Розділ 30
Коригор, антихрист, глузує з Христа, Спокути і духа пророцтва—Він учить, що немає Бога, немає падіння людини, немає покарання за гріх і немає Христа—Алма свідчить, що Христос прийде і що все вказує на те, що Бог є—Коригор вимагає ознаки і раптово німіє—Диявол зʼявлявся Коригорові як ангел і вчив його, що говорити—Коригора затоптують, і він умирає. Близько 76–74 рр. до р.х.
1 Слухайте, тоді сталося, що після того як народ Аммона поселився на землі Єршона, так, і також після того як Ламанійців було вигнано з землі, і їхніх мертвих було поховано людьми цієї землі—
2 Тож їхніх мертвих було незліченно через величину їхнього числа; також і мертвих Нефійців було незліченно—але сталося, після того як вони поховали своїх мертвих, а також після днів посту, і оплакування, і молитви (а було це шістнадцятого року правління суддів над народом Нефія), встановився тривалий мир по всій землі.
3 Так, і люди стежили за тим, щоб виконувати заповіді Господа; і вони були ретельними у виконанні обрядів Бога згідно з законом Мойсея; бо їх було навчено виконувати закон Мойсея, доки він не виповниться.
4 І так люди не мали неспокою весь шістнадцятий рік правління суддів над народом Нефія.
5 І сталося, що на початку сімнадцятого року правління суддів був довготривалий мир.
6 Але сталося, що наприкінці сімнадцятого року, прийшов чоловік на землю Зарагемлі, і був він антихрист, бо він почав проповідувати людям проти пророцтв, які було сказано пророками, про пришестя Христа.
7 Тож не було ніякого закону проти людських вірувань; бо це було прямо протилежно заповідям Бога, щоб був закон, який приводив би людей до нерівних умов.
8 Бо так говорить писання: Виберіть собі сьогодні, кому будете служити.
9 Тож якщо людина бажала служити Богові, це було її правом; або, іншими словами, якщо вона вірила в Бога, це було її правом служити Йому; але якщо вона не вірила в Нього, не було такого закону, щоб покарати її.
10 Але якщо вона вбивала, її карали на смерть; і якщо вона грабувала, її також карали; і якщо вона крала, її також карали; і якщо вона чинила перелюб, її також карали; так, за всю цю злочестивість їх карали.
11 Бо був такий закон, що людей засуджували за їхніми злочинами. Проте не було закону проти людських вірувань; тому людину карали тільки за злочини, які вона вчинила; отже, у всіх людей були рівні умови.
12 А цей антихрист, чиє імʼя було Коригор (і закон не мав влади над ним), почав проповідувати людям, що не повинно бути ніякого Христа. І так він проповідував, кажучи:
13 О ви, які звʼязані безглуздою і марною надією, навіщо ви впрягаєте себе в ярмо таких дурниць? Навіщо ви шукаєте Христа? Адже жодна людина не може знати про те, що має статися.
14 Слухайте, те, що ви називаєте пророцтвами, що, як ви кажете, передається святими пророками, слухайте, це є безглузді традиції ваших батьків.
15 Як ви знаєте про їхню достовірність? Слухайте, ви не можете знати про те, чого не бачите; отже, ви не можете знати, чи буде такий Христос.
16 Ви чекаєте і кажете, що бачите відпущення ваших гріхів. Але дивіться, це наслідок божевільного розуму; і це божевілля вашого розуму приходить через традиції ваших батьків, які ведуть вас геть до віри в те, що не є так.
17 І ще багато такого він говорив їм, кажучи їм, що не може бути Спокути, здійсненої за гріхи людей, але кожній людині живеться в цьому житті згідно з умінням особи; тому кожна людина процвітає відповідно до свого генія, і що кожна людина перемагає відповідно до своєї сили; і що б людина не зробила, то не є злочин.
18 І так він проповідував їм, відводячи серця багатьох, призводячи їх підняти голови свої у своїй злочестивості, так, ведучи багатьох жінок, а також чоловіків, до вчинення розпусти—кажучи їм, що коли людина мертва, то настає кінець їй.
19 Тож цей чоловік пішов також на землю Єршона проповідувати таке серед людей Аммона, які колись були народом Ламанійців.
20 Але знайте, вони були мудрішими, ніж багато хто з Нефійців; бо вони взяли його, і звʼязали його, і привели його до Аммона, який був первосвящеником над тим народом.
21 І сталося, що він наказав, щоб його вивели з цієї землі. І він прийшов на землю Гедеона, і почав проповідувати їм також; і тут він не мав такого великого успіху, бо його було схоплено, і звʼязано, і приведено до первосвященика, і також до головного судді цієї землі.
