2010–2019
Налаштовані на музику віри
Квітня 2012


Налаштовані на музику віри

Бог любить всіх Своїх дітей. Він хоче, щоб усі вони повернулися до Нього. Він бажає, щоб кожен був налаштований на священну музику віри.

Ми, генеральні авторитети, зустрічаємося з членами Церкви по всьому світу і на власні очі бачимо, якою великою позитивною силою є святі останніх днів. Ми хвалимо вас за все, що ви робите, аби благословляти життя всіх людей.

Ті з нас, хто має покликання у сфері зв’язків з громадськістю, спостерігають, як багато впливових людей і журналістів у США та по всьому світу все частіше згадують у своїх обговореннях Церкву та її членів. Завдяки унікальному збігу обставин зацікавленість Церквою зросла значною мірою1.

Багато з тих, хто пише про Церкву, щиро бажають зрозуміти наших людей і наше вчення. Вони виявляли повагу і намагалися бути об’єктивними, за що ми їм дуже вдячні.

Ми також усвідомлюємо, що багато людей не сприймають священні речі. Головний рабин лорд Сакc з Англії, звертаючись до провідників римської католицької церкви у грудні минулого року в Папському Грегоріанському університеті зазаначав, що світ значною мірою секуляризується. Він сказав, що однією з причини цього є “агресивний науковий атеїзм, глухий до музики віри”2.

Величне видіння, про яке ми дізнаємося на початку Книги Мормона—це пророчий сон Легія про дерево життя3. У цьому видінні ясно описані випробування віри, які існують у наші дні, а також великий поділ на тих, хто любить Бога, поклоняється Йому й відчуває свою відповідальність перед Ним, і тих, хто цього не робить. Легій описує, що саме руйнує віру. Це гординя, суєтність і глупота. Люди, яким притаманні ці риси, прагнуть лише, так званої, мудрості світу4. Дехто з них трохи цікавиться Богом і Його словом, але губиться в мирській імлі темряви й гріха5. Хтось скуштував любові Божої та Його слова, однак соромиться глузіїв і сходить на “заборонені дороги”6.

І зрештою, є ті, які налаштовані на музику віри. Ви знаєте, ким ви є. Ви любите Господа і Його євангелію та постійно прагнете жити відповідно до Його послання й ділитися ним, у першу чергу, з вашими сім’ями7. Ви налаштовані на отримання спонукань Духа, усвідомлюєте силу Божого слова, дотримуєтеся релігійних принципів у вашому домі і у своєму житті старанно намагаєтеся наслідувати Христа, будучи Його учнями.

Ми розуміємо, яким напруженим є ваше життя. Оскільки у нас немає оплачуваного духовенства, відповідальність за служіння у Церкві лягає на вас, віддані члені Церкви. Ми знаємо, що зазвичай члени єпископатів і президентств колів та багато інших присвячують чимало годин відданому служінню. Президентства допоміжних організацій та кворумів є взірцем безкорисливого служіння. Таке служіння і жертва притаманні всім членам Церкви—тим, хто веде літопис священних подій, вірним домашнім та візитним учителям і тим, хто проводить уроки в класах. Ми також вдячні тим, хто відважно служить провідниками скаутської програми чи в ясельній групі. Ми всіх вас любимо і вдячні за те, якими ви є, і за вашу роботу!

Ми розуміємо, що є члени Церкви, які не так зацікавлені й не такі вірні у виконанні певних Спасителевих учень. Ми б дуже хотіли, щоб ці члени Церкви повністю пробудилися до музику віри, стали більш активними і відповідальними. Бог любить всіх Своїх дітей. Він хоче, щоб усі вони повернулися до Нього. Він бажає, щоб кожен був налаштований на священну музику віри. Спасителева Спокута—це дар для кожного.

Необхідно навчати й розуміти, що ми любимо й поважаємо всіх людей, описаних Легієм8. Пам’ятайте—ми не є суддями. Суд належить Господу9. Президент Томас С. Монсон звернувся до нас з особливим проханням—мати “сміливість, щоб утримуватися від засудження інших”10. Він також просив кожного вірного члена Церкви рятувати тих, які скуштували від євангельського плоду, а потім відпали, так само, як і тих, хто ще не знайшов прямої та вузької путі. Ми молимося, щоб вони ухопилися за жезл і скуштували Божої любові, яка сповнить їхні душі “надзвичайно великою радістю”11.

