Учення Президентів
Вступ


Вступ

Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів започаткували серію Учення Президентів Церкви, щоб допомогти вам поглибити розуміння відновленої євангелії і наблизитися до Господа через учення Президентів Церкви останніх днів. По мірі того, як Церква видаватиме нові книги цієї серії, ви будете збирати для свого дому бібліотечку євангельських книг. Книги цієї серії складені для використання як в особистому навчанні, так і для викладання в кворумі і класі.

Ця книга подає вчення пророка Джозефа Сміта, якого було покликано Богом відкрити розподіл повноти часів у ці останні дні. У період між його видінням Батька і Сина навесні 1820 року та мученицькою загибеллю в червні 1844 року він установив Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів і явив повноту євангелії, яку ніколи не буде забрано з землі.

Самостійне вивчення

Досліджуючи вчення пророка Джозефа Сміта, шукайте натхнення Духа. Пам’ятайте обіцяння Нефія: “Бо той, хто старанно шукає, знайде; і таємниці Бога відкриються перед ними, силою Святого Духа” (1 Нефій 10:19). Починайте вивчення з молитви і, читаючи, продовжуйте молитися і розмірковувати в серці.

Наприкінці кожного розділу ви знайдете запитання і посилання на Писання, які допоможуть вам зрозуміти вчення Джозефа Сміта і знайти їм застосування до себе. Подумайте, чи не варто проглянути ці запитання і посилання, перш ніж читати весь розділ.

Також візьміть до уваги такі пропозиції:

  • Шукайте ключові слова і фрази. Якщо ви натрапили на слово, якого не розумієте, зверніться до тлумачного словника або іншого джерела, щоб краще зрозуміти його значення. Напишіть примітку на полях, щоб запам’ятати, що саме ви дізналися про це слово.

  • Розмірковуйте над значенням учень Джозефа Сміта. Ви можете позначити фрази і речення, що розкривають певні євангельські принципи чи торкаються вашого розуму чи серця, або записати свої враження й почуття на полях.

  • Пригадайте випадки з вашого життя, що пов’язані з ученнями пророка.

  • Поміркуйте, як учення Джозефа Сміта стосуються саме вас. Подумайте, як вони пов’язані з вашими турботами чи запитаннями. Вирішіть, що саме ви будете робити з огляду на те, що ви вивчили.

Викладання за цією книгою

Ця книга може бути використана для викладання вдома або на церковних зборах. Вам допоможуть наведені далі пропозиції.

Зосереджуйте увагу на словах Джозефа Сміта і Писаннях

Господь заповідав, щоб ми не викладали “нічого іншого, ніж те, що написали пророки й апостоли, і те, чого навчає [нас] Утішитель через молитву віри” (УЗ 52:9). Він також проголосив, що “старійшини, священики і вчителі цієї Церкви мають навчати принципам Моєї євангелії, які є в Біблії і Книзі Мормона, в якій є повнота євангелії”(УЗ 42:12).

Ваше завдання—допомогти учням розуміти євангелію через учення пророка Джозефа Сміта і Писання. Не відкладайте цю книгу і не готуйте уроки за іншими матеріалами. Присвячуйте вагому частину уроку читанню вчень Джозефа Сміта з цієї книги та обговоренню їхнього значення і застосування.

Заохочуйте учасників занять носити цю книгу до церкви, щоб вони були краще підготовлені до обговорення на уроці.

Шукайте проводу Святого Духа

Молячись про допомогу і ретельно готуючись, ви відчуєте, як Святий Дух скеровує ваші зусилля. Він допоможе вам звернути особливу увагу саме на ті частини в кожному з розділів, що спонукатимуть людей розуміти євангелію і жити за нею.

Викладаючи, моліться в серці, щоб сила Духа супроводжувала ваші слова й обговорення на уроці. Нефій казав: “Коли людина говорить силою Святого Духа, сила Святого Духа доносить це до сердець дітей людських” (2 Нефій 33:1; див. також УЗ 50:13–22).

Готуйтеся до викладання

Розділи в цій книзі були укладені у спосіб, який допоможе вам готуватися до викладання. Матеріал під заголовком “З життя Джозефа Сміта” в кожному розділі розповідає про життя Джозефа Сміта та історію ранньої Церкви, який можна викласти у вступі та по ходу уроку. Частина “Учення Джозефа Сміта” розділена на кілька частин, кожна з яких має підзаголовок, що описує основні ідеї розділу. Ці підзаголовки можуть служити планом для вашого викладання. Остання частина, “Рекомендації для вивчення і викладання”, наводить запитання і посилання на Писання, що пов’язані з ученнями.

