Бібліотека
Вірити, слухатися і витерпіти
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Вірити, слухатися і витерпіти

Вірте, що надзвичайно важливо залишатися міцними і відданими істинам євангелії. Я свідчу, що це так!

Мої дорогі юні сестри, відповідальність звертатися до вас сповнює моє серце смиренням. Я молюся про божественну допомогу, щоб належним чином впоратися з цим завданням.

Десь 20 років тому ваша подорож смертним життям ще не розпочалася. Ви все ще були у своєму небесному домі. Ви були там серед тих, хто любив вас і піклувався про ваше вічне благополуччя. Зрештою для вашого розвитку стало необхідним прийти на землю. Безперечно були сказані слова прощання і висловлення впевненості. Ви отримали тіла і стали смертними, відсіченими від присутності вашого Небесного Батька.

Однак тут, на землі, на вас очікувало радісне привітання. Перші роки життя були дорогоцінними і особливими. У Сатани не було влади спокушати вас, бо ви ще не стали підзвітними. Ви були невинними перед Богом.

Невдовзі ви увійшли у той період життя, який дехто називає “жахливим підлітковим віком”. Мені подобається називати його “чудовим підлітковим віком”. Це час нагод, зростання, розвитку, якому притаманні набуття знань і пошук істини.

Ніхто не каже, що підліткові роки є легкими. Часто це роки, коли відчувається незахищеність, невідповідність, прагнення знайти своє місце серед однолітків, вписатися в колектив. Це час, коли ви стаєте більш незалежними і, можливо, прагнете здобути більше свободи, ніж ваші батьки зараз готові вам дати. Це також основні роки, коли Сатана спокушатиме вас і докладатиме всіх зусиль, щоб звести вас зі шляху, який вестиме вас назад до того небесного дому, з якого ви прийшли, і до ваших близьких, що знаходяться там, і до вашого Небесного Батька.

Світ навколо вас не спроможний надати вам необхідну допомогу для здійснення цієї доволі небезпечної подорожі. Здається, у нашому сьогоднішньому суспільстві у дуже багатьох людей послабилися канати, якими вони були пришвартовані до безпечного берега, і, зісковзнувши, вони були винесені течією зі спокійної гавані.

Вседозволеність, аморальність, порнографія, наркотики та сила тиску однолітків---все це і навіть більше---змушують багатьох дрейфувати морем гріха і розбиватися об гості рифи загублених можливостей, втрачених благословень і розбитих мрій.

Чи існує шлях до безпеки? Чи можна врятуватися від загрози знищення? Відповіддю є гучноголосе так! Я раджу вам дивитися на маяк Господа. Я казав це раніше, я скажу це знову---не існує настільки густого туману, настільки темної ночі, настільки сильного шторму, де може загубитися моряк, щоб його не врятував маяк Господа. Він світить крізь шторми життя. Він закликає: “Ось шлях до безпеки. Ось шлях додому”. Він посилає світлові сигнали, які легко побачити і які ніколи не підведуть. Якщо дотримуватися їх підказок, вони вестимуть вас назад до вашого небесного дому.

Я хочу поговорити з вами цього вечора про три найважливіші сигнали з Господнього маяка, які допоможуть вам повернутися до Батька, який з нетерпінням чекає на ваше тріумфальне повернення додому. Ці три сигнали є такими---вірити, слухатися і витерпіти.

Спершу я розкажу про сигнал, який є основним і найважливішим: вірити. Вірте, що ви дочка Небесного Батька, що Він любить вас, і що ви тут заради славетної мети---здобути своє вічне спасіння. Вірте, що надзвичайно важливо залишатися міцними і відданими істинам євангелії. Я свідчу, що це так!

Мої юні друзі, вірте у слова, які ви промовляєте щотижня, виголошуючи девіз Товариства молодих жінок. Думайте про значення цих слів. Вони істинні. Завжди прагніть жити відповідно до проголошених у девізі цінностей. Вірте в те, як сказано у вашому девізі, що, приймаючи ці цінності й дотримуючись їх, ви будете готовими зміцнювати дім і сім’ю, вступити у священні завіти і виконувати їх, отримати обряди храму і мати радість у благословеннях піднесення. Це прекрасні євангельські істини і, дотримуючись їх, ви ставатимете щасливішими протягом свого життя тут і у прийдешньому, на відміну від того, що станеться, якщо ви знехтуєте ними.

Більшість із вас були навчені істинам євангелії ще відтоді, як ви були маленькими. Вас навчали сповнені любов’ю батьки і турботливі вчителі. Істини, яким вони вас навчили, допомогли вам здобути свідчення; ви вірили в те, чого вас навчали. Хоча це свідчення може й надалі духовно підживлюватися і зростати, коли ви навчаєтеся, молитеся про скерування і щотижня відвідуєте свої недільні збори, саме від вас залежить сила цього свідчення. Сатана усією своєю могуттю буде прагнути його знищити. Протягом всього свого життя вам буде потрібно підживлювати свідчення. Воно, подібно до яскравого багаття, потребує постійного живлення, і якщо цього не робити, воно перетвориться на жевріючі жаринки, а потім і зовсім згасне. Ви не повинні допустити, щоб так сталося.

