Проходження обрядів і отримання благословень храму

Храм є місцем, де Бог може “відкрити Своєму народу обряди Свого дому і слави Його царства і навчати людей шляхові спасіння”.

З життя Джозефа Сміта

З перших днів Відновлення Господь навчав пророка Джозефа Сміта важливості побудови храмів. Хоч пророк змушений був часто переїжджати з місця на місце і постійно стикався з невідкладними потребами, що вимагали його часу й уваги, він ніколи не втрачав з поля зору потребу будувати дім Господу. Ділянку для храму було освячено в Індепенденсі, шт. Міссурі. Прекрасний храм було збудовано і освячено в Кертленді, шт. Огайо. У Фар-Уесті, шт. Міссурі, було закладено наріжники для храму, але будівництво залишили. Тепер, коли члени Церкви почали відбудовувати свої життя в Наву,— багато хто з них без належного харчування, притулку або роботи,—Джозеф Сміт знав, що найважливішою для святих роботою знову є побудова храму.

У відповідь на Господній наказ пророк і святі почали якнайшвидше будувати дім Господові. Але пророк усвідомлював, що побудова займе кілька років, і він знав, що святі потребували повних благословень храму. Отже 4 травня 1842 р., хоча храм і не було повністю добудовано, Джозеф Сміт виконав ендаумент для нечисленної групи вірних братів.

Ця група зібралася у великій верхній кімнаті червоноцегляної крамниці пророка, яку прибрали так, що вона “представляла інтер’єр храму настільки, наскільки дозволяли обставини”¹. Франклін Д. Річардс з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, писав: “Коли Дух повідомив [Джозефу Сміту], що робота його життя добігає кінця і коли він побачив, що його земні дні можуть скінчитися ще до завершення храму, він скликав кількох вибраних і виконав для них обряди святого ендаументу, щоби божественні скарби, [що зберігалися в його] розумі, не загинули для світу після його смерті”².

У щоденнику пророка записано: “Я провів день у верхній частині крамниці … разом з генералом Джеймсом Адамсом із Спрінгфілду, патріархом Гайрумом Смітом, єпископами Ньюелом К. Уітні і Джорджем Міллером, а також з президентом Бригамом Янгом і старійшинами Гебером Ч. Кімболом і Уіллардом Річардсом, навчаючи їх принципам і порядку священства, виконуючи омовіння, помазання, ендаументи і дарування ключів, що належать Аароновому священству і далі, до найвищого порядку Мелхиседекового священства, встановлюючи порядок, що належить Старому Днями, а також усі ті плани й принципи, завдяки яким кожний має змогу отримати повноту тих благословень, які підготовлено для Церкви Першонародженого, і прийти та перебувати в присутності Елогейма у вічних світах. На цих зборах було встановлено давній порядок речей—вперше в ці останні дні.

І те, чого я навчав ці збори, стосувалося духовного, і це можуть отримати тільки люди духовної природи: і нічого не повідомлялося цим людям крім того, що мало бути повідомлено всім святим останніх днів, коли вони будуть готові прийняти це і коли належне місце буде підготовлено, щоби передати їм це, навіть найслабкішим із святих; отже, нехай святі будуть старанними у побудові Храму і всіх домів, які їм було наказано або в майбутньому буде наказано побудувати Богом”³.

Більшість святих мали отримати храмові ендаументи після завершення будівництва храму в Наву, але обмежена кількість чоловіків і жінок отримала це благословення протягом кількох місяців після тих зборів у травні 1842 р. Мерсі Філдінг Томпсон була однією з них. Коли вона отримувала свій ендаумент, пророк сказав їй: “Це виведе тебе з темряви в чудесне світло”⁴.

Учення Джозефа Сміта

Бог заповідав святим будувати храми

У січні 1833 р. в Кертленді, шт. Огайо, пророк написав: “Господь наказав нам тут, у Кертленді, будувати дім Божий; … це слово Господа до нас, і ми повинні будувати, так, з Господньою допомогою, ми будемо виконувати: бо за умови нашої послушності Він обіцяв нам величне; так, навіть відвідування з небес, щоби вшанувати нас Своєю присутністю. Ми маємо великий страх перед Господом—ми боїмося втратити цю велику честь, яку наш Господар пропонує нам; ми прагнемо смирення і великої віри, щоби нам не бути посоромленими в Його присутності”⁵.

У вересні 1840 р. пророк і його радники у Першому Президентстві проголосили, що настав час будувати храм у Наву: “Вважаючи, що час настав, коли необхідно звести дім молитви, дім порядку, дім для поклоніння нашому Богові [див. УЗ 88:119], де можна було б виконувати обряди у відповідності до Його божественної волі, в цій частині цієї країни—і щоби здійснити це, вимагається значне напруження сил і витрата великих коштів,—і оскільки ця робота має бути прискорена в праведності, святим личить зважити на важливість цих речей у своїх серцях, і оцінити свої перспективи, а тоді зробити те, що є необхідними, аби залучитися до цієї роботи; і, озброївшись сміливістю, рішучістю, робити все, на що вони здатні, відчуваючи таку особисту зацікавленість, немовби вся робота залежить тільки від них. Роблячи це, вони йтимуть шляхом славетних діянь своїх пращурів і забезпечать благословення небес собі і своєму потомству до найостаннього покоління”⁶.

