2013
Повернення до активності
Березень 2013


Послання візитного вчителювання

Повернення до активності

З молитвою вивчіть поданий матеріал і, якщо це доречно, обговоріть його з сестрами, яких ви відвідуєте. Звертайтеся до запитань, які допоможуть вам зміцнити ваших сестер і перетворити Товариство допомоги на активну частину свого власного життя. Більш докладна інформація міститься на сайті reliefsociety.lds.org.

Віра, сім’я, допомога

Наш пророк, Президент Томас С. Монсон, заохочував нас “простягнути руку і врятувати тих, хто потребує нашої допомоги, а також вивести їх на вищий шлях і на кращу дорогу. … Це Господня робота, і коли ми виконуємо доручення Господа, … ми маємо право на Господню допомогу”1.

Багато років тому Лавен Колл разом зі своєю напарницею з візитного вчителювання відвідали менш активну сестру. Вони постукали у двері й побачили молоду матір у домашньому халаті. У неї був нездоровий вигляд, але невдовзі вони зрозуміли, що її проблемою був алкоголь. Візитні сестри сіли й поговорили з молодою матір’ю, яка опинилася у важкому становищі.

Коли вони пішли, то сказали собі: “Вона—дитина Бога. Наш обов’язок—допомагати їй”. Тож вони навідувалися часто. Кожного разу вони помічали й відчували зміни на краще. Вони запросили цю сестру відвідати Товариство допомоги. Хоча й з неохотою, однак зрештою вона почала регулярно відвідувати збори Товариства допомоги. Після певного заохочення разом з чоловіком і дочкою вона прийшла до церкви. Чоловік відчув Святого Духа. Він сказав: “Я зроблю те, що запропонує єпископ”. Зараз вони активні у Церкві й запечатані у храмі2.

З Писань

3 Нефій 18:32; Учення і Завіти 84:106; 138:56.

З нашої історії

Допомагати тим, хто зійшов на манівці, повернутися до євангелії Ісуса Христа завжди було відповідальністю святих останніх днів і членів Товариства допомоги. Президент Бригам Янг (1801–1877) сказав: “Маймо ж співчуття одне до одного, … і нехай зрячі ведуть сліпих, поки ті не будуть бачити шлях самостійно”3.

Елайза Р. Сноу, другий генеральний президент Товариства допомоги, з вдячністю говорила про зусилля сестер у Огдені, штат Юта, США, які вони докладали, щоб зміцнювати одна одну. “Мені добре відомо, які великі пожертвування [мається на увазі служіння] було зроблено, і їх ніколи не записували в [реєстрові] книги”—сказала вона. Але визнаючи, що ведуться небесні записи того, що роблять сестри, коли вони допомагають тим, чиє серце охололо, вона сказала: “Президент Джозеф Сміт сказав, що це Товариство було організовано, щоб спасати душі. … Ведеться ще одна книга—книга вашої віри, вашої доброти, ваших добрих справ, ваших слів. … Ніщо не втратиться”4.

Посилання

  1. Томас С. Монсон, “Священне покликання служити”, Ліягона, трав. 2005, сс. 54–57.

  2. Лист до генерального президентства Товариства допомоги від дочки Лавен Колл.

  3. Бригам Янг, у Дочки в Моєму царстві: Історія і спадок Товариства допомоги (2011), с. 117.

  4. Eлайза Р. Сноу, у Дочки в Моєму царстві, с. 91.

Фотоілюстрація Роберта Кейсі, фон—Стіва Бандерсона