Дивіться у вічність!
Ти розумієш, чому так важливо залишатися безпорочним і чистим?
Коли народився наш перший онук, то ми всією сім’єю помчали до лікарні. Я була вражена, побачивши нашого найстаршого сина, Метью, який тримав на руках це безцінне новонароджене дитя—хлопчика. Стоячи біля вікна палати з нашим наймолодшим сином, Чадом, ми пильно вдивлялися в очі цього нового маленького духа, такого непорочного, такого чистого—нещодавно з небес. Здавалося, час на мить зупинився, ми могли побачити великий вічний план. Священність життя стала для нас кристально ясною, і я шепнула Чаду: “Ти розумієш, чому так важливо залишатися безпорочним і чистим?” Він благоговійно відповів: “О так, мамо, зрозумів”.
Та мить була настільки могутньою, що мені хочеться, аби кожний молодий чоловік і кожна молода жінка, кожний молодий дорослий і кожний з нас відчули і знали, наскільки це важливо—провадити гідне і чисте життя. Наша особиста гідність дасть нам можливість виконати свою земну місію.
Наша особиста місія почалася задовго до того, як ми прибули на землю. У передземному житті ми були “покликані і підготовлені” до життя на землі у час, коли спокуси і виклики будуть найсильнішими. І сталося це “через [нашу] надзвичайну віру і добрі діяння” та через наш вибір добра1. Ми зрозуміли план нашого Батька і знали, що він хороший. Ми не лише вибрали його, але й захищали. Ми знали, що наша земна місія буде обтяжена спокусами, викликами і труднощами, однак ми також знали, що будемо благословенні повнотою євангелії, живими пророками і проводом Святого Духа. Ми знали і розуміли, що наш успіх на землі визначатиметься нашою гідністю і чистотою.
Що означає бути гідними? У Книзі Мормона батько Ламонія благає: “Що мені треба робити, щоб я міг мати це вічне життя, про яке ти розповів?”2. Після цього цар зобов’язався перед Господом, кажучи: “Я відмовлюся від усіх своїх гріхів, щоб тільки знати Тебе”3. Коли батько Ламонія зрозумів, хто він є, і збагнув той великий план, частиною якого він був, то бажанням його серця стала гідність.
Щоб бути гідними, ми робимо вибір, який дозволить нам повернутися у присутність Небесного Батька. Ми робимо те, що дає нам право на всі благословення, які Він має в запасі для нас. Ось із цієї причини ми тут на землі—“щоб подивитися, чи робитим[емо] [ми] все, що Господь … накаже”4. Саме завдяки своїй вірі в Господа Ісуса Христа ми можемо не піддаватися спокусі5. Завдяки вірі ми зможемо з огидою дивитися на зло, бо “розум припадає до розуму” і “чеснота любить чесноту”6.
Щоб стати незаплямованими від світу, нам потрібна не тільки віра, але й покаяння і послушність. Ми повинні жити за цими нормами і робити те, що дасть нам право на постійну присутність Святого Духа—бо Дух не може перебувати у несвятих храмах. Як постійний напарник, Святий Дух покаже “вам усе, що вам треба робити”, аби жити гідно7.
Один знайомий мені юнак сказав: “Це надто важко. Жити за нормами у моєму світі—це нереально. Це надто важко”. Однак, знаючи, що ми—сини та дочки Бога, ми повинні прагнути гідності. А ще одна група молоді перефразувала відомий лозунг так: “Я можу зробити те, що важко зробити”. Вони розуміють, хто вони, яка їхня місія, де шукати провід, і вони одержують силу завдяки дотриманню своїх завітів. Вони також розуміють, що зробивши помилку, вони можуть виправитися! Сатана хоче, аби ми всі думали, що покаяння неможливе. Це зовсім не так. Спаситель пообіцяв прощення8. Щотижневе гідне прийняття причастя дає всім нам можливість стати безпорочними і чистими, якщо ми зобов’язуємося “завжди пам’ятати [Спасителя], і дотримуватися Його заповідей”9. Євангелія Ісуса Христа —проста, і нам дано засоби, щоб зробити шлях прямим і вузьким. Цей шлях ясний: “Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!”10.
Нас з чоловіком одружив тридцять вісім років тому у Солт-Лейкському храмі Президент Гордон Б. Хінклі. Порада і напрямок, який він дав нам того дня, стали маяком у нашому житті. Вийшовши з храму чоловіком і дружиною, ми пішли у парк поблизу храмової території і записали у щоденник слова мудрості, які ми почули. Він порадив нам ніколи не забувати молитися—увечері і вранці, молитися удвох і сім’єю. Він порадив нам завжди платити сповна і чесно десятину. Він порадив нам читати Писання щодня і застосовувати [вміщені в них] принципи у своєму житті. Він порадив нам залишатися гідними. Він сказав: “Завжди живіть так, щоб коли у вас буде потреба у Господніх благословеннях, ви могли б звернутися до Нього і отримати їх, бо ви є гідними”. Він сказав: “У вашому житті настануть часи, коли вам будуть потрібні “негайні благословення”. Вам потрібно триматися в житті так, щоб вони були даровані,—і не через милість, а тому, що ви гідні”. Тоді я не розуміла, що це означає, але за минулі 38 років ми зверталися до нашого Небесного Батька багато разів за “негайними благословеннями”. Щодня ці “святі звички і праведні порядки” допомогли нам встояти на шляху, що веде назад, у присутність нашого Батька. І сьогодні я кажу: “Боже, “Ми вдячні Тобі за пророка, сучасних святих водія”11.
Особиста гідність є необхідною, щоб увійти у Його святі храми і зрештою—стати спадкоємцями “ус[ього], що має Отець”12. Господь сказав: “Нехай чеснота прикрашає твої думки безупинно; тоді зміцніє твоя впевненість у присутності Бога”13. Якщо ми робимо так, то можемо впевнено входити у святі Божі храми із знанням, що ми гідні ходити там, де ходить Сам Господь. Якщо ми гідні, ми можемо не тільки увійти в храм, а й храм може увійти в нас. Господні обіцяння спасіння і щастя стають нашими—і наша земна місія стає Його.
Минулого місяця наш наймолодший син, Чад, пішов до храму з прекрасною, гідною молодою жінкою, щоб одружитися на час і на всю вічність. Коли він взяв її за руку і став на коліна біля вівтаря, я глянула в дзеркала на протилежній стороні і мені знову захотілося шепнути: “Ти розумієш, чому так важливо залишатися безпорочним?” Але цього разу я не повинна була нагадувати це йому, бо це прошепотів Дух.
Молодь шляхетного перворідства, подивіться у вікна вічності! Побачте себе у Господніх святих храмах. Побачте себе, як ви живете гідним і чистим життям. Покоління й покоління залежать від вас! Я свідчу, що гідність можлива завдяки викупленню і силі спокути Ісуса Христа. Я молюся, щоб про кожного з нас можна було сказати: “І в білій [одежі] зо Мною ходитимуть, бо гідні вони”14. В ім’я Ісуса Христа, амінь.