Звідки я знаю
Як солодке молоко
Якщо ви приймаєте Господню істинну євангелію і живете за нею, вона зробить приємнішим ваше життя, подібно до того, як цукор робить приємнішим на смак молоко.
Я росла серйозною, відповідальною людиною, що дотримувалася принципів, які мої батьки, при всій обмеженості їхнього релігійного знання, прищепили мені. Але після смерті мого батька в 2005 році, коли мені було 15 років, я стала іншою людиною. Можливо, це був вияв мого болю через те, що не попрощалася з ним. Я завжди жалкуватиму, що не поцілувала його перед тим, як він поїхав у лікарню.
Після його смерті я почала вештатися з людьми, які не дотримувалися справжніх цінностей. Я робила те, що вважала нормальним і що робив кожний, але тепер я вже розумію, що це не було приємно Господу. Я розважалася так, як прийнято розважатися у світі, та насправді я не була щасливою. Було пусто на душі, і чогось не вистачало, але чого—я й сама не знала. Я почала погано навчатися в школі. Але ще гіршим було те, що я не мала й гадки, як знайти щастя у своєму житті. У той час я не помічала, як віддалялася від своєї сім’ї та мами, людини, яку я любила найбільше.
Вночі я молилася Богу. Ніхто не вчив мене, як треба молитися, але мені здавалося, що Він мене слухає. Я просила Його допомогти мені бути щасливою і дати знати, чи все добре з моїм татом. Мене дуже лякала думка, що він десь страждає. Мої благання продовжувалися багато ночей.
Нарешті прийшла відповідь. Я думала, що отримаю відповідь у сні, але натомість вона прийшла у вигляді двох старійшин. Вони прийшли у наш дім у грудні 2006 року. Я ще не розуміла, що вони й були відповіддю на мої молитви, і не хотіла слухати жодну з бесід. Моя мама слухала і вирішила ходити до церкви. З того часу вона туди й ходить. Вона охристилась, а через кілька тижнів мої племінники й сестра охристилися також. Я помітила велику зміну в мамі після її хрищення, вона, здавалось, навіть помітно помолодшала й стала щасливішою. Її щастя й спокій переповнювали наш дім; хто б не прийшов до нас хоч на хвилину, усі відчували певну зміну.
Я усвідомила, що відбулося, і вирішила ходити до церкви. Це було дивно; до мене раніше ніколи так по-доброму не ставилися. Сестри були дружні і ставилися до мене так, що я відчувала себе в церкві дуже спокійно. Потроху я переконалась, що Церква була істинною і вирішила погодитися на бесіди зі старійшинами.
Мене навчали й охристили двоє чудових місіонерів. Це сталося 3 лютого 2007 року у приході Урібе, кіл Велакруз, Мексика. Я завжди буду пам’ятати їх і вважати їх нашими ангелами. Моє хрищення—це день, який я ніколи не забуду. Я була очищена від усіх гріхів. Мої помилки були змиті завдяки Спокуті Ісуса Христа. Пригніченість пройшла, порожнечі, яку я відчувала, більше не було. У мою душу на зміну їй прийшла величезна радість.
Істинна євангелія принесла моїй сім’ї й мені дуже багато щастя. Я знайшла собі вічних друзів. Я продовжую боротися зі світом, але тепер я маю євангелію і Дух дає мені радість і мир щодня. Тепер я знаю відповідь на запитання, якої просила у Господа так довго. Якщо мій батько прийняв обряди, зроблені для нього у храмі, то я знаю, що він щасливий і відчуває мир. Я вірю, що він прийняв євангелію і чекає нас.
Іноді я озираюся назад і усвідомлюю, як щедро я благословенна. Я бачу, що маю більше щастя, ніж те, що пропонує світ зі своїми задоволеннями й розвагами. Справжнє щастя приходить від євангелії Ісуса Христа. Усе, чого навчає євангелія, приносить нам добро.
Якось електронною поштою мені прислали розповідь про те, як одна мама пояснює своєму малому сину, що Бог—це як той цукор, який додають у молоко. Ви не можете бачити його, але він робить усе солодким. Так само ви не можете бачити Господню істинну євангелію, але якщо ви приймаєте її і живете за нею, вона робить солодким ваше життя, як цукор робить солодким молоко.
Фрагмент з картини Ісус в Еммаусі Карла Генріха Блоха, використано з дозволу Національного історичного музею у Фредеріксборзі в Гіллероді, Данія; фотографія молока РОБЕРТА КЕЙСІ