Сила Слова Божого

Старійшина Майкл Джон У. Те

Сімдесятник

З виступу на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга, що проводився 22 березня 2011 р. Повний текст виступу англійською мовою знаходиться на сайті devotional.byuh.edu/archive.

Зображення

Старійшина Майкл Джон У. Те

Мало що принесе нам більшу духовну користь, ніж щоденне, регулярне вивчення Писань.

Коли багато років тому я служив єпископом, ми з радниками вирішили, що раз на рік відвідаємо всіх членів приходу у них вдома. Під час одного з таких візитів ми йшли уздовж закинутої залізничної колії, по обидві сторони якої знаходилися ряди домівок, зроблених з картонних коробок, не більших, ніж 2 м на 2 м. Ці невеличкі конструкції служили сім’ям вітальнею, столовою, спальнею і кухнею.

Дорослі, які жили у тому районі, мали встановлений розпорядок життя і щоденні справи. Більшість чоловіків були безробітними або частково зайнятими. Вони проводили багато часу, збираючись разом навколо імпровізованих столів, курили й розпивали пиво. Жінки також збиралися поговорити, головним чином про найсуперечливіші новини дня, які вони розбавляли сварками та плітками. Азартні ігри також були улюбленою справою як молоді, так і дорослих.

Найбільше мене хвилювало те, що, як здавалося, людям подобалося таке життя. Пізніше я дійшов висновку, що, можливо, безнадія змусила більшість з них повірити, що вони приречені на таку долю. То було дійсно жалюгідне видовище.

Через якийсь час я дізнався, що мій радник, який був інженером, колись жив у такому районі. Я ніколи не подумав би про це, бо його сім’я дуже відрізнялася від тих, що я там побачив. Усі його брати і сестри були освіченими й мали власні хороші сім’ї.

Батько мого радника був простим чоловіком. Після знайомства з ним у мене виникло запитання: як він над усім цим піднявся? Як він витягнув свою сім’ю з такого становища? Що змусило його отримати бачення того, що могло б бути? Де він знайшов надію, якщо все навколо нього здавалося таким безнадійним?

Багато років тому в Манільському Філіппінському храмі я був на зборах усіх президентів місій та їхніх дружин, які в той час служили на Філіппінах. Коли я увійшов у одну з кімнат храму, на мене там чекала чудова несподіванка. Переді мною стояв батько мого радника—спокійний скромний чоловік, одягнутий у біле.

У ту ж мить перед моїми очима промайнули дві сцени. У першій—чоловік, який п’є пиво зі своїми приятелями, марнуючи своє життя. У другій сцені було показано того ж чоловіка, одягнутого в біле, під час виконання обрядів у святому храмі. Вражаючий контраст тієї другої славетної сцени назавжди залишиться у моєму серці й розумі.

Сила Слова

Що допомогло цьому чудовому братові піднятися разом зі своєю сім’єю? Відповідь міститься в силі слова Божого.

Я впевнений: мало що принесе нам більшу духовну користь, ніж щоденне, регулярне вивчення Писань. У розділі 26 книги Учення і Завіти міститься одкровення, дане, “щоб зміцнити, підбадьорити і навчити”¹ пророка Джозефа Сміта й інших, у якому Господь каже: “Ось, Я кажу вам, що ви маєте присвятити свій час вивченню Писань” (вірш 1).

Книга Мормона каже нам: “Проповідування Слова … мало сильніший вплив на свідомість людей, ніж меч або щось інше, що траплялося з ними” (Алма 31:5).

Президент Бойд К. Пекер, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Істинне вчення, якщо воно засвоєне, змінює світогляд і поведінку. Вивчення євангельського вчення швидше покращить поведінку, ніж вивчення самої поведінки”².

Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994) сказав: “Господні зусилля спрямовані зсередини назовні. Світ впливає [на нас] ззовні всередину. Світ витягає людей з нетрів. Христос витягає нетрі з людської [душі], і тоді вони самі витягають себе з нетрів. Світ формує людей, змінюючи навколишнє оточення. Христос змінює людей, які згодом змінюють своє оточення. Світ змінює людську поведінку, однак Христос може змінити саму природу людини”³.

Зростаючи на Філіппінах, я дізнався, що на початку 1900-х років доступ до Біблії був відкритий лише для релігійних провідників. Людям не дозволялося читати Святі Писання або мати їх.

