2016
Помоліться про це
попереднє наступне

Служіння в Церкві

Помоліться про це

Автор живе в штаті Юта, США.

Я просила Господа показати мені, як я можу бути кращою матір’ю, і Він дав мені покликання, яке мало навчити мене цьому.

Pray About It

Ілюстрація Кеті Пейн

Я сказала єпископу, що він звернувся не до тієї людини.

“Я не люблю чужих дітей, я ніколи не навчала дітей і я не вмію співати”,—сказала я.

“Сестро Тейлор,—відповів він,—Господь навчає тих, кого покликає. У вас усе чудово вийде”.

Він попросив мене обміркувати це покликання і повідомити йому наступної неділі, чи я його приймаю.

“Я намагаюся виховувати своїх дітей, шести років, трьох і немовля,—сказала я.— Я ледь вправляюся зі своїми дітьми, і тепер ви хочете дати мені ще сорок, щоб я викладала їм музику?”

Він відповів: “Помоліться про це”.

Того дня я намагалася пояснити своєму чоловікові, Марку, чому це покликання було поганою ідеєю. Як я можу працювати у Початковому товаристві, якщо я не можу навіть бути для своїх дітей такою матір’ю, якою я б хотіла бути? Місяцями мене переслідував страх, що як мати я—невдаха.

Тиждень пройшов наче у тумані, але в моєму розумі постійно прокручувалися останні слова єпископа. Нарешті, у неділю вранці у своїй спальні я стала на коліна, щоб помолитися. У мене потекли сльози, але моє серце наповнив глибокий спокій. Я відразу ж зрозуміла, що правильно буде прийняти покликання. Щойно я підкорилася волі Господа, як розвіялися усі мої страхи.

Коли після причасних зборів я увійшла до кімнати Початкового товариства, президент Початкового товариства представила мене і діти заспівали мені вітальну пісню. Подивившись у їхні сповнені надією очі і побачивши, як сяють очі мого шестирічного сина, я вирішила бути найкращим музичним керівником Початкового товариства, яким тільки можу бути.

Відтоді й надалі я проводила багато часу за вивченням пісень і підготовкою до уроків. Я слухала пісні Початкового товариства вдома, у машині та під час прогулянок. Я досліджувала різні методи навчання і щотижня присвячувала години на виготовлення плакатів і розробку ігор.

Якось вдень, готуючись за кухонним столом до музичного уроку, я наспівувала пісню “Слово Боже”. Мій шестирічний син сидів за іншим столом та їв бутерброд, а трирічна дитина поряд зі мною нарізала папір на шматочки. Під час того як я мугикала приспів, несподівано обидві дитини почали співати:

Слово Боже береже мене.

Словом Божим я здолаю усе.

Слово Боже! Слово Боже—то моя броня!

І захисток на все моє життя1.

І саме тоді я зрозуміла, що покликання було відповіддю на мої молитви. Я просила Господа показати мені, як я можу бути кращою матір’ю, і Він дав мені покликання, яке мало навчити мене цьому, коли я навчала музиці своїх дітей.

Я дуже вдячна за натхнення мого єпископа і за його сповнені любові слова: “Помоліться про це”.