Він не боїться води
Джозеф з острова Апу-Інті, озеро Тітікака, Перу
Семирічний Джозеф виріс серед води. Або краще сказати, що вода постійно була навколо нього—холодна вода озера Тітікака в Перу. Ось так буває, коли ви зростаєте на маленькому острові, зробленому з очерету.
Джозеф і його сім’я належать до народу урос, який будує плаваючі острови на острові Тітікака й живе на них ось уже сотні років. Вони рибалять на озері, купаються в озері, плавають у човнах по озеру, щоб дістатися з острова на острів.
Ви можете подумати, що Джозеф, який так звик до води, не буде хвилюватися, коли через кілька місяців увійде в христильну купіль, щоб охриститися. Однак він відчуває те ж саме, що й багато інших дітей.
“Я дуже радію,—каже він,—але хвилююся, що доведеться занурюватися у воду”.
Оскільки вода скрізь навколо них, діти народу урос навчені бути обережними на воді. Тому, коли Джозеф розповів батькам про своє занепокоєння, сім’я поговорила про хрищення під час домашнього сімейного вечора, а Джозеф з батьком потренувався, що треба буде робити.
“Мене буде христити батько,—каже Джозеф.—Він допоміг мені не боятися”.
Зараз Джозеф наполегливо готується до хрищення. Він особливо намагається бути уважним у Початковому товаристві й вивчати Уложення віри. Він знає, що це допоможе йому зараз і в майбутньому.
“Я поїду на місію,—каже він.—Як сказав Нефій, я піду і зроблю те, що наказує Господь” (див. 1 Нефій 3:7).