Насолоджуватися благословенням похилого віку

Скотт Едгар

Похилий вік може стати прекрасним часом для розвитку і зростання.

Зображення

illustration of hands holding an apple

Фотографії від Getty Images

З наближенням “похилого віку” я зрозумів, що моє життя змінюється. Мені все ще хочеться активно долучатися до сімейних і церковних справ, але фізично я вже не такий активний, як був раніше, і здається, що все чудово відбувається як зі мною, так і без мене.

Але ось що я зрозумів: цей період життя не такий уже й поганий. Звичайно, є болі й недуги та інші негаразди, однак таке старіння є природною складовою життя, і в цьому його періоді з’являються нові й приємні можливості. Втішає знання про те, що сім’я і друзі люблять мене. Я впевнений, що мене досі цінують у церкві. І, найважливіше, я переконаний, як ніколи раніше, що євангелія Ісуса Христа---істинна.

Прийняти зміну

Звичайно, життя не стоїть на місці. Воно динамічне. Тому, хоч ми, можливо, й не хочемо, щоб наші обставини або стосунки змінювалися, зміни будуть відбуватися. У Писаннях красномовно сказано:

“Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене. …

Усе [Бог] прегарним зробив свого часу” (Eкклезіяст 3:1--2, 11).

Ми, можливо, звикли до того, як усе було раніше, і це природно сумувати за минулим. Але ми також можемо мати віру в те, що нам ще є чого навчатися під час нашої подальшої подорожі цим шляхом щастя. Те, як ми пристосовуємося до змін і справляємося з ними, визначатиме наше зростання у літньому віці. Якщо ми приймаємо зміни, а не боремося з ними, то розвивається наша здатність помічати нові можливості й розуміти щось нове.

Я помітив, що коли постійно намагаюся йти за Ісусом Христом, то наближаюся до Нього так, як мені ніколи не вдавалося у молодшому віці. Завдяки тому, що Христос також пройшов земний шлях, Він розуміє, що відчуває людина, наближаючись до завершення смертного життя (див. Maтвій 16:21). І хоча ми до кінця не розуміємо, яким чином, але Він завдяки Своїй Спокуті довершено знає, що саме відчуваємо ми. Ми можемо просити Його допомогти нам стати такими, якими Він хоче нас бачити, скільки б часу на землі нам не залишилося (див. Moроній 7:48).

Постійно служити

Яким би не був наш вік, ми кожного дня можемо невпинно шукати можливостей послужити, що допоможе нам підготуватися до служіння після цього життя. Президент Джордж Альберт Сміт (1870--1951) якось навчав: “Ми знаходимося тут не для того, щоб просто коротати години цього життя, а потім перейти до сфери вознесіння; але ми тут для того, щоб готувати себе день за днем до посад, які наш Батько хоче, щоб ми обійняли в майбутньому”¹.

З віком ці способи “підготовки” будуть відрізнятися від тих, якими вони були раніше. Я спостерігав, як молодші чоловіки беруться за свої обов’язки й виконують багато завдань, які раніше зазвичай виконував сам. У моїх дітей своє напружене життя й сімейні труднощі, а моє життя більш спокійне. Однак я переконаний, що якщо й надалі допомагатиму іншим усіма доступними способами, це сприятиме моєму подальшому навчанню та вдосконаленню відповідно до Божого плану.

Благословення і запитання

Які ви помітили благословення, що приходять з віком? Нижче я перераховую деякі з тих, які помітив сам. Я також наводжу кілька запитань для нас, старших людей, над якими ми можемо поміркувати, хоча, на мою думку, вони стосуються кожного.

Я свідчу, що кожен з нас може зробити вибір зосереджуватися на найважливішому, коли ми наслідуємо Ісуса Христа у наші благословенні золоті роки.

Перебуваючи в похилому віці, я маю такі благословення:

Краще усвідомлюю, що відбувається навколо мене.
Маю більше спокійного часу, щоб читати Писання, розмірковувати і молитися.
Став більш чутливим до спонукань Духа.
Несподівані відвідування членів сім’ї приносять особливу радість.
Я більш чуйно ставлюся до людей і тварин.
Цікавлюся сімейно-історичною та храмовою роботою.
Слабшає спокуса не виконувати заповіді.

Я запитую себе: “Як я можу …”

Змістовно послужити своїй церкві та сім’ї?
Наближатися до Небесного Батька та Ісуса Христа?
Справляти добрий вплив на інших людей?
Постати незаплямованим перед Богом, коли знову з Ним зустрінуся?