обов’язок зробити так, щоб наша домівка була основним місцем навчання євангелії для наших п’ятьох дітей, але не знав, як я можу виконувати свою частину, перебуваючи далеко від дому.
Наші діти почали активно міркувати над тим, які цілі мають встановити, щоб зростати “мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей” (Лука 2:52), так само, як і Спаситель. Моя восьмирічна донька сказала мені, що одна з її цілей---навчитися куховарити з татком. Із сумом у серці я мав попросити її змінити ціль, аби вона запланувала те, що тривалий час зможе робити без моєї допомоги. Мої сини захотіли навчитися краще грати в баскетбол і бігати---цими двома видами спорту ми любимо займатися разом. Я підтримав їхнє бажання досягнути цих цілей, знаючи, що не зможу їм допомагати. Усією сім’єю ми якнайкраще підготувалися.
Розлука із сім’єю---це завжди випробування, але завдяки технологіям та настановам сучасного пророка я зрештою отримав можливість брати участь у сімейному вивченні євангелії.
Навчаючись за планом За Мною йдіть, ми відчували єдність, незважаючи на те, що нас розділяли 10 часових поясів. Якщо дозволяв час, я рано-вранці входив у відеочат, коли моя сім’я ввечері читала Писання, і ми обговорювали ті розділи Книги Мормона, які вивчали. По телефону я розмовляв з дітьми про відео, зняті по Книзі Мормона, а ми з дружиною обговорювали ідеї для домашнього сімейного вечора.
Бажаючи допомогти своїм дітям виконувати Програму для дітей і молоді, я встановив власні цілі і посилав дітям кожного тижня написані від руки записки, в яких розповідав про свої досягнення й запитував їх про їхні цілі. Завдяки регулярним телефонним дзвінкам я іноді навіть міг долучатися до сімейних молитов.
Під час розлуки із сім’єю я швидко побачив, які благословення ми отримуємо, якщо дослухаємося до настанов пророка. Я також зрозумів, що зробити домівку, зосередженою на вивченні євангелії, можливо навіть тоді, коли я знаходжуся від них за півсвіту!