22 І сталося, що первосвященик сказав йому: Навіщо ти ходиш усюди, перекручуючи шляхи Господа? Навіщо ти вчиш цей народ, що не буде ніякого Христа, щоб перервати їхні радощі? Навіщо ти заперечуєш усі пророцтва святих пророків?
23 Тож імʼя цього первосвященика було Ґіддона. І Коригор сказав йому: Тому, що я не навчаю безглуздим традиціям ваших батьків, і тому, що я не вчу цей народ звʼязувати себе безглуздими обрядами і відправами, які започатковані давніми священиками, щоб узурпувати владу і повноваження над ними, щоб тримати їх у незнанні, щоб вони не могли підняти свої голови, але були принижені згідно з твоїми словами.
24 Ви кажете, що цей народ є вільним народом. Слухайте, я кажу, що вони у залежності. Ви кажете, що ті давні пророцтва істинні. Ось, я кажу, що ви не знаєте, чи вони істинні.
25 Ви кажете, що цей народ є винним і павшим народом через провину батька. Слухайте, я кажу, що дитина не винна через своїх батьків.
26 І ви також кажете, що прийде Христос. Але ось, я кажу, що ви не знаєте, чи буде Христос. І ви також кажете, що Його буде вбито за гріхи світу—
27 І таким чином ведете цей народ за безглуздими традиціями ваших батьків, і згідно з вашими власними бажаннями; і ви тримаєте їх у покорі, саме так, немовби в неволі, щоб ви могли насичуватися трудами їхніх рук, щоб вони не наважувалися підвести очі з сміливістю, і щоб вони не наважувалися користуватися своїми правами і привілеями.
28 Так, вони не наважуються користуватися тим, що є їхнім власним, щоб не образити своїх священиків, які впрягають їх у ярмо згідно з своїми бажаннями, і змусили їх повірити з допомогою їхніх традицій, і їхніх снів, і їхніх примх, і їхніх видінь, і їхніх удаваних таємниць, що вони, якщо не вчинять згідно з своїми словами, образять якусь невідому істоту, яку вони називають Богом,—істоту, яку ніколи не бачили і не знали, якої ніколи не було і ніколи не буде.
29 Тоді, коли первосвященик і головний суддя побачили закамʼянілість його серця, так, коли вони побачили, що він кривдить навіть проти Бога, вони не відповіли на його слова; але вони наказали, щоб його звʼязали; і вони передали його в руки служників і відправили його до землі Зарагемлі, щоб його привели до Алми, і головного судді, який був правителем усієї землі.
30 І сталося, що коли його було приведено до Алми і головного судді, він продовжував те саме, що він робив на землі Гедеона; так, він продовжував блюзнити.
31 І він підвищував свій голос у пишномовних словах перед Алмою, і кривдив священиків і вчителів, звинувачуючи їх у тому, що ведуть людей за дурними традиціями їхніх батьків заради насичення трудами народу.
32 Тоді Алма сказав йому: Ти знаєш, що ми не насичуємося за рахунок праці цього народу; бо, ось, я працював аж від початку правління суддів і дотепер своїми власними руками для свого утримання, незважаючи на мої численні мандрівки по всій цій землі, щоб проголошувати слово Бога моєму народові.
33 І, незважаючи на те, що я виконував багато роботи у церкві, я ніколи не отримав навіть жодного сеніна за свою роботу; так само як і мої браття, за винятком того, що було в суді; і тоді ми отримували тільки згідно з законом за наш час.
34 І ось, якщо ми не отримуємо нічого за нашу роботу в церкві, яка нам користь працювати в церкві, крім того, щоб проголошувати істину, щоб ми могли втішатися радістю наших братів?
35 Тоді навіщо ти говориш, що ми проповідуємо цьому народові, щоб мати вигоду, коли ти сам знаєш, що ми не отримуємо ніякої вигоди? І ось, чи ти віриш, що ми обманюємо цей народ, і це викликає таку радість у їхніх серцях?
36 І Коригор відповів йому: Так.
37 І тоді Алма сказав йому: Чи ти віриш, що є Бог?
38 І він відповів: Ні.
39 Тоді Алма сказав йому: Чи ти будеш знову заперечувати, що Бог існує, а також заперечувати Христа? Бо ось, я кажу тобі, я знаю, що Бог є, і також, що Христос прийде.
40 І, ось, які докази ти маєш, що немає Бога або що Христос не прийде? Я кажу тобі, що в тебе немає ніяких, крім твого тільки слова.
41 Але, дивись, я маю все як свідчення, що це істина; і ти також маєш усе як свідчення тобі, що це істина; і чи будеш ти заперечувати це? Чи ти віриш, що це істина?
42 Слухай, я знаю, що ти віриш, але тобою заволодів лживий дух, і ти позбувся Духа Бога, так що Йому немає місця в тобі; але диявол має силу над тобою, і він водить тебе всюди, створюючи засоби, щоб ти міг знищити дітей Бога.
