Учення і Завіти 20
    Footnotes

    Розділ 20

    Одкровення про церковну організацію та управління, дане через пророка Джозефа Сміта в Фейєтті, штат Нью-Йорк, або поблизу нього. Частини цього одкровення могли бути отримані ще влітку 1829 р. Повне одкровення, відоме у той час як Уложення і Завіти, було скоріше за все записане невдовзі після 6 квітня 1830 р. (день, коли було організовано Церкву). Пророк писав: “Ми отримали від Нього [Ісуса Христа] подане далі через дух пророцтва і одкровення, що не тільки дало нам багато інформації, але також вказало нам точний день, в який, згідно з Його волею і наказом, нам слід приступити до організації Його Церкви тут на землі знову”.

    1–16, Книга Мормона доводить божественність роботи в останні дні; 17–28, Затверджуються учення про сотворіння, падіння, спокуту та хрищення; 29–37, Встановлюються закони, які управляють покаянням, виправданням, освяченням і хрищенням; 38–67, Підсумовуються обовʼязки старійшин, священиків, вчителів і дияконів; 68–74, Розкриваються обовʼязки членів, благословення дітей і спосіб хрищення; 75–84, Даються причасні молитви і правила управління членством у Церкві.

    1 аПостання бЦеркви Христа в ці останні дні, одна тисяча вісімсот тридцять років від пришестя нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа у плоті, будучи правильно ворганізованою і встановленою згідно з законами нашої країни, за волею і заповідями Бога четвертого місяця і шостого дня місяця квітня—

    2 Заповідями, які було дано Джозефові Сміту молодшому, якого було апокликано Богом і висвячено на бапостола Ісуса Христа, щоб бути першим встарійшиною цієї Церкви;

    3 І Оліверові Каудері, якого теж було покликано Богом у апостоли Ісуса Христа, щоб бути другим старійшиною цієї Церкви, і висвячено його рукою;

    4 І це згідно з благодаттю нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, Кому вся слава і тепер, і навіки. Амінь.

    5 Після того як було істинно явлено цьому першому старійшині, що він отримав прощення своїх гріхів, він знову азаплутався в марнотах світу;

    6 Але після того як він покаявся і упокорився щиро, через віру, Бог священнослужив йому через святого аангела, бобличчя якого було як блискавка, і одяг якого був чистий і білий над усю іншу білизну;

    7 І дав йому заповіді, які надихали його;

    8 І дав йому силу з висоти, азасобами, які були перед тим підготовлені, перекласти Книгу Мормона;

    9 Яка містить літопис полеглого народу і аповноту бєвангелії Ісуса Христа Іновірцям і також Юдеям;

    10 Яку було дано за натхненням і підтверджено для аінших священнослужінням ангелів, і бпроголошено ними світові—

    11 Що доводить світові, що святі писання аістинні, і що Бог таки бнадихає людей і покликає їх на Його всвяту роботу в цьому столітті і поколінні, так само як у поколіннях давнини;

    12 Тим самим показуючи, що Він є аТой Самий Бог вчора, сьогодні і навіки. Амінь.

    13 Отже, маючи такі великі свідчення, ними буде світ суджено, саме всіх, хто відтепер прийде до пізнання цієї роботи.

    14 І ті, хто отримають її з вірою і чинитимуть аправедність, отримають бвінець вічного життя;

    15 Але ті, хто закамʼяніють своїми серцями в азневірі і відкинуть її, це обернеться на їхнє власне засудження—

    16 Бо Господь Бог сказав це; і ми, старійшини Церкви, почули і свідчимо про слова славетної Величності на висоті, Кому слава на віки вічні. Амінь.

    17 Через це ми азнаємо, що є бБог у небесах, Який є нескінченним і вічним, від віку до віку Той Самий незмінний Бог, споруджувач небес і землі, і всього, що в них є;

    18 І що Він астворив людину, як чоловіка й жінку, за Його власним бобразом і за Його власною подобою створив Він їх;

    19 І дав їм заповіді, щоб вони алюбили Його і бслужили Йому, єдиному живому й істинному Богові, і щоб Він був єдиною істотою, Кому б вони впоклонялися.

    20 Але через порушення цих святих законів людина стала ахтивою й бдиявольською і стала впавшою людиною.

    21 Отже, Всемогутній Бог дав Свого аЄдинонародженого Сина, як написано в тих писаннях, які було дано, про Нього.

    22 Він перестраждав аспокуси, але не звертав уваги на них.

    23 Він був арозіпʼятий, вмер і бвстав знову на третій день;

    24 І азійшов у небеса, щоб посісти праворуч бБатька, щоб царювати з усемогутньою силою згідно з волею Батька;

    25 Щоб усі, які аповірять, і кого буде хрищено в Його святе імʼя, і які бвитерплять у вірі до кінця, були спасенними—

    26 Не тільки ті, хто повірив після того, як Він прийшов у асередині часів у плоті, але всі від початку, саме стільки, скільки було тих до того, як Він прийшов, хто повірив у слова бсвятих пророків, які говорили те, на що надихав їх вдар Святого Духа, Який істинно гсвідчив про Нього в усьому—матимуть вічне життя,

    27 Так само, як і ті, хто прийде після того, хто повірить у адари й покликання Бога через Святого Духа, Який бнесе свідчення про Батька й про Сина;

    28 Про Тих Батька, Сина й Святого Духа, Які є аодин Бог, нескінченний і вічний, без кінця. Амінь.