Хоча сон Легія описує всіх людей, найголовніше доктринальне вчення у ньому стосується важливості сім’ї. “Сім’ю встановлено Богом. Вона є найважливішою організаційною одиницею в часі та вічності”12. Коли Легій скуштував плід дерева життя (любові Божої), він мав бажання, щоб і його “сім’я теж скуштувала його”13.

Ми дуже хочемо виховати своїх дітей у істині та праведності. Один принцип, який нам допоможе досягнути цього—уникати надмірного засудження поведінки, яка не є розумною або мудрою, однак вона не є грішною. Багато років тому, коли наші діти ще жили з нами, старійшина Даллін Х. Оукс навчав, що важливо відрізняти помилки молодого віку, які слід виправляти, від гріхів, що вимагають покарання і покаяння14. Там, де дітям не вистачає мудрості, їх треба навчати. Там, де є гріх, не обійтися без покаяння15. Нам це дуже допомагало в нашій сім’ї.

Дотримання релігійних принципів у домі благословляє наші сім’ї. Приклад має надзвичайне значення. Те, якими ми є, промовляє так гучно, що наші діти можуть не почути наших слів. Коли мені було років 5, у самому кінці Другої світової війни моя мама отримала повідомлення, що її молодший брат загинув під час берегового бомбардування японськими військами корабля, на якому він служив16. Ця новина приголомшила її. Мама дуже розхвилювалася і пішла до спальні. Через якийсь час я обережно зазирнув у її кімнату, щоб побачити, чи все з нею гаразд. Вона стояла на колінах біля ліжка і молилася. Мене охопив спокій, бо вона навчала мене молитися і любити Спасителя. Вона показувала мені багато подібних прикладів. Молитва матері й батька з дітьми може мати більше значення, ніж будь-який інший приклад.

Послання, служіння та Спокута Ісуса Христа, нашого Спасителя, є основою нашої домашньої навчальної програми. Жоден уривок з Писань не описує нашу віру краще, ніж 2 Нефій 25:26: “І ми говоримо про Христа, ми втішаємося у Христі, ми проповідуємо Христа, ми пророкуємо про Христа, і ми записуємо наші пророцтва, щоб наші діти могли знати, до якого джерела їм звертатися за прощенням їхніх гріхів”.

Один з основних принципів видіння Легія полягає в тому, що вірні члени Церкви повинні міцно триматися за жезл із заліза, аби залишатися на вузькій і прямій путі, що веде до дерева життя. Важливо, щоб члени Церкви читали, роздумували над Писаннями і вивчали їх17.

Книга Мормона має надзвичайно важливе значення18. Звичайно ж, завжди будуть люди, які недооцінюють важливість або навіть зневажливо висловлюються про цю священну книгу. Дехто з гумором ставиться до неї. До мого служіння на місії один з викладачів університету процитував висловлювання Марка Твена, що якщо видалити з Книги Мормона всі фрази “І сталося”, то вона “стане простим памфлетом”19.

Через кілька місяців, під час мого служіння на місії в Лондоні, Англія, видатний викладач, який отримав освіту в Оксфорді і викладав у Лондонському університеті, єгипетолог, знавець семітських мов, прочитав Книгу Мормона, написав листа Президенту Девіду О. Мак-Кею і зустрівся з місіонерами. Він висловив переконаність у тому, що Книга Мормона дійсно була перекладом знань юдеїв і мови єгиптян у період, описаний у Книзі Мормона20. Одним з прикладів цього, серед багатьох інших, він навів сполучну фразу “І сталося”, яка, на його думку, співпадає з тим, як він би перекладав стиль мови, якою написані літописи семітів21. Професору сказали, що хоча йому допоміг підхід, оснований на професійних знаннях, однак усе ще було необхідно отримати духовне підтвердження. Через вивчення і молитву він здобув духовне свідчення і був охрищений. Тож у тому, що один видатний гуморист зробив предметом висміювань, вчений побачив важливий доказ істинності Книги Мормона. І він отримав підтвердження цього через Духа.

