Як мені вести розмову про євангелію, якщо інша людина просто намагається перемогти в дискусії? Такі люди не хочуть почути свідчення.
Звичайно, логіка та інтелект можуть допомогти нам зрозуміти істину, і можна наводити логічні доводи, захищаючи Церкву та її вчення. Але коли людина більше зацікавлена в тому, щоб перемогти в спорі, ніж зрозуміти вірування іншої людини, наслідком цього буде лише суперечка. Будьте стійкими, складаючи свідчення про те, у що ви вірите і що, як ви знаєте, є істиною.
Якщо людина, з якою ви розмовляєте, продовжує сперечатися, дайте цій людині зрозуміти, що ви поважаєте її вірування, але ви маєте примиритися з наявністю іншої точки зору. Обговорення релігійних вірувань не повинні зводитися до того, хто “переможе”. Якщо ви піддастеся духові суперечок або розсердитеся, то вже не будете прикладом того, у що вірите, і Святий Дух також не перебуватиме з вами.
Старійшина Роберт Д. Хейлз, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що коли ми говоримо з людьми про Церкву, “наша мета має полягати в тому, щоб допомогти їм зрозуміти істину, а не захищати своє его чи здобувати очки в теологічних дебатах. Наше щире свідчення є найсильнішою відповіддю, яку ми можемо дати нашим обвинувачувачам. І таке свідчення можна скласти лише в любові й смиренні”1.
Те, що від Духа—“не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили” (1 Коринтянам 2:4). Навіть якщо ваше свідчення не змінить нічию думку, вам слід складати свідчення і дати людям зрозуміти, у що ви вірите. А коли ви ділитеся євангелією, те, як ви щось кажете може, бути таким же важливим, як і те, що ви кажете. Говоріть терпляче і з любов’ю. Ідіть за Духом, і ви відчуєте спонукання, що сказати (а що не казати) і як реагувати.