Окрім відвідування ваших недільних зборів і заходів наприкінці тижня, якщо у вас є можливість відвідувати семінарію рано-вранці чи факультативно, скористайтеся цією нагодою. Багато з вас зараз вже відвідують семінарію. Подібно до будь-якої справи у житті, більшість з того, що ви набудете на заняттях семінарії, залежатиме від вашого ставлення і прагнення навчатися. Ставтеся до навчання смиренно й охоче. Я дуже вдячний за те, що у підліткові роки мав нагоду відвідувати ранкову семінарію, бо вона значною мірою сприяла моєму розвитку і зміцнила моє свідчення. Семінарія може змінювати життя.

Багато років тому я був у складі ради директорів з одним чудовим чоловіком, який сягнув надзвичайного успіху в житті. Мене вразила цілісність його характеру і відданість Церкві. Я дізнався, що він здобув свідчення і приєднався до Церкви завдяки семінарії. Коли він одружився, його дружина була членом Церкви все своє життя. Він не належав до жодної церкви. Протягом років, незважаючи на її зусилля, він абсолютно не виявляв інтересу до відвідування Церкви зі своєю дружиною і дітьми. А потім він почав привозити двох своїх дочок на ранкову семінарію. Він залишався в машині поки в них проходив урок, а потім відвозив їх до школи. Одного дня йшов дощ, і одна з його дочок сказала: “Ходімо з нами, тату. Ти можеш посидіти в холі”. Він погодився. Двері до класної кімнати були відкритими і він почав слухати. Його серце було зворушене. Решту навчального року він відвідував семінарію зі своїми дочками і згодом, завдяки цьому, став членом Церкви і все життя залишався активним. Хай семінарія допоможе вам отримати і зміцнити своє свідчення.

Будуть часи, коли перед вами постануть випробування, через які ваше свідчення може опинитися під загрозою або ви можете знехтувати ним заради інших інтересів. Благаю вас зберігати його міцним. Це ваш обов’язок, тільки ваш, зберігати яскраве палання його полум’я. Для цього треба докладати зусиль, але ви про це абсолютно ніколи не пошкодуєте. Я згадую слова пісні, написаної Джулі де Азеведо Хенкс. Ось що вона написала про своє свідчення:

Хоч вітер стогне і ламає,

І все навкруг у хмарах зла,

Вогонь надії захищаю,

Джерело світла і тепла.

Хоч буря все навколо трусить,

Не відведу своїх долонь.

Я відданою залишуся,

Я збережу вогонь1.

Вірте і зберігайте яскраве палання вогню свого свідчення, що б не сталося.

Наступне, молоді жінки, будьте слухняними. Слухайтеся своїх батьків. Дотримуйтеся законів Бога. Вони дані нам люблячим Небесним Батьком. Коли їх дотримуватися, наше життя приноситиме нам більше задоволення і менше складнощів. Буде легше долати виклики і проблеми, що поставатимуть перед нами. Ми будемо отримувати обіцяні Господні благословення. Він сказав: “Господу потрібні серце і небайдужий розум; і небайдужі та послушні куштуватимуть блага землі Сіону в ці останні дні”2.

Ви маєте лише одне життя. Тримайтеся якомога подалі від небезпеки. Вас будуть спокушати, іноді навіть люди, яких ви вважаєте друзями.

Кілька років тому я говорив з порадницею класу “Дівчина спілки взаємного вдосконалення” і вона розповіла мені про подію, що сталася з однією молодою жінкою з її класу. Цю молоду жінку спокушали знов і знов залишити шлях істини і звернути на дорогу гріха. Через постійні вмовляння кількох шкільних подруг, вона зрештою погодилась на цей крок. Було складено план: вона скаже батькам, що йде на вечірній захід Товариства молодих жінок. Але вона планувала побути там лише доти, доки її подруги зі своїми хлопцями не заберуть її звідти. Тоді вони вирушать на вечірку, де вживатимуть алкогольні напої, а поведінка буде цілковитим порушенням тих норм, які, як вона знала, були правильними.