Важливе учення про свободу волі вимагає, щоб свідчення про відновлену євангелію основувалося на вірі, а не просто на зовнішніх чи наукових доказах. Надмірна увага до фактів, які остаточно ще не пояснені одкровенням, наприклад, як діва могла народити, або як могло відбутися Воскресіння Спасителя, або як саме Джозеф Сміт переклав наші Писання, не будуть ефективними і не сприятимуть духовному розвитку. Вони є питаннями віри. Зрештою, порада Моронія читати і розмірковувати, а потім просити Бога зі щирим серцем і справжнім наміром підтвердити духовні істини свідченням Духа і є відповіддю22. Крім того, коли ми втілюємо в нашому житті імперативи з Писань і живемо за євангелією, нас благословляє Дух, і ми відчуваємо смак Його доброти та почуття радості, щастя, а особливо—спокою23.

Зрозуміло, що межею, яка розділяє тих, хто чує музику віри, і тих, хто не має такого музичного слуху чи не в тональності, є вивчення Писань. Багато років тому я був глибоко зворушений тим, що улюблений пророк Спенсер В. Кімбол наголосив на необхідності постійного читання й вивчення Писань. Він казав: “Я відчуваю, що коли стаю недбалим у своїх стосунках з Божеством і коли здається, що божественне вухо не чує і божественний голос не промовляє, я далеко, дуже далеко. Якщо ж я заглиблююсь у Писання, відстань зменшується і духовність повертається”24.

Я сподіваюся, що ми регулярно читаємо з дітьми Книгу Мормона. Я говорив про це зі своїми дітьми. Вони поділилися зі мною двома спостереженнями. Перше, секрет полягає в тому, щоб постійно читати Писання всією сім’єю кожного дня. Моя дочка з гумором описувала, як рано-вранці вона піднімає для читання Писань дітей, які наближаються до підліткового віку. Вона з чоловіком будить їх вранці й сонних підводить до залізних поручнів на сходах, що ведуть у кімнату, в якій сім’я збирається читати слово Бога. Наполегливість є відповіддю, а почуття гумору дуже допомагає. Від кожного в сім’ї вимагається багато зусиль кожного дня, але їх варто докладати. Тимчасові невдачі відступлять, якщо виявляти наполегливість.

Друге, це те, як наш наймолодший син і його дружина читають Писання у своїй молодій сім’ї. Двоє з чотирьох їхніх дітей ще малі й не вміють читати. Для п’ятирічного сина вони розробили сигнальну систему з використанням пальців, і він має застосовувати її, щоб повноцінно брати участь у сімейному вивченні Писань. Сигнал для пальця номер 1 означає, що він має повторювати: “І сталося” кожного разу, коли цей вислів зустрічається в Книзі Мормона. Маю зізнатися, що мені дуже приємно, що ця фраза так часто зустрічається. Якщо раптом молодим сім’ям буде цікаво, то сигнал для пальця номер 2 такий: “І так ми бачимо”, сигнали для пальців номер 3, 4 і 5 вибираються батьками на основі слів, що зустрічаються в розділі, який вони читають.

Ми знаємо, що сімейне вивчення Писань і домашній сімейний вечір не завжди проходять досконало. Якими б не були труднощі, з якими ви стикаєтеся, не занепадайте духом.

Будь ласка, зрозумійте, що віра в Господа Ісуса Христа і дотримання Його заповідей є і завжди буде перевірочним тестом у земному житті. А понад усе, кожен з нас має усвідомити, що коли людина не розвинула слух до музики віри, то вона не налаштована почути голос Духа. Як навчав пророк Нефій: “Ви чули Його голос; … і Він розмовляв з вами тихим, лагідним голосом, але ви були поза почуттям, так що не сприймали Його слова”25.

Наше вчення ясне. Ми повинні бути доброзичливими і в доброму гуморі. Ми робимо акцент на нашій вірі, а не на наших страхах. Нам приносить радість запевнення Господа, що Він стоятиме поруч з нами і забезпечить нам провід та напрямок26. Святий Дух свідчить у наших серцях, що ми маємо люблячого Небесного Батька, і кожен аспект Його милостивого плану для нашого викуплення буде здійснено завдяки викупительній жертві Ісуса Христа.

