Учення і Завіти 128
    Footnotes

    Розділ 128

    Послання пророка Джозефа Сміта Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, в якому вміщено подальші вказівки щодо хрищення за мертвих, датоване в Наву, штат Іллінойс, 6 вересня 1842 року.

    1–5, Місцеві та головні літописці мають засвідчувати факти хрищень за мертвих; 6–9, Їхні записи є чинними і записуються на землі та небесах; 10–14, Христильна купіль є прообразом могили; 15–17, Ілля відновив владу щодо хрищення за мертвих; 18–21, Усі ключі, влади й повноваження минулих розподілів відновлено; 22–25, Радісну й славетну новину проголошено для живих і мертвих.

    1 Як я казав вам у моєму листі ще до того, як я залишив своє помешкання, що буду писати вам час від часу і надавати інформацію стосовно багатьох питань, я і повертаюсь тепер до питання про ахрищення за мертвих, оскільки це питання, здається, займає мої думки і тяжіє над моїми почуттями сильніше за все інше з того часу, як мене переслідують мої вороги.

    2 Я написав вам кілька слів одкровення, що стосується літописця. У мене є ще кілька додаткових міркувань щодо цього питання, які я тепер розʼяснюю. Тобто, у моєму раніше написаному листі було проголошено, що має бути алітописець, який повинен бути очевидцем, а також має чути власними вухами, щоб він міг істинно свідчити перед Господом.

    3 Отож, стосовно цього питання, одному літописцю було б дуже важко бути присутнім щоразу і робити всю справу. Щоб уникнути цього, у кожному приході міста має бути призначено літописця, добре підготовленого для ведення точних записів, і нехай він буде дуже старанним і точним у записі всієї процедури, засвідчуючи у своєму записі, що він бачив на власні очі і чув власними вухами, вказуючи дату, імена тощо, а також перебіг усієї події, називаючи також трьох осіб, з числа присутніх, які могли б, коли їх покличуть, засвідчити те саме, щоб кожна справа ставалася вироком двох чи трьох асвідків.

    4 Потім, нехай буде головний літописець, якому ці інші записи можуть бути передані разом з посвідченнями, скріпленими їхніми власними підписами, які засвідчують, що зроблений ними запис є правильним. Тоді головний церковний літописець може внести цей запис у головну церковну книгу разом з посвідченнями й іменами всіх присутніх очевидців, зі своїм власним твердженням, що він істинно вірить, що вищезазначені твердження і записи є правильними, на підставі того, що він знає про основні риси характеру і призначення тих людей Церквою. А коли це буде зроблено в головній церковній книзі, цей запис буде таким самим святим і відповідатиме обрядам так само, як і в тому випадку, коли б він бачив на свої власні очі, і чув своїми власними вухами, і сам зробив запис про це в головній церковній книзі.

    5 Ви можете подумати, що цей порядок дій є занадто детальним, але дозвольте мені сказати вам, що він тільки узгоджується з волею Бога, відповідаючи обряду й підготовці, що їх Господь призначив і підготував ще до заснування світу для аспасіння мертвих, які помирають, не бпізнавши євангелії.

    6 І далі, я хочу, аби ви памʼятали, що Іван Одкровитель розмірковував над цим самим питанням щодо мертвих, коли проголосив, як ви знайдете це записаним в Обʼявленні 20:12,—І бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга,—то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.

    7 Ви знайдете в цій цитаті, що книги було розгорнуто; і було розгорнуто іншу книгу, яка є акнигою життя; але мертвих було суджено згідно з тим, що було написано в книгах, за вчинками їхніми; отже, книги, про які йдеться, мають бути книгами, в яких вміщено записи про їхні вчинки, і це стосується бзаписів, які ведуться на землі. А та книга, яка є книгою життя, є записом, який ведеться на небесах. Цей принцип точно узгоджується з ученням, яке заповідано вам в одкровенні, вміщеному в тому листі, який я написав вам перед тим, як залишати своє помешкання,—щоб усі ваші записи могло бути записано на небесах.

