Наші домівки, наші сім’ї
Допоможіть дітям користуватися їхньою свободою волі
Так само як Небесний Батько навчав Адама і Єву про свободу волі, так і нам потрібно допомагати своїм дітям зрозуміти, що у них є свобода волі, і користуватися нею.
Коли Небесний Батько створив Адама і Єву, вони були невинними. Вони небагато знали про життя і його наслідки. Але Небесний Батько ходив з ними і навчав їх, і Він був терпеливий з ними, коли вони дізнавалися про своє існування тут.
Як батьки, ми також маємо привілей бути з нашими маленькими і навчати їх. Однак мені здається, що іноді ми можемо забувати, що наші діти також є духовними дітьми нашого Небесного Батька. На нас лежить обов’язок допомогти їм засвоїти їхні перші уроки, і це наша місія—направляти їх до Спасителя Ісуса Христа.
Якщо ми будемо наслідувати приклад Небесного Батька, показаний Ним в Еденському саду, то візьмемо на себе відповідальність виховувати своїх дітей і навчати їх євангелії Ісуса Христа. Роблячи це, ми маємо навчати їх і про наслідки їхніх вчинків. Завдання це не з легких, оскільки ми самі все ще цьому вчимося і нам самим іноді не вдається виконувати волю Небесного Батька. І часом нам хочеться втрутитися і врятувати своїх дітей, навіть якщо вони матимуть користь, навчившись зі своїх помилок.
Від самого початку Небесний Батько терпеливо навчав Адама і Єву про свободу волі. Він дав їм заповіді, вказав на наслідки і дав їм здатність користуватися їхньою свободою волі, сказавши: “Із кожного дерева в саду ти можеш їсти, але з дерева знання добра й зла—не їж від нього, проте, ти можеш вибрати для себе сам, бо це дано тобі; але пам’ятай, що Я забороняю це, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш” (Мойсей 3:16–17; курсив додано).
Ми можемо роздумувати, як заохочувати своїх дітей виконувати заповіді, не змушуючи їх до цього. Є кілька речей, які ми можемо робити, щоб допомогти їм. Ми можемо навчати своїх дітей євангелії, особливо з Писань, і потім жити за цими принципами. Ми можемо навчати їх словом і прикладом покладатися на Небесного Батька і ділитися з ними благословеннями, які приходять завдяки життю за євангелією. Ми можемо навчати їх, що через наші слабкості, ми як батьки потребуємо Його любові, милості і терпіння, так само як цього потребують і наші діти.
Іноді, коли наші маленькі поводяться погано, ми можемо почати втрачати надію, але наш Небесний Батько ніколи не втратить надію в нас. Ми повинні навчитися дивитися на своїх маленьких так, як наш Небесний Батько дивиться на нас: як на Своїх синів і дочок, що мають потенціал стати такими, як Він, завдяки силі й милості Його Сина. У нас немає сили спасти своїх дітей, але ми можемо бути хорошим прикладом і виявляти віру заради них.
Ми тут не для того, щоб змушувати будь-кого виконувати волю Небесного Батька. Звичайно, міра свободи і відповідальності, яку ми даємо нашим дітям, буде залежати від їхнього віку та їхньої здатності. Коли ми допомагаємо своїм дітям належним чином користуватися свободою волі, то буде легше навчати і любити їх, що б вони не вчинили.
Небесний Батько знав, що Адам і Єва будуть спокушені і скуштують від плоду дерева знання добра і зла. Він вже підготував для них шлях, щоб вони повернулися назад завдяки Його Сину. Він послав ангела навчати їх про спокутуючу жертву нашого Спасителя, про принципи покаяння і про те, як вони можуть звертатися до Бога в ім’я Сина і отримати прощення своїх гріхів через милість і любов Небесного Батька (див. Мойсей 5).
Виявляючи любов до своїх дітей і навчаючи їх, навіть коли вони збиваються з дороги, ми будемо стійкими, маючи надію і молячись про них, аби вони знайшли радість через віру в Ісуса Христа і справжнє покаяння. Якщо ми тримаємо в пам’яті ці принципи, то будемо благословенними і ще більше сповнимося чистою любов’ю Христа і будемо набагато успішнішими батьками (див. УЗ 121:41–46).
Ілюстрація Майкла Паркера