Вчителька молилася про натхнення, щоб допомогти всім своїм дівчатам, а особливо цій молодій жінці, яка здавалася такою невпевненою у своїй відданості євангелії. Того вечора вчителька відчула натхнення не навчати за попередньо підготовленим планом, а поговорити з дівчатами про те, як залишатися морально чистими. Коли вона почала ділитися своїми думками і почуттями, та молода жінка часто дивилася на годинник, щоб не пропустити свою зустріч з подругами. Однак в процесі обговорення її серце було зворушене, сумління пробудилося, а рішучість зміцнилася. І коли настав час, вона проігнорувала численні сигнали автомобільного гудка, якими її кликали. Вона протягом всього вечора залишалася з вчителькою та іншими дівчатами в класі. Спокуса зійти зі схваленого Богом шляху була відвернута. Сатана залишився незадоволеним. Після уроку, коли всі розійшлися, ця молода жінка підійшла до вчительки, щоб подякувати за урок і розповісти, як та допомогла їй уникнути потенційно трагічних наслідків. Це була відповідь на молитву вчительки.

Згодом я дізнався, що через її рішення не йти з подругами того вечора, кілька найпопулярніших дівчат і хлопців у школі об’явили їй бойкот і протягом багатьох місяців у неї не було друзів у школі. Вони не могли змиритися з тим, що вона не бажає вести такий спосіб життя, як вони. Для неї це був надзвичайно важкий і самотній період, але вона залишилась непохитною і зрештою в неї з’явилися друзі, які поділяли її норми. Нині, коли минуло багато років після цих подій, вона одружена в храмі і в неї четверо чудових дітей. Наскільки по-іншому могло б скластися її життя. Наші рішення визначають нашу долю.

Дорогоцінні молоді жінки, нехай кожне рішення, яке ви обмірковуєте, пройде цей тест: “До чого воно приведе мене? Що воно дасть мені?”. І хай у вашому кодексі поведінки буде наголошено не “Що подумають інші?”, але скоріше “Що я думатиму про себе?” Дійте за підказками тихого, лагідного голосу. Пам’ятайте, що носій священства, який мав повноваження, поклав руки вам на голову під час вашої конфірмації і сказав: “Прийми Святого Духа”. Відкрийте своє серце, сприймайте всією своєю душею звук того особливого голосу, який свідчить про істину. Як обіцяв пророк Ісая: “Вуха твої будуть чути те слово, яке … казатиме: “Це та дорога,---простуйте ви нею!”3

Характерною рисою нашого часу є вседозволеність. В журналах і по телебаченню можна побачити як зірки екрану, видатні спортсмени---ті, кого схильна наслідувати молодь---зневажають закони Бога і хизуються участю в грішних справах, вдаючи, що це не зашкодить. Не вірте цьому. Настане час розплати, а саме час підбиття рахунку. Для кожної Попелюшки настає її північ---це станеться якщо не в цьому житті, тоді у прийдешньому. Судний день спіткає усіх. Чи ви готові? Чи задоволені ви своїм станом справ?

Якщо хтось зробив невірний крок під час своєї подорожі, я обіцяю вам, що є дорога назад. Це процес, який називається покаянням. Наш Спаситель помер, щоб надати вам і мені цей благословенний дар. Хоча цей шлях складний, обіцяння реальне. Господь сказав: “Коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг”4. “І не буду вже згадувати їм гріха!”5

Мої любі молоді сестри, ви маєте дорогоцінний дар свободи вибору. Я благаю, щоб вашим вибором була слухняність.

І, зрештою, вам треба витерпіти. Що означає витерпіти? Мені подобається таке визначення: мужньо встояти. Мужність може бути необхідною вам, щоб вірити; іноді вона буде необхідною, щоб слухатися. Вона безперечно буде необхідною, щоб витерпіти до того дня, коли завершиться ваше земне життя.

Протягом років я говорив з багатьма людьми, які казали мені: “У мене так багато проблем, дійсно великих проблем. Я не можу впоратися з викликами життя. Що мені робити?” Я пропонував їм і зараз пропоную вам конкретну пораду: щоразу прагніть небесного скерування на один день. Віник важко розламати за один раз, але легко, коли ламаєш соломинку за соломинкою. Кожен з нас може бути відданим протягом лише одного дня, а тоді ще одного дня, а потім ще одного дня, доки ви не проживете все життя, скеровувані Духом, все життя близько до Господа, все життя, сповнене добрих справ і праведності. Спаситель обіцяв: “Подивіться на Мене, і витерпіть до кінця, і ви житимете; бо тому, хто витерпить до кінця, подарую Я вічне життя”6.

Це мета вашого приходу у земне життя, мої юні друзі. Немає нічого важливішого за мету, якої ви прагнете досягти, а саме вічного життя у царстві вашого Батька.

Є мета заради якої вас, дорогоцінні, безцінні дочки нашого Небесного Батька, послано на землю у цей день і час. Ви знаходилися в резерві до цієї години. На вас очікують чудові, славетні події, якщо ви лише будете вірити, слухатися і терпіти. Хай це буде вашим благословенням, про це я молюся в ім’я Ісуса Христа, нашого Спасителя, амінь.