    8 Отже, природа цього обряду полягає у авладі священства через одкровення Ісуса Христа, яким установлено, що все те, що ви бзвʼязуєте на землі, буде звʼязано на небесах, а те, що ви розвʼязуєте на землі, буде розвʼязано на небесах. Або, іншими словами, якщо подивитися на переклад інакше, те, що ви записуєте на землі, буде записано на небесах, а те, що ви не записуєте на землі, не буде записано на небесах; бо за книгами буде суджено ваших мертвих згідно з їхніми вчинками, чи вони самі подбали про вобряди, виконавши їх особисто, чи через своїх власних посередників, згідно з обрядом, який Бог приготував для їхнього гспасіння ще до заснування світу, згідно з записами, які вони вели про своїх мертвих.

    9 Це вчення, про яке ми говоримо, може здатися декому дуже сміливим—влада, яка записує, або звʼязує на землі, звʼязує і на небесах. Проте в усі віки на світі, коли Господь давав арозподіл священства через істинне одкровення будь-якій людині чи групі людей, ця влада завжди давалася. Звідси, усе, що ці люди робили в бповноваженні, в імʼя Господа, і робили це віддано й вірно, і вели належні й вірні записи про це, воно ставало законом на землі й на небесах, і не могло бути скасованим, згідно з уставами великого вЄгови. Це вірні слова. Хто може почути їх?

    10 І ще, як приклад, візьмемо Матвій 16:18, 19: І кажу Я тобі, що ти Петро (скеля), і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою,—і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти звʼяжеш, те звʼязане буде на небі, а що на землі ти розвʼяжеш, те розвʼязане буде на небі!

    11 Тепер велику й грандіозну таємницю всієї справи і найвище благо всього питання, яке лежить перед нами, полягає в отриманні сил Святого Священства. Тому, кому ці аключі даються, неважко отримати знання про те, що стосується бспасіння дітей людських, як мертвих, так і живих.

    12 У цьому аслава й бшана, вбезсмертя й вічне життя—обряд хрищення водою: бути гзануреним у неї для того, щоб це відповідало подобі мертвих, щоб один принцип міг узгоджуватися з іншим; бути зануреним у воду й вийти з води є подобою воскресіння мертвих, які виходять із своїх могил; тому цей обряд було запроваджено, щоб встановити звʼязок з обрядом хрищення за мертвих, що є за подобою мертвих.

    13 Отже, ахристильну купіль було запроваджено як бподобу могили, і було заповідано, щоб вона була під тим місцем, де звичайно збираються живі, щоб цим представити живих і мертвих, і те, що все має собі подобу, і що вони узгоджуються одне з другим—те, що земне, узгоджується з тим, що небесне, як проголошував Павло, 1-е до Коринтян 15:46, 47 та 48:

    14 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. Перша людина—з землі, земна, друга Людина—із неба Господь. Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. І які записи на землі щодо ваших мертвих, які істинно зроблено, такі самі й записи на небесах. Отже, це є азапечатувальна і сполучна влада, і, у певному значенні цього слова, бключі царства, які є ключем до взнання.

    15 А тепер, мої улюблені браття і сестри, дозвольте мені запевнити вас, що ці принципи щодо мертвих і живих не можна легковажно обійти, оскільки вони стосуються нашого спасіння. Бо їхнє аспасіння є необхідним і життєво важливим для нашого спасіння, як казав Павло стосовно батьків—що вони без нас бдосконалості не можуть одержати—так само і нас без наших мертвих не можна зробити досконалими.

    16 І тепер, у звʼязку з хрищенням за мертвих, я дам вам ще одне посилання на Павла, 1-е до Коринтян 15:29: Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?

    17 І ще, у звʼязку з цією цитатою я дам вам посилання на одного з пророків, око якого було зосереджено на авідновленні священства, на славах, які буде відкрито в останні дні, і особливо на цьому найславетнішому з усіх питань, яке належить до вічної євангелії, а саме, на хрищенні за мертвих; бо Малахія говорить в останньому розділі, віршах 5-му і 6-му: Ось Я пошлю вам пророка бІллю, перше ніж день Господній настане, великий і страшний! І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!

