Дивіться на своїх маленьких
У сучасному світі дітям … буде потрібен також і кожний з нас, щоб обороняти, навчати і любити їх.
Коли я служила в цьому покликанні, у мене там з’явилося кілька друзів. Елайза знає багато пісень Початкового товариства. Лукас вчить Уложення віри іспанською мовою. Кейтлін сором’язлива, але допитлива. Я сіла біля Марти у Початковому товаристві, і вона взялася за мою руку. На обличчях цих дітей відбивається світло євангелії.
Хто вони, ці діти у вас вдома чи по сусідству? Погляньте на них. Подумайте про них. Спаситель навчав нас: щоб увійти в царство Боже, ми повинні стати як дитина, яка є “смиренною, лагідною, покірною, терпеливою, сповненою любові” (Мосія 3:19).
Проте, якими б сповненими віри не були діти, які приходять до нас, вони стикаються з викликами світу, що занепадає. Що може допомогти цим дітям і далі мати світло віри у своїх очах? Ми знаємо, що в житті дитини ніщо не може замінити праведну сім’ю. Але у сучасному світі дітям будуть потрібні не тільки вірні батько і мати, але їм буде потрібен також і кожний з нас, щоб обороняти, навчати і любити їх.
Брати і сестри, захищати дітей означає, що ми створюємо для них таке середовище, яке б запросило дух у їхнє життя і щоб Той Дух залишався у їхньому серці. Автоматично виключається будь-яка форма байдужості, зневаги, образи, насилля чи експлуатації.
І хоч загрози аморальності є більш серйозними, ми також захищаємо дітей від інших загроз, якими, наприклад, є завищені чи занижені вимоги до них, надмірне балування, надмірна завантаженість та егоїстичність. Будь-який надлишок притупляє здатність дитини розпізнавати Святий Дух, довіряти Йому і мати Його керівництво.
Саме діти відкриті євангельським істинам найбільше, і захищене дитинство є в буквальному розумінні єдиною в житті можливістю навчити дітей вибирати правду і зміцнити їх в цьому.
Неважко знати, чого навчати. Писання і наші пророки чітко вказують, чого слід навчати наших дітей. Нефій узагальнив це у вірші: “І ми говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі, ми проповідуємо Христа, ми пророкуємо про Христа,… щоб наші діти могли знати, до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів” (2 Нефій 25:26).
Ми знаємо, що повинні навчати про Христа і Його євангелію, а як робити це? Почніть з виконання поради наших пророків і виділіть час у себе вдома для сімейної молитви, вивчення Писань і домашнього сімейного вечора. Може ми чули цю пораду так часто, що вона вже нам здається надто простою? А може ми настільки зайняті, що зробити ще щось здається нам надто складним? Я свідчу: навіть якщо здається, що наше поклоніння сім’єю є малоефективним, уже сам послух запрошує благословення Господа.
Справді, особисті послушність і приклад у всіх сферах нашого життя є найвищого ґатунку євангельськими уроками для дітей. Тож вивчайте євангелію, навчайтесь з неї і застосовуйте її. Ми не можемо навчати принципів, яких не знаємо і за якими не живемо. Те, якими ми є, і що є в нашому серці, діти розкусять швидше, ніж ми думаємо.
Тож любіть дітей. Я пам’ятаю, як мене любили в дитинстві, і тому мені було легко повірити, що Спаситель також мене любив. Діти розквітають у сім’ях, де батьки розуміють свій “священний обов’язок виховувати своїх дітей у любові й праведності” (“Сім’я: Проголошення світові”, Ліягона, жовт. 2004 р., с. 49).
Але ми всі можемо допомагати. Зверніть увагу на дітей навколо вас і запам’ятайте їхні імена. І потім запрошуйте, вислуховуйте, направляйте, зміцнюйте їх, допомагайте, служіть їм і діліться з ними свідченням. Ваша любов допоможе привести дитину до любові Спасителя.
Васіли—дитина, яка проводить багато свого часу на вулицях, його батьки не допомагали йому у пошуках істини. Він знайшов невелику філію Церкви у своєму містечку і відвідував усі заходи, які проводить Церква. На збори він також приводив своїх трьох молодших братів, до нього приєдналися й інші друзі в Початковому товаристві. Дійсно, найбільше Початкове товариство в тій місцевості складають ці хлопчаки, які не є членами Церкви. Їх тягне до істини, і світло євангелії почало відбиватися на їхніх обличчях. Їх радо вітали, захищали, навчали і любили всі члени тієї маленької філії: молодь, молоді дорослі, місіонери, вчителі і провідники священства. Подумайте про дітей по сусідству чи у класі Початкового товариства. Хто вони, діти у вашій філії чи приході? Чи є там хтось такий, як Васіли, кому ви потрібні?
Коли я думаю про цих хлопчаків і таких дітей, як вони, я знаходжу велику надію в розповіді про відвідування Спасителем Американського континенту. Пам’ятаєте, перед явленням Спасителя там були бурі, землетруси, пожежі і три дні стояла темрява (див. 3 Нефій 8). Я часто думаю про дітей, які на собі відчули все те. Я можу тільки уявити, який був страх і тривога в серцях їхніх батьків.
І потім з’явився Спаситель і наказав натовпу, щоб “було приведено їхніх малих дітей” до Нього (3 Нефій 17:11). З яким палким бажанням ті батьки повинні були вести своїх дітей до Спасителя! Після цього вони побачили, як Спаситель заплакав над їхніми дітьми, благословляв їх одного за одним, молився Батькові за них і покликав ангелів зійти, щоб служити їм (див. 3 Нефій 17:21, 24). Ця розповідь нагадує нам, що саме Спаситель є великим захисником, незрівнянним учителем і вічним джерелом любові і зцілення.
Коли темрява сьогодення оточує нас, нам також наказують вести своїх дітей до Спасителя, і як нагадував нам старійшина Баллард, “ми є тими, кому Бог призначив оточувати сучасних дітей любов’ю, полум’ям віри і розумінням, хто вони є” (“Behold Your Little Ones”, Tambuli, Oct. 1994, 40; “Great Shall Be the Peace of Thy Children”, Ensign, Apr. 1994, 60).
Брати і сестри, як мати і провідник Початкового товариства, я знаю, що ця робота з дітьми нелегка. Захищати, навчати і любити дітей може бути справою вимогливою, часто знесилюючою, часами виснажливою, і іноді плоди наших зусиль зізрівають дуже пізно. Але так воно є, бо нелегко привести дітей до Спасителя, адже ми й самі повинні прийти до Нього.
Якщо ми шукаємо Його і Його Духа, щоб допомогти нам, ми побачимо чудо. Ми визнаємо, що наші власні серця змінюються і ми також стаємо “смиренними, лагідними, покірними, терпеливими, сповненими любові, бажаючими підкорятися усьому”. Ми також будемо віддзеркалювати світло євангелії на своїх обличчях. Ми збагнемо ці слова Спасителя: “І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене” (Матвій 18:5).
Я люблю Спасителя і свідчу про Його викупну силу для мене і вас, і наших дітей, в ім’я Ісуса Христа, амінь.