Історії з конференції
Насолоджуйся моментом
Президент Дітер Ф. Ухтдорф, другий радник у Першому Президентстві, “Про жалкування і рішення”, Ліягона, лист. 2012, сс. 23–24.
Ми з Гарріет, моєю дружиною, любимо кататися на велосипедах. Так чудово виїхати на природу й насолоджуватися її красою. У нас є певні маршрути для таких поїздок, але ми мало приділяємо уваги тому, як далеко чи як швидко ми подорожуємо у порівнянні з іншими велосипедистами.
Однак час від часу я думаю, що ми могли б бути трішки завзятішими. Я навіть думаю, ми могли б показати кращий результат в часі або їхати з більшою швидкістю, якщо б ми тільки трішки підштовхнули себе до цього. І тоді я іноді навіть допускаюся великої помилки, кажучи про цю ідею своїй прекрасній дружині.
Як правило, вона завжди реагує на мої пропозиції такого характеру дуже по-доброму, дуже ясно і дуже відверто. Вона посміхається і каже: “Дітере, це—не перегони; це—подорож. Насолоджуйся моментом”.
Наскільки ж вона права!
Іноді в житті ми настільки зосереджуємося на фінішній лінії, що нам не вдається відчути радість самої подорожі. Я їду кататися на велосипеді зі своєю дружиною не тому, що думаю про фініш. Я їду, бо бути з нею для мене приємно й радісно.
Хіба це не здається безглуздим втрачати радісні й приємні моменти через те, що ми постійно чекаємо того моменту, коли вони закінчаться?
Хіба ми слухаємо прекрасну музику, чекаючи, як стихне фінальна нота, і не дозволяємо собі по-справжньому насолодитися самою музикою? Ні. Ми слухаємо і відчуваємо варіації мелодії, ритм і гармонію всього музичного твору.
Хіба ми проказуємо молитви з думкою лише про “амінь”, тобто їхній кінець? Звичайно ж, ні. Ми молимося, щоб бути ближче до Небесного Батька, отримати Його Дух і відчути Його любов.
Нам не слід чекати, щоб бути щасливими тоді, коли досягнемо чогось у майбутньому, нам слід знаходити те щастя, яке вже є можливим,—увесь час! Життя не означає бути вдячним лише у ретроспективі. “Це день, що його створив Господь,—написав автор псалмів.— Радіймо та тішмося в нім!” [Псалми 117(118):24].