Ваше викладання буде ефективнішим, якщо ви дотримаєтеся цих настанов:

  1. Вивчіть розділ. Прочитайте розділ, щоб переконатися, що ви розумієте вчення Джозефа Сміта. Ви будете викладати щиріше і з більшою силою, якщо його слова вплинуть особисто на вас (див. УЗ 11:21). Читаючи, пам’ятайте про потреби тих, кого ви будете навчати. Ви можете позначити вчення і принципи в розділі, які, на ваш погляд, будуть корисні для них.

  2. Вирішіть, які саме частини будете викладати. В кожному розділі вміщено більше матеріалу, ніж вам буде під силу викласти за одне заняття. Замість того, щоб намагатися пройти весь матеріал розділу, з молитвою виберіть ті вчення і принципи, які, на ваш погляд, будуть найбільш корисними для ваших учнів. Наприклад, ви можете вирішити зосередитися на двох частинах і кількох запитаннях, що допоможуть учасникам уроку обговорити принципи з цих частин.

  3. Вирішіть, як розпочати урок. Щоб викликати зацікавленість на початку уроку, ви можете поділитися особистим досвідом, або попросити присутніх прочитати історію з передмови до розділу, або ж показати ілюстрацію до цього розділу. Потім ви можете запитати: “Як ця історія (або ілюстрація) розкриває головну тему розділу?” Іншими варіантами початку уроку можуть бути читання уривку з Писань, цитата з розділу або спів гімну. Ще одна корисна ідея—розповісти присутнім про основні тези уроку. Ви також можете освіжити в пам’яті учнів попередні уроки з цієї книги, попросивши пригадати події, людей, принципи або вчення, що обговорювалися.

  4. Вирішіть, як сприяти обговоренню. Саме на це ви повинні витрачати більшу частину уроку, адже учні найкраще засвоюють вчення і принципи, коли обговорюють їх. Прогляньте рекомендації щодо проведення змістовних обговорень на сторінках х–хі цієї книги. Ви можете вибрати запитання з рубрики “Пропозиції для вивчення та обговорення”, вміщені наприкінці кожного розділу. Ви також можете сформулювати власні запитання на основі таких пропозицій:

    • ставте запитання, які допоможуть учням знаходити факти, події, вчення і принципи. Такі запитання допомагають їм зосередитися на тих істинах, які ви прагнете наголосити, і ознайомитися з певною інформацією в ученнях пророка. Наприклад, вибравши певну цитату, ви можете спитати: “Які саме слова чи фрази в цьому уривку є ключовими?” або: “Яку саме тему висвітлює ця цитата?”;

    • ставте запитання, які допоможуть учням розмірковувати над ученнями і принципами, викладеними Джозефом Смітом. Такі запитання заохочують учасників уроку аналізувати свої думки й почуття щодо вчень Джозефа Сміта і ділитися ними. Наприклад: “Чому, на вашу думку, це вчення є важливим?”, “Які думки чи почуття у вас виникають, коли читаєте ці слова?” або: “Що це вчення означає особисто для вас?”;

    • ставте запитання, які заохочують учасників уроку порівнювати те, чого вони навчилися у Пророка, зі своїми думками, почуттями і своїм досвідом. Наприклад: “Які випадки з вашого життя мають відношення до того, що казав пророк Джозеф Сміт?”;

    • ставте запитання, які допоможуть учням знаходити застосування викладеному у власному житті. Ці запитання допомагають їм обдумувати, як вони можуть жити згідно з ученнями Джозефа Сміта. Наприклад: “До чого нас заохочував Джозеф Сміт? Як ми можемо втілювати в життя те, що він сказав?” Нагадуйте учням, що вони вчаться не лише зі сказаного, а й з одкровення, що дається безпосередньо їм (див. УЗ 121:26).

  5. Вирішіть, як саме завершити урок. Ви можете коротко підсумувати урок або попросити одного чи кількох учнів зробити це. Свідчіть за підказкою Духа про вчення, що були предметом обговорення. Ви також можете запросити інших присутніх поділитися своїм свідченням. Заохочуйте учнів прислухатися до спонукань Святого Духа.

Готуючись до викладання, ви можете продивитися ідеї з посібника Навчати—немає покликання величнішого (36123 192), частина Б, розділи 14, 16, 28, та 29; або Посібника для вчителя (34595 192).

