Покликання
“Я … наказую вам збудувати дім у Моє ім’я, саме на цьому місці, щоб ви довели Мені свою вірність в усьому, що Я наказую вам” (УЗ 124:55).
“Ісаку, Ісаку!”—то був голос його матері.—Ти потрібен батьку у хліву”.
Ісак підвів голову й подивився у вікно. Безсумнівно, сонце вже вставало й це означало, що пора братися за роботу. Ісак неохоче піднявся з ліжка й потягнувся за сорочкою. Він чув, як ревли воли.
Коли він вийшов із дверей кухні, то побачив, як батько веде старого Тауруса до воріт.
“Тату, куди ти так рано йдеш?”— запитав Ісак.
“Лишень до огорожі. Мені потрібно, щоб ти потримав відро із зерном, щоб Таурус постояв спокійно”.
Віл мукав, ніби запитуючи: “Що відбувається цього ранку?” Але поки Ісак тримав відро у вола під носом, Таурус заспокоївся і почав лизати зерно своїм довгим язиком. Поки віл їв, батько міцно прив’язав вірьовку до огорожі.
Коли мама вийшла з дверей, тато сказав: “У мене є особливе завдання, Емелін. Принеси мені, будь ласка, широкий теслярський олівець зі столу”.
Коли мама повернулася з олівцем, тато поклав кілька дощок на землю. Потім, уважно поглянувши на Тауруса, він почав малювати на гладенькій жовтій деревині.
“Що ти робиш, тату?”—запитав Ісак.
“Ми з братом Фордхемом отримали важливе завдання для храму,—пояснив тато.—Ми будемо допомагати у створенні статуй 12 волів, які будуть підтримувати купіль у христильні. Я готую шаблон, а Таурус—моя модель”.
Коли Таурус почув своє ім’я, він підняв голову, а потім продовжив свій сніданок.
Ісак спостерігав, як батько робить ескіз, наносячи довгі широкі лінії. “Це вже починає бути схожим на Тауруса,—сказав Ісак.—Але чому ти вибрав його?”
“Тому що він сильний і найкращий з усіх волів, яких я бачив. Поглянь, як він стоїть. Здається, що він розуміє свою важливість. Але Таурус також слухняний”.
“Цей проект є дуже особливим покликанням, так, тату?”
“Так, синку. Я вдячний за те, що мене попросили допомагати”.
Ісак погладив шию Тауруса. Він відчув сильні м’язи вола. “Яка це для тебе честь, друже”,—прошепотів він.
Ісак швидко закінчив свою роботу по господарству. Він навіть швидше, ніж завжди, зробив свої звичні два десятки дерев’яних прищепок для білизни. Він знав, що після цього у нього буде час робити те, що він захоче.
Сьогодні Ісак хотів малювати. Батьки дозволили йому малювати обвугленими шматочками дерева на кам’яній плиті перед каміном. Вугілля легко змивалося і він міг за його допомогою наносити широкі або тонкі лінії.
Коли Ісак малював Тауруса, то думав про свого батька і про прекрасний храм, який будувався в Наву. Якщо Ісак буде сильним і слухняним, як Таурус, то, можливо, Господь призначить його брати участь в будівництві храму, так само, як і батька.
Ілюстрація Джима Медсена