У січні 1841 р. Джозеф Сміт і його радники в Першому Президентстві писали: “Храм Господа зводять тут, [у Наву], куди святі будуть приходити, щоби поклонятися Богові своїх батьків згідно з порядком Його дому і повноваженнями святого священства, і храм буде збудовано так, щоби для всіх належним чином були застосовані всі функції священства, і там будуть отримуватися настанови від Всевишнього, і з цього місця вони підуть у далекі землі. Зосередьмо всі свої сили … і намагаймося чинити, як давні завітні пращури й патріархи в тому, що є настільки вельми важливим для цього покоління і для кожного наступного покоління”⁷.

На початку 1841 р. Джозеф Сміт навчав наступного, як це записав Уільям П. Макінтаєр: “Джозеф сказав, що Господь сказав йому, що ми повинні будувати наш дім у Його ім’я, щоби ми могли христитися за мертвих. Але якщо ми цього не зробимо, нас буде відкинуто і наших мертвих—разом з нами, і цю Церкву не буде прийнято [див. УЗ 124:32]”⁸.

У квітні 1842 р. пророк сказав: “Церква не організована повністю у своєму належному порядку—і не може бути організована,—доки не зведено Храм, де буде місце для того, щоби виконувати обряди священства”⁹.

У липні 1842 р. пророк проголосив: “Господь сказав нам будувати храм у Наву … ; і цей наказ є для нас так само зобов’язуючим, як і будь-який інший; і людина, яка не долучається до цього, є таким самим переступником, якою вона була б, порушивши будь-яку іншу заповідь; вона не є виконавцем Божої волі, і не сповнює Його законів”¹⁰.

У жовтні 1843 р. пророк увіщував святих: “Прискорюйте роботу в Храмі, з новою наснагою просувайте всю роботу останніх днів і ходіть перед Господом праведно і з тверезим мисленням”¹¹.

У березні 1844р. пророк зустрівся з Дванадцятьма і Храмовим комітетом Наву, щоби обговорити, як розподіляти скромні ресурси Церкви. На цих зборах пророк сказав: “Храм нам потрібен більше, ніж будь-що інше”¹².

У храмі ми пізнаємо вічне і отримуємо обряди спасіння для себе і наших предків

“Якою була мета збирання … народу Божого в будь-яку епоху світової історії? … Головна мета—побудувати Господу дім, де Він міг би відкрити Своєму народу обряди Свого дому і слави Свого царства, і навчати людей шляху спасіння; бо є певні обряди і принципи, які, коли їх навчають і практикують, мають виконуватися в певному місці, або домі, збудованому для цієї мети.

Обряди, встановлені на небесах до заснування світу у священстві для спасіння людей, не можна змінювати. Усі мають бути спасенні згідно з тими самими принципами.

Бо саме для цієї мети Бог збирає Свій народ в останні дні, щоби будувати Господу дім, щоби підготувати їх до обрядів і ендаументів, омовінь і помазань тощо. Одним з обрядів дому Господнього є хрищення для мертвих. Бог встановив ще до заснування світу, що цей обряд має виконуватися в купелі, підготовленій для цієї мети в домі Господньому. …

Учення про хрищення за мертвих з ясністю показано в Новому Завіті; … саме це було причиною, з якої Ісус сказав Юдеям: “Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!” [Матвій 23:37]—щоб вони могли виконувати обряди хрищення за мертвих, а також і інші обряди священства і отримувати одкровення з небес, і вдосконалюватися в тому, що від царства Божого—але вони не схотіли. Так воно було в день П’ятидесятниці: ті благословення було пролито на учнів Христових в той день. Бог встановив, що Він буде спасати мертвих, і Він робитиме це, збираючи Свій народ. …

Для чого збирати народ у цьому місці? Для тієї самої мети, для якої Ісус бажав збирати Юдеїв—щоби отримувати обряди, благословення і слави, які Бог зберігає для Своїх святих. Я хочу спитати це зібрання і всіх святих, чи ви будете тепер будувати цей дім і отримувати обряди й благословення, які Бог зберігає для вас, чи ви не будете будувати Господу цей дім і дозволите Йому пройти повз вас і дарувати ці благословення іншому народу?”¹³.