    29 І ми знаємо, що всі люди повинні апокаятися й повірити в імʼя Ісуса Христа, і поклонятися Батькові в Його імʼя, і витерпіти у бвірі в Його імʼя до кінця, інакше вони не можуть бути вспасенними в царстві Бога.

    30 І ми знаємо, що авиправдання через бблагодать нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа є справедливим і істинним;

    31 І ми знаємо також, що аосвячення через благодать нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа є справедливим і істинним, для всіх тих, хто любить Бога і служить Йому з усією своєю бмогутністю, розумом і силою.

    32 Але є можливість, що людина може авідпасти від благодаті і відійти від живого Бога;

    33 Отже, нехай Церква звертає увагу і молиться завжди, щоб не впасти у аспокусу;

    34 Так, і нехай навіть ті, кого освячено, також звертають увагу.

    35 І ми знаємо, що ці речі істинні і узгоджуються з одкровеннями Івана, не адодаючи, не віднімаючи від пророцтва його книги, Святого бПисання або одкровень Бога, які прийдуть після цього даром і силою Святого Духа, вголосом Бога або священнослужінням ангелів.

    36 І Господь Бог сказав це; і хай честь, сила і слава будуть віддані Його святому імені, і тепер і завжди. Амінь.

    37 І знову, як заповідь Церкві стосовно способу хрищення—Всі ті, хто упокорюються перед Богом і бажають бути ахрищеними, і приходять зі бскрушеним серцем і впокореним духом, і свідчать перед Церквою, що вони істинно покаялися в усіх своїх гріхах, і бажають узяти на себе вімʼя Ісуса Христа, маючи грішучість служити Йому до кінця, і істинно являють своїми ддіяннями, що вони отримали від Духа Христа на епрощення їхніх гріхів, будуть прийняті хрищенням у Його Церкву.

    38 Обовʼязок старійшин, священиків, учителів, дияконів і членів Церкви ХристааАпостол є старійшиною, і це його покликання бхристити;

    39 І ависвячувати інших старійшин, священиків, учителів і дияконів;

    40 І аблагословляти хліб та вино—символи плоті й крові Христа—

    41 І аконфірмувати тих, кого хрищено, в Церкву брукопокладанням для хрищення вогнем і вСвятим Духом, згідно з писанням;

    42 І вчити, розʼяснювати, напучувати, христити, пильнувати Церкву;

    43 І конфірмувати Церкву рукопокладанням і наданням Святого Духа;

    44 І брати на себе провід над усіма зборами.

    45 Старійшини мають авести збори так, як їх веде Святий Дух, згідно з заповідями й одкровеннями Бога.

    46 Обовʼязок асвящеників є проповідувати, бвчити, розʼяснювати, напучувати, і христити, і благословляти причастя,

    47 І відвідувати дім кожного члена, і напучувати їх амолитися бвголос і таємно, і виконувати всі всімейні обовʼязки.

    48 І він може також ависвячувати інших священиків, учителів і дияконів.

    49 І він має взяти на себе провід над зборами, коли немає старійшини;

    50 Але коли старійшина присутній, він має тільки проповідувати, вчити, розʼяснювати, напучувати і христити,

    51 І відвідувати дім кожного члена, напучуючи їх молитися вголос і таємно, і виконувати всі сімейні обовʼязки.

    52 В усіх цих обовʼязках священик має адопомагати старійшині, якщо обставини вимагають.

    53 Обовʼязок аучителя—завжди бпильнувати Церкву, бути з ними і укріпляти їх;

    54 І дивитися, щоб не було ні беззаконня в Церкві, ні абездушності між ними, ні брехні, наклепів, ні блихослівʼя;

    55 І дивитися, щоб Церква часто збиралася разом і також дивитися, щоб усі члени Церкви виконували свій обовʼязок.

    56 І він має взяти на себе провід над зборами у відсутності старійшини або священика—

    57 І йому завжди, в усіх його обовʼязках у Церкві, мають допомагати адиякони, якщо обставини вимагають.

    58 Але ні вчителі, ні диякони не мають повноваження христити, благословляти причастя або виконувати рукопокладання.

    59 Проте, вони мають застерігати, розʼяснювати, напучувати, і вчити, і запрошувати всіх прийти до Христа.

    60 Кожний астарійшина, священик, учитель або диякон має бути висвяченим згідно з дарами й бпокликаннями Бога йому; і він має бути висвяченим силою Святого Духа, яка є в тому, хто висвячує його.

    61 Окремі старійшини, які складають цю Церкву Христа, мають зустрічатися на конференції один раз на три місяці або час від часу, як зазначені конференції вкажуть або призначать;

    62 І зазначені конференції мають вести всі церковні справи, які необхідно вести на той час.

