План спасіння
Нас не залишено блукати на самоті по смертному життю без знання головного плану, який Господь склав для Своїх дітей.
Влітку на одних причасних зборах мені пощастило почути виступи трьох студентів, які приїхали додому на канікули. Один виступ особливо зацікавив мене.
Під час літніх канікул студентка працювала в ресторані, який часто відвідували водії вантажівок. Один водій, який мав регулярний маршрут, щотижня заходив поїсти в ресторан в один і той же день. Завдяки регулярності його появи виникла тема для коротких розмов. Він запитав у дівчини, де та живе. Вона відповіла, що приїхала додому, щоб влітку заробити грошей і повернутися восени на навчання. Потім водій запитав: “А де ви вчитеся?” Вона відповіла з гордістю: “В УБЯ—Айдахо”. Він хотів більше дізнатися про цей навчальний заклад, а це дало поштовх до обговорення євангелії. Спочатку вона спробувала навчати його Слову мудрості. Спроба була успішною. Дівчина переконала водія кинути палити.
Потім вона почала працювати в іншу зміну і більше не могла обслуговувати того водія, тому написала йому короткого листа і вклала в нього церковну місіонерську брошуру про план спасіння. Через кілька днів вона отримала листа від водія. В ньому була одна фраза: “Ви випустили джина з пляшки”. Завдяки цій молодій жінці він знайшов інформацію, що змусила його замислитися про зміни, які слід зробити в житті. Я не знаю, чим закінчилася ця історія про офіціантку і водія вантажівки, але, безсумнівно, вона вплинула на його життя.
Потім дівчина пояснила, як легко розповідати іншим про красу євангелії. Щодня в плині нашого буденного життя з’являється можливість відкрити вуста і розповісти людям про євангельські істини, що благословлять їх тут і зараз, а також у прийдешніх вічностях.
Багато людей ставлять собі запитання: “Звідки ми? Чому ми тут? Куди йдемо?” Наш Вічний Батько не послав нас на землю в безцільну, позбавлену сенсу подорож. Він дав нам план подорожі. Він—творець плану. План створено для розвитку людини, її вічного спасіння і піднесення. Цитую місіонерський путівник Проповідуйте Мою євангелію:
“Бог є Батьком наших духів. Ми є буквально Його дітьми, і Він любить нас. Будучи духовними дітьми Небесного Батька, ми жили на Небі перед тим, як народитися на цій землі. Проте ми не були такі, як Небесний Батько, і ніколи не змогли б стати такими, як Він, і насолоджуватися такими ж благословеннями, якби не прожили смертне життя і не мали фізичне тіло.
Божа мета—Його робота і Його слава—дати можливість кожному з нас насолоджуватися всіма Його благословеннями. Він склав досконалий план, щоб здійснити Свою мету. Ми зрозуміли і прийняли цей план до того, як прийти на землю” ([2005], с. 48).
Однак багато людей на землі невпинно продовжують шукати відповіді на основні питання життя. Вигуки “Ось, тут” і “Ось, там” стають ще гучнішими й бентежать з ще більшою силою. Технології посилюють збентеження, поширюючи ці послання за допомогою радіохвиль і численних кабельних ліній, якими зараз вкрито всю землю. Існує дуже багато каналів для трансляції все більшої й більшої кількості різних послань, тож не дивно, що люди збентежені. Багато століть тому Павло передрік:
“Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували.
Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться” (2 Тимофію 4:3–4).
Нам не слід відчувати збентеження. Відповіді на складні питання щодо мети життя знову дано людям, як дороговкази.
Вперше ми почули про план спасіння ще до свого народження, перебуваючи, за словами Писань, у своєму першому стані (див. Авраам 3:26). Що відбувалося у цьому першому стані, ми не дуже розуміємо, але знаємо напевно, що жили як духи, як діти Небесного Батька, і зробили певні кроки вперед, готуючись до можливості переселення наших вічних духів у земні тіла. Ми також знаємо, що наш Батько провів велику нараду, щоб пояснити мету земного життя. Ми мали можливість прийняти або відкинути план спасіння. Нас не примушували. Суть плану полягала в тому, що людина отримала нагоду працювати за допомогою Бога над своїм особистим спасінням на землі. Було обрано провідника, щоб навчити нас жити за планом і викупити нас від гріха і смерті. Господь так пояснив Мойсею: “Але ось, Мій Улюблений Син, Який був Моїм Улюбленим і Вибраним від початку, сказав Мені: “Батьку, хай буде Твоя воля і слава Твоя навіки” (Мойсей 4:2).
Ісус Христос, наш Старший Брат, став на чолі, захищаючи план, розроблений Батьком, і ми прийняли план та його умови. Зробивши цей вибір, ми заслужили право прийти на землю і увійти у свій другий стан.
Бог створив Адама і Єву за образом Своїм, з тілами з плоті й кісток, і помістив у Еденський сад. Їм було дано вибір: залишатися в саду чи скуштувати плід з дерева пізнання добра і зла та отримати можливість пізнати смертне життя. Вони прийняли виклик, скуштували плід і таким чином стали смертними і підвладними фізичній смерті. Завдяки своєму вибору вони зазнали усіх випробувань і труднощів смертного життя.