    18 Я міг би дати аясніший переклад, але і цей, як він є, достатньо ясний, аби відповідати моїй меті. Досить знати в цьому випадку, що землю буде вражено прокляттям, якщо не буде міцного бпоєднання певного типу між батьками і дітьми у звʼязку з тим чи іншим питанням—і ось, що це за питання? Це—вхрищення за мертвих. Бо нас без них не можна зробити досконалими, так само і вони без нас досконалості не можуть одержати. Ані їх, ані нас не зробити досконалими без тих, хто також помер у євангелії; бо це необхідно для введення грозподілу повноти часів, того розподілу, що вводиться зараз, щоб відбувся і відкрився від днів Адама аж до теперішнього часу повний, і закінчений, і довершений союз і звʼязок розподілів, і ключів, і сил, і слав. І не тільки це, але й те, що ніколи не відкривалося від дзаснування світу, але приховувалося від премудрих і розумних, буде відкрито енемовлятам і грудним дітям у цьому розподілі—розподілі повноти часів.

    19 Отож, що ми чуємо в євангелії, яку ми отримали? Голос радості! Голос милості з небес; і голос аістини від землі; радісну новину для мертвих; голос радості для живих і мертвих; втішну бновину великої радості. Які гарні на горах вноги благовісників добра, які кажуть Сіонові: Ось, твій Бог царює! Як гроси Кармелу, так знання Бога зійде на них!

    20 І ще, що ми чуємо? Добру новину з аКумори! бМоронія й ангелів з небес, що проголошують сповнення пророків—про вкнигу, якій належало відкритися. Голос Господа в глушині біля гФейєтта, округа Сенека, який проголошує, що три свідки дсвідчитимуть про книгу! Голос еМихаїла на берегах Сасквеганни, що викриває диявола, коли той зʼявився ангелом єсвітла! Голоси жПетра, Якова й Івана в глушині між Гармоні, округа Сасквеганна, і Коулсвіллом, округа Брум, на річці Сасквеганна, які проголошують себе носіями зключів царства і розподілу повноти часів!

    21 І ще, голос Бога у кімнаті старого абатька Уітмера, у Фейєтті, округа Сенека, і в різні часи і в різних місцях упродовж усіх мандрів і лиха цієї Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів! І голос Михаїла, архангела; голоси бГавриїла і вРафаїла, і різних гангелів, від Михаїла, чи дАдама, до теперішнього часу, кожен з яких проголошує свій ерозподіл, свої права, свої ключі, свої почесті, свою велич, і славу, і владу свого священства; даючи рядок за рядком, єприписання за приписанням; тут трохи і там трохи; даючи нам заспокоєння, розповідаючи про те, що має статися, стверджуючи нашу жнадію!

    22 Браття, хіба не підемо ми далі у такій величній справі? Рушаймо вперед, а не назад. Сміливіше, браття; і вперед, вперед до перемоги! Нехай звеселяються ваші серця і радіють надзвичайно. Нехай земля зрине у аспіві. Нехай мертві виголошують гімни вічної хвали Царю бЕммануїлу, Який призначив ще до заснування світу те, що дає нам змогу ввикупляти їх із гвʼязниці; бо вʼязні вийдуть вільними.

    23 Нехай агори радісний окрик здіймають, і ви, усі долини, волайте вголос; і всі ви, моря й суші, розповідайте про чудеса вашого Вічного Царя! І ви, річки, і струмки, і струмочки, линьте з радістю. Нехай ліси і всі дерева полів вихваляють Господа; і ви, тверді бскелі, плачте від радості! І нехай сонце, місяць і вранкові зорі співають разом, і нехай усі сини Бога радісний окрик здіймають! І нехай вічні сотворіння проголошують Його імʼя на віки вічні! І знову я кажу, яким славетним є голос, що його ми чуємо з небес, який проголошує нам у вуха славу і спасіння, шану, і гбезсмертя, і двічне життя; царства, панування і влади!

    24 Ось, великий адень Господа поруч; і хто може бпережити день Його пришестя, і хто може вистояти, коли Він явиться? Бо Він, як вогонь вплавильника і як мило валяльника; і Він сидітиме, як гплавильник і очищувач срібла, і Він очистить дсинів Левія і перечистить, як золото і срібло, щоб вони могли принести Господу ежертву в праведності. Отже, як Церква, і як народ, і як святі останніх днів, давайте принесемо Господу жертву в праведності; і давайте представимо в Його святому храмі, коли його буде закінчено, книгу, в якій вміщено єзаписи про наших мертвих, яка буде гідна усякого прийняття.

    25 Браття, у мене є багато чого сказати вам з цього питання, але на сьогодні я буду закінчувати і продовжу іншим разом. Як завжди, ваш смиренний слуга і незмінний друг,

    Джозеф Сміт.