Як написала Наомі В. Рендел, автор пісні “Я Божеє дитя”: “Коли у серці віра є, зникає страх, і Дух веде”27.

Тож, де б ми не знаходилися на шляху учнівства у видінні Легія, давайте приймемо рішення пробудити в собі і наших сім’ях більше бажання отримати право на незбагненний Спасителевий дар вічного життя. Я молюся, щоб ми залишалися налаштовані на музику віри. Я свідчу про божественність Ісуса Христа і реальність Його Спокути, в ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Див. Учення і Завіти 1:30.

  2. Jonathan Sacks, “Has Europe Lost Its Soul?” (address delivered on Dec. 12, 2011, at the Pontifical Gregorian University), chiefrabbi.org/ReadArtical.aspx?id=1843.

  3. Див. 1 Нефій 8.

  4. Див. 1 Нефій 8:27; 11:35.

  5. Див. 1 Нефій 8:23; 12:17.

  6. 1 Нефій 8:28.

  7. Див. 1 Нефій 8:12.

  8. Настанова Спасителя полягала в тому, щоб шукати заблукалу вівцю; див. Maтвій 18:12–14.

  9. Див. Іван 5:22; див. також Матвій 7:1–2.

  10. Toмас С. Монсон, “Нехай у вас буде сміливість,” Ліягона, трав 2009, с. 124.

  11. 1 Нефій 8:12.

  12. Довідник 2: Керування Церквою (2010), 1.1.1.

  13. 1 Нефій 8:12.

  14. Див. Даллін Х. Оукс, “Sins and Mistakes,” Ensign, Oct. 1996, 62. Старійшина Оукс навчав цьому приблизно в 1980 р., коли був президентом Університету Бригама Янга приблизно в 1980 р.

  15. Див. Учення і Завіти 1:25–27.

  16. Див. Marva Jeanne Kimball Pedersen, Vaughn Roberts Kimball: А Memorial (1995). Воан грав у футбол за Університет Бригама Янга у якості квортербека у 1941 р. Наступного дня після бомбардування Перл-Харбор, 8 грудня 1941 року, він пішов на службу до ВМС США. Він загинув 11 травня 1945 року внаслідок обстрілу супротивником судна Bunker Hill і був похований у морі.

  17. Див. Іван 5:39.

  18. Див. Езра Тефт Бенсон, “The Book of Mormon—Keystone of Our Religion,” Ensign, Nov. 1986, 4; або Ліягона, жовт. 2011, с. 52.

  19. Марк Твен, Roughing It (1891), 127–128. Кожному поколінню представляють коментарі Марка Твена, ніби вони є якимось важливим новим відкриттям. Як правило, дуже мало згадують про те, що він так само зневажав християнство і взагалі будь-яку релігію.

  20. Див. 1 Нефій 1:2.

  21. Я познайомився з доктором Ебейдом Сарофімом у Лондоні, коли його навчали місіонери. Див. також N. Eldon Tanner, у Conference Report, Apr. 1962, 53. Багато вчених, які досліджували стародавні семітські/єгипетські писання звертали увагу на багаторазове використання сполучної фрази “І сталося” на початку речень; див. Hugh Nibley, Since Cumorah, 2nd ed. (1988), 150.

  22. Див. Мороній 10:3–4; дуже небагато критиків щиро вдавалися до цього зі справжнім наміром.

  23. Див. Учення і Завіти 59:23.

  24. Учення Президентів Церкви: Спенсер В. Кімбол (2006), с. 72.

  25. 1 Нефій 17:45; див. також Ezra Taft Benson, “Seek the Spirit of the Lord,” Tambuli, Sept. 1988, 5: “Найчастіше ми чуємо слова відчуттями. Якщо ми смиренні й чутливі, Господь буде говорити з нами через відчуття”.

  26. Див. Учення і Завіти 68:6.

  27. “Коли у серці віра є”, Гімни, № 63.