Смертне життя має дві мети. Перша—ми повинні отримати досвід, який не можемо здобути ніяким іншим чином. Друга—отримати скинію з плоті й кісток. Обидві мети є життєво важливими для існування людини. Зараз ми проходимо через перевірку і випробування, щоб показати, чи будемо робити все, що Господь заповідав нам робити. Ці заповіді є принципами і обрядами євангелії, і вони складають євангелію Ісуса Христа. Кожен принцип і обряд є важливим для повного досягнення мети наших випробувань. Ця мета полягає в тому, щоб ми підготувалися до повернення до нашого Небесного Батька і стали більш схожими на Нього. Старійшина Брюс Р. Макконкі так сказав про прямий і вузький шлях:
“Те, що, на мою думку, кожному з нас необхідно зробити,—це визначити, де ми знаходимося у кожній сфері нашого смертного випробування. Потім на основі загальних всеохоплюючих понять, які є чіткими і простими, ми визначаємося, як будемо жити у певній сфері для того, щоб пройти через стан випробувань і успішно скласти іспит земного життя. Зробивши вірний вибір, ми отримаємо вічну нагороду, а якщо ні—то отримаємо якесь нижче і менше місце у царствах, що для нас готуються.
… Кожен член Церкви, хто знаходиться на прямому і вузькому путі, хто намагається, прагне і хоче робити те, що правильно, хоча й далекий від досконалості у цьому житті, по закінченні земного життя отримає вічну нагороду в царстві Батька, якщо буде просуватися прямим і вузьким шляхом” (The Probationary Test of Mortality, виступ на духовному вечорі Інституту релігії в Солт- Лейк-Сіті, 10 січ., 1982, сс. 8–9).
Усе це стало можливим завдяки Ісусу Христу. Він посідає центральне місце у вічному плані Батька—Спаситель, якого було дано як викуп за людство. Бог послав Свого Улюбленого Сина, щоб подолати наслідки Падіння Адама і Єви. Він прийшов на землю як наш Спаситель і Викупитель. Він подолав для нас перешкоду, якою є фізична смерть, віддавши власне життя. Коли Він помер на хресті, Його дух відділився від Його тіла. На третій день Його дух і тіло об’єдналися навіки, щоб ніколи більше не розділятися.
Життя на землі має кінець. Тоді настає для всіх нас час, коли в момент смерті дух і тіло роз’єднуються. Але завдяки Воскресінню Ісуса Христа усі ми воскреснемо, незалежно від того, що ми робили в цьому житті: добро чи зло. Безсмертя—це дар кожній смертній дитині нашого Небесного Батька. Смерть слід вважати переходом до нового, кращого життя. Завдяки славетному воскресінню тіло і дух об’єднаються. Ми отримаємо досконале безсмертне тіло з плоті й кісток, яке ніколи більше не стане підвладним болю і смерті. Але слава, яку ми отримаємо у післяземному житті, буде залежати від нашої поведінки у цьому житті. Лише завдяки дару Спокути і нашій послушності євангелії ми можемо повернутися і знову жити з Богом.
Після Воскресіння Спасителя Його апостоли пішли проповідувати це славетне послання всім народам землі. Вони багато подорожували, навчаючи про місію Спасителя. Великий християнський рух поширився по багатьох землях. Але Церква поступово зазнала загального відступництва, через яке наступність у священстві було перервано. На землі більше не було повноваження здійснювати духовні обряди.
Поступово натхненні чоловіки почали здійснювати реформацію. Президент Гордон Б. Хінклі назвав її зорею яснішого дня. Він сказав:
“Але якимось чином у цю пору темряви була запалена свічка. Доба Ренесансу принесла розквіт освіти, мистецтва і науки. Виникли рухи сміливих і безстрашних чоловіків і жінок, які дивилися в бік неба і визнавали Бога і Його божественного Сина. Ми називаємо цю пору добою реформаторства.
І потім після багатьох поколінь людей на землі—і багато з них прожили у війнах, ненависті, темряві й нечесті—настав величний новий день Відновлення. Славна євангелія була принесена з явленням Батька і Сина хлопчику Джозефу. Зоря розподілу повноти часів засяяла над світом. Усе хороше, прекрасне, божественне з попередніх розподілів часів було відновлено в цей найбільш дивовижний час” (“Зоря яснішого дня”, Ліягона, трав. 2004, сс. 82–83).
Після славетного Першого видіння пророку Джозефу Сміту було надано священний літопис Книги Мормона. Це стало новим свідченням про нашого Господа і Спасителя та Його місію людям на землі.
Отже, ми бачимо завдяки вічному плану нашого Батька, що Його любов не має меж. Вона огортає кожну Його дитину. Усі люди мають однакове походження й однакову можливість сягнути вічної долі.
Пророк з Книги Мормона, Амулек, так сказав, коли свідчив, що слова Христа принесуть нам спасіння:
“Ось, мої брати, я б хотів, щоб після того, як ви отримали так багато доказів, побачивши, що Святе Писання свідчить про це, ви приходьте і приносьте плід до покаяння.
Так, я б хотів, щоб ви вирішили прийти і не кам’яніти більше серцями вашими; бо знайте, тепер час і день вашого спасіння; і тому, якщо ви покаєтеся і не закам’янієте серцями вашими, негайно великий план викуплення буде здійснений для вас.
Бо знайте, це життя є часом для людей підготуватися до зустрічі з Богом; так, ось цей день цього життя є днем для людей чинити діяння свої” (Алма 34:30–32).
Тож не будемо хитатися від усякого мирського вітру та вчення людського (див. Ефесянам 4:14). Ми проголошуємо світові, що небеса відкриті й істина про вічний план Бога знову дана людству. Ми живемо в розподіл повноти часів. Ми живемо в добу, коли завдяки Писанням ми маємо свідчення про великий план Господа для Його дітей від початку часів до теперішнього, останнього розподілу. Цей доказ добре задокументовано. Нас не залишено блукати на самоті по смертному життю без знання головного плану, який Господь склав для Своїх дітей. Він зв’язав себе урочистим завітом давати нам небесні благословення відповідно до нашої послушності Його законам. О, пам’ятайте, пам’ятайте, що все це істина, бо Господь Бог відкрив нам ці вічні істини. В ім’я Ісуса Христа, амінь.