На противагу, ми живемо у час, коли, як ніколи раніше, Писання стали широко доступними. Ніколи в історії світу діти Божі не мали нагоди насолоджуватися цими священними матеріалами так, як сьогодні. Друковані примірники Писань можна легко придбати в книжкових магазинах чи он-лайн. Електронні версії можна миттєво відкрити за допомогою World Wide Web і завантажити на різні пристрої. Підготовка виступів, написання статей і пошук інформації ніколи не були настільки легкими.

Бог дав нам ці нові технології для мудрої мети. Однак супротивник посилює свою атаку і використовує технологічні досягнення—призначені Богом допомагати нам—аби досягати своєї мети і зробити нас “так само нещасними, як сам” (2 Нефій 2:27).

Отже ми маємо відповідальність навчатися ефективно, послідовно і належним чином використовувати те, що Небесний Батько дав нам.

Священність Слова

Ми, святі останніх днів, приймаємо і цінуємо Писання, однак наші вчинки й ставлення до них іноді кажуть протилежне. Обмежене розуміння цінності й важливості Писань з точністю описано у сні Легія:

“І я побачив незліченні натовпи людей, багато хто з них проштовхувався наперед, щоб досягти дороги, яка вела до дерева, де я стояв.

І сталося, що вони вийшли наперед і почали йти дорогою, яка вела до дерева.

І сталося так, що постала імла темряви; так, саме надзвичайно велика імла темряви, і тоді ті, хто почав іти цією дорогою, загубили її і, заблукавши, зникли”(1 Нефій 8:21–23).

Думати, що нам необхідно лише почати шлях, не тримаючись за жезл із заліза, є безглуздям і безсумнівно призведе до знищення. Нефій пояснив, що означає триматися за жезл із заліза: “Отже, ви повинні просуватися вперед з непохитною вірою в Христа, маючи справжню яскравість надії, і любов до Бога і до всіх людей. Отже, якщо ви просуватиметеся вперед, бенкетуючи словом Христа, і витерпите до кінця, ось так каже Батько: Ви будете мати вічне життя” (2 Нефій 31:20; курсив додано).

Тож давайте прослідкуємо, що сталося далі з тими, які зрозуміли важливість жезла із заліза у своїх спробах дійти до дерева життя:

“Той, хто прислухається до слова Бога, і буде міцно триматися за нього, той ніколи не загине; і ніякі спокуси і вогненні стріли супротивника не зможуть узяти верх над ним і засліпити, щоб привести їх до знищення” (1 Нефій 15:24).

У книзі Алми ми читаємо:

“Багатьом дано знати таємниці Бога; проте їм суворо наказано, щоб вони не передавали це, тільки відповідно до тієї частини Його слова, яку Він дав дітям людським, відповідно до уваги і старанності, яку вони приділяють Йому.

І тому, той, хто закам’яніє серцем своїм, той отримає меншу частину слова; а той, хто не закам’яніє серцем своїм, тому дано більшу частину слова, до тих пір дано йому пізнавати таємниці Бога, доки він не пізнає їх у повноті.

А ті, які закам’яніють серцем своїм, тим дано меншу частину слова, доки вони не знатимуть нічого про Його таємниці; і тоді їх буде взято у полон дияволом, і приведено його волею аж до знищення” (Aлма 12:9–11).

Я впевнений, що зневажливе ставлення до регулярного вивчення Писань є ознакою закам’янілості нашого серця. Боюся, що якщо ми будемо й далі триматися такого ж курсу, нам буде дано меншу частину слова, і згодом ми нічого не знатимемо про Божі таємниці. З іншого боку, щоденно насичуючись Писаннями, ми зможемо зміцнити духовну силу і знання, розпізнати обман диявола і побачити пастки, які він приготував для нас.

Якщо ви ставитимете собі наступні запитання, я запрошую вас дозволити Святому Духові промовляти до вашого розуму і серця:

Чи приділяю я час для щоденного вивчення Писань?
Якщо ні, які виправдання я маю, щоб не робити цього?
Чи ці виправдання прийнятні Господу?

Я закликаю вас взяти на себе зобов’язання щоденно читати Писання. Не лягайте спати сьогодні ввечері, поки не почитаєте. Під час читання ви отримаєте більше бажання виконувати волю Господа й змінювати своє життя.

Ілюстрація Джима Медсена