    63 Старійшини мають отримувати їхні ліцензії від інших старійшин аголосуванням Церкви, до якої вони належать, або від конференцій.

    64 Кожний священик, учитель або диякон, якого висвячено священиком, можуть узяти в нього посвідчення у той час, апосвідчення, яке, коли його предʼявлено старійшині, надає право на ліцензію, яка вповноважує його виконувати обовʼязки свого покликання, або він може отримати її від конференції.

    65 Жодна особа не може бути ависвяченою на будь-яку посаду в цій Церкві, там де є її постійно організована філія, без бголосування тієї Церкви;

    66 Але головуючі старійшини, подорожуючі єпископи, члени вищої ради, первосвященики і старійшини можуть мати привілей висвячувати там, де немає філії Церкви, щоб можна було скликати голосування.

    67 Кожний президент первосвященства (або верховний старійшина), аєпископ, член вищої ради й бпервосвященик має бути висвяченим за вказівкою ввищої ради або генеральної конференції.

    68 аОбовʼязок членів Церкви після того, як їх прийнято через хрищення—Старійшини або священики повинні мати достатньо часу, щоб розʼяснити все стосовно Церкви Христа для їхнього брозуміння перед тим, як вони впричастяться і будуть конфірмовані грукопокладанням старійшин, так щоб усе могло бути зроблено у належному порядку.

    69 І члени Церкви мають проявити перед Церквою, а також перед старійшинами, побожною ходою та розмовою, що вони гідні цього, щоб їхні адіяння й віра узгоджувалися з Святим Писанням—ходою в бсвятості перед Господом.

    70 Кожний член Церкви Христа, маючи дітей, повинен приводити їх до старійшин перед Церквою, і вони повинні покласти руки на їхні голови в імʼя Ісуса Христа і аблагословити їх у Його імʼя.

    71 Нікого не може бути прийнято в Церкву Христа, доки він не досяг років апідзвітності перед Богом і не є здатним на бпокаяння.

    72 аХрищення має священнослужитися таким чином для всіх, хто покаявся—

    73 Чоловік, який покликаний Богом і має повноваження від Ісуса Христа христити, має ввійти у воду з особою, яка представила себе для хрищення, і має сказати, називаючи його або її по імені: Уповноважений Ісусом Христом, я хрищу тебе в імʼя Батька і Сина, і Святого Духа. Амінь.

    74 Тоді він має азанурити його або її у воду і вийти назад з води.

    75 Доцільно, щоб Церква часто зустрічалася разом, щоб апричащатися хлібом і вином у бпамʼять Господа Ісуса;

    76 І старійшина або священик має благословляти це; і таким ачином має він благословляти це—він має стати навколішки з Церквою і звернутися до Батька в урочистій молитві, кажучи:

    77 О Боже, Вічний Батьку, ми просимо Тебе в імʼя Твого Сина, Ісуса Христа, благословити і освятити цей ахліб для душ усіх тих, хто причащається ним, щоб вони могли їсти в памʼять тіла Твого Сина, і бсвідчити перед Тобою, о Боже, Вічний Батьку, що вони бажають вузяти на себе імʼя Твого Сина і завжди памʼятати Його, і гдотримуватися Його заповідей, які Він дав їм, щоб Його дДух міг завжди бути з ними. Амінь.

    78 аСпосіб благословення вина—він має взяти бчашу також і сказати:

    79 О Боже, Вічний Батьку, ми просимо Тебе в імʼя Твого Сина, Ісуса Христа, благословити і освятити це авино для душ усіх тих, хто пʼє його, щоб вони могли робити це в памʼять крові Твого Сина, яку було пролито за них; щоб вони могли свідчити перед Тобою, о Боже, Вічний Батьку, що вони завжди памʼятають Його, щоб Його Дух міг бути з ними. Амінь.

    80 З будь-яким членом Церкви Христа, який чинить порушення або якого схоплено у провині, належить вдіяти так, як указує писання.

    81 Це має бути обовʼязком окремих церков, які складають Церкву Христа, надсилати одного чи більше своїх учителів відвідувати різні конференції, які проводяться старійшинами Церкви,

    82 Із списком аімен різних членів Церкви, що приєдналися до неї від часу останньої конференції; або надісланим рукою якого-небудь священика; так щоб один із старійшин, якого час від часу мають призначати інші старійшини, міг вести в книзі правильний список усіх імен усієї Церкви;

    83 І також, якщо когось авиключено з Церкви, щоб їхні імена могло бути викреслено з загального церковного запису імен.

    84 Всі члени Церкви, переходячи з церкви, де вони мешкають, якщо вони йдуть у церкву, де їх не знають, можуть взяти листа, який посвідчує, що вони постійні члени Церкви і на хорошому рахунку, таке посвідчення, яке може бути підписано будь-яким старійшиною або священиком, якщо член Церкви, який отримує листа, особисто знайомий з тим старійшиною або священиком, або його може бути підписано учителями або дияконами Церкви.