Десятина сприяє наверненню

Ольга Миколаївна Хрипко, Україна

Питання про сплату десятини виникло в нашій сім’ї, коли дочка приєдналася до Церкви. У той час ні чоловік, ні я не були членами Церкви. Вона заробляла свої гроші, але оскільки жила з нами, ми поєднували наші заробітки. Я не уявляла, як ми справимося без 10 відсотків її доходу, які вона вирішила сплачувати як десятину, але поступово змирилася з рішенням дочки. Кожного разу, коли вона приносила додому зарплату, моїм першим питанням було: “Ти відклала десятину?”

Згодом мені захотілося більше дізнатися про євангелію, однак я вирішила не приєднуватися до Церкви, бо не хотіла платити десятину. Дві десятини з одного сімейного бюджету було б забагато!

Я ходила до Церкви більше року і раптом почала відчувати незадоволення і занепокоєння. Роздумування і молитви допомогли мені зрозуміти, що я хотіла платити десятину. Я була здивована своїм бажанням, беручи до уваги мій попередній спротив.

Наступної неділі я попросила у президента філії квитанцію для сплати десятини. Мені було сумно почути, що доки я не стану членом Церкви, я не можу платити десятину. Однак я могла робити пожертвування. Тож я пожертвувала 10 відсотків свого доходу Господній Церкві. Я відразу ж відчула втіху, радість і задоволення. Мені було важко дочекатися дня свого хрищення, щоб я могла платити справжню десятину.

Я знаю, що земні благословення, які має наша сім’я, стали можливі завдяки сплаті десятини. Але найбільші благословення незрівнянні з почуттями, які ми маємо, коли слухаємося Небесного Батька: задоволення від послуху, впевненість, що Небесний Батько не залишить нас, і відчуття миру та щастя.