Молоді
Усе, що я можу дати
Я хвилювалася, бо не знала, де зможу знайти гроші, аби заплатити за все, що запланувала собі на літо: заняття, семінари, літні табори та інше. Мені хотілося плакати. Потім я згадала все, чого мене навчали стосовно віри й довіри до Господа. Я вирішила віддати все в руки Господа і повірити, що коли є на це Його воля, Він знайде шлях.
Невдовзі після цього моя мама знайшла чек, виданий мені раніше того ж року на попередньому місці роботи, за яким я ще не отримала гроші. А наступного ж дня я поштою отримала невеликий грошовий приз за друге місце, яке посіла в змаганнях. То було великим свідченням для мене, що Бог дійсно живе, що Він любить мене, опікується мною і приготує шлях.
Мене переповнювали вдячність і любов до Небесного Батька і Спасителя. Мені здавалося, що я просто вибухну від радості! Я дуже хотіла виявити всю свою вдячність і прославити Бога якимось надзвичайним чином та поділитися своїми почуттями. Деякі люди в таку мить пишуть пісні, складають вірші або малюють картини, але я відчувала, що зробити цього не зумію. Я зрозуміла: єдине, що я можу дати, щоб належним чином уславити Христа,—це моє життя, яке має бути “зразком для вірних” (1 Tимофію 4:12). Це все, що Він просить, і це все, що я можу дати.