Як я захищав свою наукову роботу і Книгу Мормона

Скотт Макдональд, шт. Каліфорнія, США

Коли я навчався в університеті, то був зарахований до програми для студентів-відмінників. Відповідно до цієї програми я мав написати наукову роботу. Два викладачі мали керувати роботою і прийняти її.

Темою своєї роботи я обрав дослідження й аналіз війн у Книзі Мормона. Я порадився з одним викладачем стосовно моєї ідеї, і він погодився бути одним з моїх керівників. Він також запропонував кандидатуру ще одного викладача, який би міг бути моїм другим керівником.

Я зустрівся з цим другим викладачем, щоб пояснити тему моєї роботи. Як тільки я згадав Книгу Мормона, його настрій змінився і він почав критикувати Церкву. Я спокійно слухав, поки він не закінчив, а потім коротко пояснив, що, як мені здавалося, він неправильно розуміє наші вірування. Це не дуже переконало його, але, на мій подив, він погодився бути керівником моєї наукової роботи.

Я проводив дослідження і писав роботу майже рік, після чого подав її на підпис своїм викладачам. Того ж самого року мене прийняли на юридичний факультет, тому мені необхідно було закінчити цей проект, щоб завершити навчання тут і рухатися далі.

Серед тижня я отримав електронне послання від того викладача, який критикував Церкву. Він попросив мене прийти до нього в кабінет.

Коли я прийшов, він попросив мене зачинити двері й сісти. Майже відразу він почав нападати—не на мою наукову роботу, а на Книгу Мормона. Зберігаючи весь свій спокій, я склав своє свідчення про Книгу Мормона.

Я нерішуче запитав, чи викладач підпише мою роботу. Він відмовився.

Я пішов додому дуже пригнічений і невпевнений у тому, що робити. Без підпису цього чоловіка я міг втратити шанси закінчити програму для студентів-відмінників і почати навчання на юридичному факультеті. Я молився, щоб усе якимось чином владналося.

Коли я пояснив свою ситуацію іншому викладачеві, який був керівником моєї наукової роботи, то він порадив мені наступного дня знову піти до того викладача і дати йому ще один шанс підписати мою роботу.

Наступного ранку я був під кабінетом викладача. Я хвилювався і не знав, як він відреагує, коли знову мене побачить. Коли викладач прийшов, то мовчки відчинив двері, жестом запрошуючи мене зайти. Не кажучи жодного слова, він узяв ручку і підписав мою роботу. Він ніяк не пояснив, що змусило його змінити думку, однак усміхнувся мені, коли я прощався з ним.

Я вдячний, що мав нагоду свідчити цьому чоловікові. Я знаю, що коли ми відстоюємо те, у що віримо, Небесний Батько зміцнить і благословить нас.

Майже відразу ж викладач почав нападати—не на мою наукову роботу, а на Книгу Мормона. Зберігаючи ввесь свій спокій, я склав свідчення про Книгу Мормона.