43 І тоді Коригор сказав Алмі: Якщо ти покажеш мені ознаку, щоб я міг переконатися, що Бог існує, так, покажи мені, що Він має силу, і тоді я буду переконаний в істинності твоїх слів.
44 Але Алма сказав йому: Ти вже мав досить ознак; чи будеш ти знову спокушати Бога твого? Чи скажеш ти: Покажи мені ознаку, коли ти маєш свідчення всіх цих твоїх братів, а також усіх святих пророків? Писання лежать перед тобою, так, і все вказує на те, що Бог є; так, саме земля, і все, що на лиці її, так, і її рух, так, і також усі планети, які рухаються у своєму правильному порядкові, свідчать про те, що існує Верховний Творець.
45 А ти все ж таки ходиш всюди, відводячи геть серця цих людей, засвідчуючи їм, що Бога немає? І чи будеш ти все ж таки заперечувати всі ці докази? І він сказав: Так, я буду заперечувати, доки ти не покажеш мені ознаку.
46 І ось сталося, що Алма сказав йому: Знай, я засмучений через закамʼянілість твого серця, так, тому що ти все ще чиниш опір духові істини, так що твоя душа може бути знищена.
47 Але знай, краще, щоб твою душу було згублено, ніж щоб ти був знаряддям приведення багатьох душ до знищення твоєю брехнею і твоїми улесливими словами; тому, якщо ти знову будеш заперечувати, ось, Бог покарає тебе так, що ти онімієш, що ти більше ніколи не відкриєш свого рота, щоб не обманювати більше цей народ.
48 Тоді Коригор сказав йому: Я не заперечую існування Бога, але я не вірю, що Бог є; і я також кажу, що ви не знаєте, чи є Бог; і якщо ви не покажете мені ознаку, я не повірю.
49 Тоді Алма сказав йому: Ось це я дам тобі як ознаку, щоб ти онімів, відповідно до моїх слів; і я кажу, що в імʼя Бога ти онімієш, що не зможеш більше нічого вимовити.
50 Тож коли Алма промовив ці слова, Коригор онімів, так що не міг нічого вимовити, відповідно до слів Алми.
51 І тоді, коли головний суддя побачив це, він простяг свою руку і написав Коригорові, кажучи: Чи ти переконався у силі Бога? На кому б ти хотів, щоб Алма показав його ознаку? Чи ти хотів би, щоб він уразив інших, щоб показати тобі ознаку? Дивись, він показав тобі ознаку; а тепер, чи будеш ти ще сперечатися?
52 І Коригор простяг свою руку і написав, кажучи: Я знаю, що я онімів, бо я не можу говорити; і я знаю, що ніщо, крім сили Бога не могло б наслати це на мене; так, і я завжди знав, що Бог є.
53 Але знайте, диявол обманув мене; бо він явився мені в образі ангела, і сказав мені: Йди і виправляй цей народ, бо всі вони збилися з пуття, йдучи за невідомим Богом. І він сказав мені: Бога немає; так, і він навчив мене того, що я повинен говорити. І я навчав його словам; і я навчав їм, тому що вони були приємними плотському розумові; і я навчав їм аж поки досяг великого успіху, так що я дійсно повірив, що вони були істинні; і з цієї причини я протистояв істині, аж доки не навів на себе це велике прокляття.
54 Тоді, коли він сказав це, він благав, щоб Алма помолився Богові, щоб це прокляття могло бути знятим з нього.
55 Але Алма сказав йому: Якщо це прокляття буде знято з тебе, ти знову будеш відводити серця людей; тому воно буде на тобі, саме так, як Господь хоче.
56 І сталося, що те прокляття не було знято з Коригора; але його було знехтувано, і він пішов від хати до хати, просячи собі на харч.
57 Тож звістку про те, що трапилося з Коригором, було негайно оголошено по всій цій землі; так, послання було відправлено головним суддею усім людям на цій землі, проголошуючи тим, хто повірив у слова Коригора, що вони повинні негайно покаятися, поки такий самий вирок не зійшов на них.
58 І сталося, що всі вони переконалися у злочестивості Коригора; отже, їх усіх було знову навернено до Господа; і це поклало край беззаконням на зразок Коригорових. А Коригор усе ходив від хати до хати, просячи їжу на своє утримання.
59 І сталося, що коли він пішов до людей, так, до людей, які відокремилися від Нефійців і назвали себе Зорамійцями, бо їх вела людина на імʼя Зорам,—і коли він пішов поміж ними, ось, на нього наскочили і затоптали, аж на смерть.
60 І так ми бачимо кінець того, хто перекручував шляхи Господа; і так ми бачимо, що диявол не буде підтримувати своїх дітей в останній день, але швидко затягне їх до пекла.