“Коли храм у Наву і христильна купіль будуть готові, ми розраховуємо виконати для старійшин Ізраїля їхні омовіння і помазання, а також виконати ці останні і найвражаючі обряди, без яких ми не можемо отримати целестіальні престоли. Але має бути підготовлене святе місце для цього. Було зроблено відповідне проголошення в час закладки фундаменту Храму, і зроблені необхідні кроки, доки роботу не завершено, щоби люди могли отримувати свої ендаументи і ставати царями і священиками Всевишньому Богові. … Однак має бути підготовлено місце саме для цієї мети, щоби люди христилися для мертвих.

Господь встановив закон стосовно цього питання: має бути особливе місце для спасіння наших мертвих. Я воістину вірю, що буде місце, куди люди, які хочуть спасати своїх мертвих, зможуть приходити і приводити свої сім’ї, виконувати свою роботу, охрищуючись і виконуючи інші обряди за своїх померлих”¹⁴.

“Часто запитують: “Хіба ми не можемо спастися, не проходячи всі ці обряди тощо?” Я б відповів так: Ні, не в повноті спасіння. Ісус сказав: “Багато осель у домі Мого Отця; … Я … йду приготувати місце для вас”. [Див. Іван 14:2]. Оселя в цьому контексті має бути перекладена як царство; і будь-яка особа, яка піднесена до найвищої оселі, має виконувати целестіальний закон, і виконувати його повністю”¹⁵.

“Якщо людина отримує повноту священства Божого, вона має отримати її у такий самий спосіб, яким Ісус Христос отримав її, і цей спосіб—дотримання всіх заповідей і виконання всіх обрядів дому Господнього.

Усі люди, які стають спадкоємцями Бога і співспадкоємцями з Ісусом Христом, мають отримати повноту обрядів цього царства; а ті, хто не отримає всіх обрядів, не отримають повноти цієї слави”¹⁶.

“Якби ми змогли читати і розуміти все, що було написано від днів Адама стосовно взаємин людини з Богом і ангелами у майбутньому стані, ми б дуже мало зрозуміли це. Читання про досвід інших, або читання одкровень, даних їм, ніколи не може дати нам ясне бачення нашого положення та наших істинних стосунків з Богом. Знання цих речей можна отримати тільки через досвід, через обряди Божі, встановлені для цієї мети. Якби ви змогли побачити небеса протягом п’яти хвилин, ви б знали більше, ніж ви пізнали б, прочитавши все, що з цього приводу написано. … Я запевняю святих, що істину … можна пізнати через одкровення Боже, через Його обряди і як відповідь на молитву”¹⁷.

“Порядок дому Божого був, є і завжди буде тим самим, навіть після того, як прийде Христос; і після закінчення тисячі років він буде тим самим; і ми зрештою ввійдемо до целестіального Царства Божого і будемо насолоджуватися ним вічно”¹⁸.

Храм є місцем святості, де ми отримуємо найвищі благословення, які Бог має для Своїх дітей

У молитві освячення Кертлендського храму, даній пророкові Джозефу Сміту через одкровення, записане пізніше в Ученні і Завітах 109, пророк молився: “А тепер, Святий Батьку, ми просимо … щоб Твоя слава могла бути на Твоєму народові і на цьому Твоєму домі, який ми зараз посвячуємо Тобі, щоб його було освячено і посвячено, і щоб Твоя свята присутність могла постійно бути в цьому домі; і щоб усі люди які входитимуть на поріг Господнього дому, могли відчувати Твою силу, і змушені були визнати, що Ти освятив його і що це Твій дім, місце Твоєї святості.

І даруй ти нам, Святий Батьку, щоб усіх тих, хто поклонятимуться в цьому домі, могло бути навчено словам мудрості з найкращих книг і щоб вони могли шукати знання, саме навчання, а також вірою, як Ти сказав; і щоб вони могли зростати в Тобі й отримати повноту Святого Духа, і бути організованими за Твоїми законами, і бути готовими отримати все необхідне; і щоб цей дім міг бути домом молитви, домом пощення, домом віри, домом слави і Бога, саме Твоїм домом.

І ми просимо Тебе, Святий Батьку, щоб Твої слуги могли йти з цього дому, озброєні Твоєю силою, і щоб Твоє ім’я було на них і Твоя слава оточувала їх, і щоб Твої ангели взяли їх під опіку; і щоб з цього місця вони могли понести надзвичайно велику і славну новину, в істині, до кінців землі, щоб вони могли знати, що це Твоя робота, і що Ти простер Свою руку, аби виконати те, що Ти промовляв вустами пророків стосовно останніх днів.

Ми просимо Тебе, Святий Батьку, зміцнити людей, які поклонятимуться і з честю зберігатимуть ім’я і положення в Твоєму домі—для всіх поколінь і для вічності; щоб жодна зброя, зібрана проти них, не устигала; щоб той, хто їм яму копає, сам у неї і впав; щоб жодна змова злочестивості не мала сили постати і подолати Твій народ, якому Твоє ім’я буде дано в цьому домі”¹⁹.