Проводьте змістовні обговорення

Наведенні далі рекомендації допоможуть заохочувати і проводити змістовні обговорення:

  • шукайте проводу Святого Духа. Він може спонукати вас ставити окремі запитання або запросити тих чи інших людей до участі в обговоренні;

  • допомагайте учням зосереджуватися на вченнях Джозефа Сміта. Просіть їх зачитувати його слова, започатковуючи, таким чином, обговорення та відповідаючи на запитання. Якщо обговорення починає віддалятися від теми або стає умоглядним чи гарячковим, переорієнтуйте його, повернувшись до події, вчення або принципу в розділі;

  • якщо це доречно, діліться досвідом, що стосується вчень, розглянутих у цьому розділі;

  • заохочуйте учнів ділитися своїми думками, ставити запитання і навчати одне одного (див. УЗ 88:122). Наприклад, ви можете попросити їх прокоментувати дещо сказане іншими учнями або переадресувати запитання кільком учням;

  • не хвилюйтеся, якщо після поставленого вами запитання запанувала тиша. Часто вашим учням буде потрібен час, щоб поміркувати або щоб зазирнути у книгу, перед тим, як поділитися думками, свідченням або власним досвідом;

  • щиро вислуховуйте і намагайтеся зрозуміти зауваження кожного. Дякуйте за участь;

  • коли учасники обговорення діляться кількома ідеями, ви можете самі записати ці ідеї на дошці або попросити зробити це когось іншого;

  • шукайте різні способи залучення учнів до обговорення. Наприклад, ви можете попросити їх обговорити запитання в невеликих групах або зі своїм сусідом;

  • ви можете підійти до одного чи кількох учнів заздалегідь. Попросіть їх прийти на урок готовими відповісти на одне із запитань, які ви підготували;

  • співайте гімни, особливо гімни відновлення, щоб підкріпити обговорення тієї чи іншої євангельської істини. Спів гімну також є ефективним способом розпочати чи завершити урок;

  • не обривайте плідне обговорення лише тому, що бажаєте викласти весь підготовлений матеріал. Найважливіше, щоб учні відчували вплив Духа і зміцнювалися в рішучості жити за євангелією.

Учення дня нашого часу

Ця книга описує вчення пророка Джозефа Сміта, що мають застосування в наш час. Наприклад, у книзі не обговорюються такі теми, як учення пророка щодо закону посвячення, що має відношення до управительства власністю. Господь відкликав цей закон від Церкви, бо святі не були готові жити за ним (див. УЗ 119, вступ до розділу). Ця книга також не обговорює питання множинного шлюбу. Вчення і принципи щодо множинного шлюбу були відкриті Джозефу Сміту ще в 1831 році. Пророк учив доктрині множинного шлюбу, і за його життя якась кількість таких шлюбів дійсно існувала. Протягом кількох десятиліть під керівництвом Президентів Церкви, які були наступниками Джозефа Сміта, значна кількість членів Церкви вступала в множинні шлюби. У 1890 році Президент Уілфорд Вудрафф видав Маніфест, який скасовував практику множинного шлюбу в Церкві (див. Офіційна декларація—1). Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів більше не практикує множинні шлюби.

Інформація про джерела, цитовані в цій книзі.

Учення пророка Джозефа Сміта, представлені в цій книзі, були взяті з кількох категорій джерел: проповідей пророка, статей, підготовлених пророком чи під його керівництвом для публікації, листів і щоденників пророка, письмових свідчень тих, хто чув його, та деяких вчень і записів пророка, згодом канонізованих у Писаннях. Багато вчень Джозефа Сміта цитовано з видання History of the Church (Історія Церкви). Більш детальну інформацію щодо цих джерел див. у додатку.

У цій роботі цитуються деякі неопубліковані джерела. Щоб покращити читабельність тексту, при необхідності було стандартизовано орфографію, пунктуацію, вживання великої літери і граматику. З цією ж метою було введено чи змінено розбиття на абзаци. Якщо цитата береться з опублікованого джерела, джерело цитується без змін, якщо тільки не зазначено інакше. Все взяте в квадратні дужки було додано редакторами цієї книги, окрім зазначеного.

Зображення
Joseph Smith
Зображення
signature

“Джозеф Сміт, Пророк і Провидець Господа, зробив більше для спасіння людей у цьому світі, ніж будь-яка інша людина, що будь-коли жила на світі, окрім Самого Ісуса. … Він жив велично і загинув велично в очах Бога і свого народу” (УЗ 135:3).